Вирощування томатів - справа клопітка, але вкрай вигідна. Поміркуйте самі: при правильному догляді з одного куща можна збирати до 10 кг плодів

Як же саме слід вирощувати помідори, щоб восени зібрати багатий урожай?

Всьому свій час
Дуже важливо максимально точно визначити термін посіву насіння на розсаду. Адже якщо посіяти його рано, розсада може вирости слабенькою, їй буде важко адаптуватися до грунту. Якщо ж посіяти пізно, вона може не встигнути зміцніти.

Якщо великого досвіду вирощування томатів немає, можна слідувати рекомендаціям місячного календаря, що докладно описує про терміни висадки тих чи інших сортів. Але для себе варто усвідомити таке: в грунт висаджується 2-місячна розсада.

Відбір і підготовка насіння
Насіння можна купувати в магазині, а можна заготовлювати самостійно.
- У першому випадку рекомендується звертатися до перевірених продавців, які торгують насінням не перший рік. Інакше існує ризик придбання неякісного посадкового матеріалу, з якого нічого не виросте.
- Другий варіант забезпечує безкоштовними насінням, придатними для посадки на протязі 8 років, але вимагає від садівника вміння вибирати "правильні" плоди, які підходять для заготівлі насіння.

За пару днів до посіву насіння слід оглянути і, відібравши якісні екземпляри, покласти їх в ємність з водою. Ті насінинки, що спливли на поверхню - порожні. Їх треба злити. Решту насіння потрібно знезаразити, помістивши хвилин на 20 в розчин марганцівки. Після цього їх треба залишити годин на 9 в чистій воді (кімнатної температури). Насінини, що пройшли таку підготовку матимуть хороший "імунітет" і з них виростуть чудові кущі.

Посів насіння на розсаду
Перш ніж сіяти насіння, слід підготувати грунт. Його можна купити в магазині, взяти з садової ділянки, або "приготувати" самостійно, змішавши дерен, перегній, сульфат калію, сечовину, суперфосфат і торф.

Також слід заздалегідь приготувати ємності для розсади. Це можуть бути пластикові контейнери, торф'яні стаканчики, або дерев'яні шухлядки.

План посіву раніше замоченого насіння такий:
1. заповнити ємності грунтом;
2. зволожити грунт;
3. підготувати лунки 0,6 см глибиною (при посадці в великі ємності між лунками витримується відстань в 2,5 см);
4. висадити в кожну лунку 1-2 зерна і присипати грунтом. Поливати не потрібно.

Якщо насіння попередньо не замочене, сіяти його потрібно на глибину до 1,5 см, а після цього вже полити.

Всі ємності слід прикрити поліетиленовою плівкою, або пластиковою кришкою, щоб забезпечити парниковий ефект.

Догляд за сіянцями
Ємності з сіянцями потрібно розмістити в теплому світлому місці. Температура повітря повинна бути не нижче +20 градусів.

У процесі пророщування грунт потрібно регулярно зволожувати, а з вкриваючої поверхні видаляти конденсат. З появою сходів верхнє покриття можна буде зняти.

Коли на паростках з'явиться 3 повноцінних листочка (приблизно на 10-й день), їх рекомендується пересадити в більш просторі ємності.

Якщо у розсада пожовтіє і почне опадати нижнє листя, її потрібно буде підгодувати азотними добривами. Якщо ж вони стануть фіолетовими, потрібно буде внести фосфор.

Висадка розсади
Вирощувати помідори можна у відкритому грунті або в теплиці. У першому випадку слід вибрати місце з максимальною освітленістю, надійно захищене від вітру. Грунт повинен бути легким, супіщаного або суглинистого типу.

Висаджувати рослини рекомендується в кінці травня, коли пройде загроза заморозків. Для висадки готують лунки, глибина яких дорівнює висоті ємності з розсадою. Рекомендований інтервал між рядами - 65 см, а між рослинами - 35 см.

Розсаду поміщають в лунку, засипаю ґрунтом, ущільнюють і поливають.

Догляд за кущами
Весь подальший догляд за помідорами включає проведення наступних заходів:

- Полив грунту.
Землю потрібно зволожувати так, щоб виключити надмірну вологість, але і не допустити пересихання.

- Проведення прикорму.
Разів зо три за сезон помідори рекомендується підгодовувати розчином з аміачної селітри (15 г), хлористого калію (30 г) і суперфосфату (50 г), розведеного у відрі води. А в період зацвітання внести бор шляхом обприскування листяної частини куща.

- Підв'язування.
Щоб кущі не зламалися в період плодоношення, вже на етапі активного зростання слід зайнятися їх підв'язкою. В якості опори можна використовувати кілочок, вбитий в землю на відстані 10 см від куща.

- Підгортання.
Якщо рослина росте в теплиці, підгортання потрібно проводити 2 рази за весь сезон.

- Формування куща.
Малі гілочки які не плодоносять краще прибирати, так як вони знижують ступінь родючості рослини. Також потрібно обрізати нижні пасинки.

Ранньою весною організм може піддатися впливу авітамінозу. У цей період буде корисна свіжа і ароматна зелень, яку можна виростити на підвіконні, навіть у зимовий період. Виростити її в кімнатних умовах зовсім не складно

В першу чергу необхідно підібрати відповідні ємності. Це можуть бути горщики, ящики або пластикові контейнери. На дні ємностей потрібно зробити кілька дренажних отворів. Висота тари повинна становити близько 15 сантиметрів. Щоб зайва вода могла безперешкодно стікати в піддон, на дно ємності потрібно укласти гальку або подрібнену цеглу. В якості грунту найкраще використовувати спеціальний магазинний субстрат. В цьому випадку ви будете впевнені, що він не заражений шкідниками.

Ємності з грунтом краще встановити на південній стороні, щоб забезпечити максимальну кількість світла.

Молода зелень потребуватиме рясного і регулярного поливу. Воді необхідно дати відстоятися при кімнатній температурі.

Раз на два тижні зелень потрібно підгодовувати добривами. Підійдуть добрива, які використовують для підгодівлі кімнатних рослин.

Час від часу грунт необхідно розпушувати.

При правильному догляді зелень досить швидко прикрасить ваш стіл.

Коренеплоди селери можна зустріти далеко не в кожному магазині, але ж в цій овочевій рослині стільки вітамінів і корисних речовин, що непогано було б вживати її в їжу щодня

Особливо важливим є додавання селери в раціон у зимовий період, коли організму не вистачає поживних речовин, тому краще заздалегідь самостійно заготовити селеру на зимовий період.

Під час збереження селери потрібно звертати увагу на температуру. Низька і змінна температура негативно впливає на цей овоч. Термін зберігання селери коротшатиме в декілька разів. Отже, потрібно вибирати оптимальний режим температури.

Досвідчені городники рекомендують класти селеру в холодильник у целофановій тарі, попередньо очистивши коренеплоди від корінців, помити, висушити. Термін зберігання може досягати до півроку.

Інший варіант - натерти очищений коренеплід селери на крупній тертці, розкласти по пакетиках і покласти в морозилку. Заготовлену таким способом селеру можна буде діставати з морозилки в будь-який час року і використовувати при приготуванні страв, не розморожуючи. Так само можна заморожувати і зелень селери.

Зелень селери можна засолити, додаючи на 0,5 кг рослин 100 г солі. Банки з солоною зеленню закручують і дають настоятися протягом двох днів. Сіль не дасть селері загнити і зіпсуватися, тому ви зможете використовувати солону зелень при приготуванні страв цілий рік.

Селера дуже добре зберігається у погребі або в хорошому підвалі. Тарою може бути звичайний дерев'яний ящик або ж просто насипом, при цьому, рекомендовано пересипати селеру піском і землею в рівномірних пропорціях.

Згідно з легендою, вперше почали обрізати виноград ще за часів Римської імперії. Сталося це завдяки спостережливості і кмітливості одного фермера, який займався виноробством

Одного разу кілька кущів винограду покусали осли. Фермер зауважив, що через рік ці кущі стали плодоносити набагато рясніше, ніж всі інші саджанці. Саме завдяки цьому випадку, виноград стали регулярно обрізати.

Будь-який початківець садівник може добитися відмінних результатів, дотримуючись правильної методики обрізання. Це дозволяє не тільки збільшити врожайність рослини, а й підвищує смакові якості винограду.

Коли проводити обрізку?

Якщо Ваша дача або сад знаходиться в кліматичній зоні з холодними зимами, то краще проводити обрізку лози в осінній період. Це істотно полегшить завдання по укриттю винограду. Зазвичай, з настанням холодів, кущ загортають мішковиною і присипають землею. Штучна шуба дозволить захистити рослину від лютих морозів. Якщо є така можливість, то можна покласти лозу на землю і вкрити її.

Фахівці не радять проводити обрізку навесні. У цей період рослина якраз виходить зі стану анабіозу "сплячки". Обрізка лози може привести до надмірної втрати соків, виноград починає "плакати". Разом з соком виходять поживні речовини, а це може стати причиною не лише поганого врожаю, але і загибелі винограду!

У літній період за виноградом також потрібно доглядати. Це виражається в проведенні профілактичних заходів - пасинкуванні, обламуванні зайвих гілок, обприскуванні. Всі процедури спрямовані на збільшення просвіту і на боротьбу зі всілякими шкідниками. Обламування гілок дозволить звільнити простір для грон і прибере зайве затінення, що створить кращі умови для дозрівання ягід винограду.

Особливості обрізки винограду

Осінню обрізку рекомендують проводити в два етапи. Після того як зібрано врожай, прибираються слабкі гілки і дзиги, які висмоктують на себе поживні речовини. Після завершення листопада переходять до другого етапу обрізки. За цей час поживні речовини переходять з лози в корені винограду. Обрізаються гілки, які плодоносили. Проводити обрізання потрібно до настання морозів, інакше гілки стануть ламкими.

Зазвичай, люди котрі займаються вирощуванням винограду, залишають 4-7 рукавів. Їх кількість залежить від початкового розміру куща і від віку. Новим саджанцям досить залишити 3-4 рукава. На кожному пагоні залишають 3-4 вічка. Обов'язково повинен залишитися основний, найсильніший пагінець, який росте перпендикулярно землі. На основному пагоні залишають 5-6 очок, це буде плодова стрілка.

Не варто боятися обрізати зайві гілки. Потрібно пам'ятати про те, що виноград, як і будь-яка рослина, потребує періодичного омолодження. Нові гілки наберуть сили і подарують Вам ще кращий врожай.

Садові трактори й мінірайдери здатні не тільки підстригати галявини. За допомогою додаткових пристосувань вони виконують великий обсяг присадибних робіт. Навесні і восени оброблять грунт, влітку скосять траву, взимку приберуть сніг

При виборі допоміжного обладнання необхідно враховувати наступне:
- до машин з потужністю двигуна менше 13,4 кВт (18 к.с.) допустимо під'єднання тільки причіпних пристосувань (візків, граблів, відвалів), на більш потужний трактор можлива установка роторних снігоприбирачів і щіток;
- маса навісного обладнання не повинна перевищувати 1/3 ваги самого тягача (при невиконанні цієї умови використовують противаги і вантажі для збільшення ваги);
- слід купувати пристосування однієї ширини з корпусом садової машини або на 10-20 см ширше, ні в якому разі не вужче;
- підбирайте додаткове спорядження до трактора від одного і того ж виробника, щоб уникнути неприємних несподіванок.

У продажу представлений широкий вибір навісного обладнання для різних видів присадибних потреб.

1. Обробка грунту, посівні роботи:
- Плуг (оре, тобто зрізає і перевертає твердий верхній шар землі);
- Борона (подрібнює великі шматки ґрунту, утворені після оранки);
- Граблі для моху (видаляють верхній шар ураженої землі перед її подальшою обробкою);
- Аератори, розрохлювачі (забезпечують "дихання" дерні, роблячи в ній отвори);
- Сівалки (при засіві рівномірно розподіляють насіння по землі);
- Розкидачі добрив (розкидає необхідні газону тверді мінеральні речовини);
- Катки (валики) газонні (вирівнюють верхній шар ґрунту, ущільнюють його, щоб уникнути частих ушкоджень);
- Обприскувачі (розпилюють рідкі добрива і гербіциди).

2. Стрижка газону, догляд за ним:
- Знімні деки (механізми косіння) з запасними ножами;
- Комплекти для мульчування (подрібнення зрізаної трави);
- Дефлектори скосу (відкидають його в сторону або назад);
- Травозбірник великих обсягів (подвійні, потрійні);
- Сміттєпідбирачі з кошиком для трави (змітають і збирають з газону все зайве);
- Бічні кромкорізи (роблять рівними кордони клумб і краю галявин);
- Ланцюгові косарки з запасними ножами (скошують високу траву, підходять для зарослих ділянок);
- Граблі для гравію (рівняють поверхню садових доріжок).

3. Прибирання території:
- Роторний снігоприбирач зі сніговідкидачем (для роботи з глибокими заметами);
- Ланцюги на колеса (покращують зчеплення коліс з дорогою, необхідні при ожеледі);
- Ніж-відвал (згрібає в сторону сніг перед рухомим трактором); щоб не пошкодити викладені плиткою доріжки, використовують гумову накладку;
- Щітка (влітку підмітає з доріжок траву, пісок, землю, сміття, а взимку - сніг).

4. Інше обладнання та аксесуари:
- Причепи (перевозять важкі предмети і ємності);
- Накидки для машин (оберігають техніку при зберіганні від пилу і бруду, а також від опадів);
- Вантажі до трактора, противаги, ваги на колеса (для збільшення маси тягача).

Вибір навісного обладнання для садової техніки - відповідальна справа. Перш ніж зробити покупку, вивчіть технічні характеристики і можливості свого трактора або мінірайдера.

На 4-6 тижні зростання розсади необхідно провести її пікіровку - розсаджування паростків в окремі ємності. Це робиться для зміцнення кореневої системи рослини, а також щоб дати їй більше простору для зростання

Перед початком потрібно мати:
- Маленькі стаканчики зі свіжою землею;
- Невелику лопатку або ложку;
- Дерев'яну або пластикову паличку;
- Ножиці;
- Теплу чисту воду.

Як пікірувати розсаду
1. Напередодні і прямо перед розсаджуванням рясно полийте ваші паростки. Це допоможе їм набратися сил, а земля стане м'якішою і буде легко відділятися від коренів.
2. Також полийте грунт в підготовлених ємностях.
3. Акуратними рухами викопайте кожен паросток окремо. Використовуйте для цього ложку і лопаточку. Корінці очистіть від землі.
4. У кожної рослини найдовший корінець злегка укоротіть ножицями.
5. У новій ємності заздалегідь зробіть невелике заглиблення. Пересадите туди розсаду до перших листочків. Ущільните грунтом.
6. Якщо ви садите рослини в один горщик, то відстань між ними має бути не менше 5 сантиметрів.
7. Полийте розсаду водою і поставте в затінок на кілька днів. Потім можете виставляти сіянці на сонці.

Кажуть, що полуниця не вимагає дуже складного догляду і може бути вирощена вдома, на підвіконнях. Методів для цього багато і вони різні, розсаду можна вирощувати навіть в поліетиленових мішках або в звичайних горщиках і ящиках. Багато що залежить від якості освітлення і від кількості вільного місця

Щоб полуниця росла і визрівала, для неї необхідний відповідний грунт, своєчасний полив і хороша циркуляція повітря при кімнатній температурі. Вирощувати вдома можна будь-які сорти полуниці, але рекомендується вибирати ремонтантні, так як вони плодоносять круглий рік.

Ремонтантні сорти плодоносять дрібними ягодами і при купівлі насіння обходяться дешевше, а догляду вони вимагають однакового. Посів відбувається в лютому-березні, якщо є підсвічування, то можна посадити і раніше. Якщо полуниця вирощується з насіння, то попередньо насіння необхідно замочити і стратифікувати (Стратифікація - метод у сільському господарстві: передпосівна обробка насіння деяких рослин, що полягає у витримуванні його протягом певного часу у вологому піску або подрібненому торфі при зниженій температурі). Але можна стратифікувати насіння безпосередньо в землі, заповнивши контейнер лише наполовину. Об'єм, що залишився наповнюється снігом, а по снігу розкладаються насіння полуниці. Такі контейнери ставлять на 2 тижні в холодильник, за цей час сніг встигає розтанути, і насіння опиняються на землі. Всі два тижні потрібно зволожувати і провітрювати насіння.

Розсаду після появи другого-третього справжнього листка необхідно пікірувати, гострим ножем відокремивши кінчик кореня і пересадивши при цьому в більший за обсягом горщик. Потрібно вибирати горщик з розрахунком того, що полуниця важко переносить пересадки і буде перебувати в ньому 1-3 роки. Зазвичай, довше полуничний кущ не живе - старіє і сильно втрачає врожайність.

Для полуничної розсади бажано підібрати широкий і досить великий горщик об'ємом не менше 3 літрів на кущ, а на його дно помістити шар дренажу. Як дренаж можна брати керамзит, камені, горіхову шкаралупу, биту цеглу або великий річковий пісок.

Поливати полуницю необхідно часто, але при цьому вона не виносить застою води і швидко починає від цього гнити. Земля необхідна легка, розсипчаста, під ці визначення відмінно підходить перліт, змішаний з торфом. Новий грунт бажано знезаразити, прогрівши в духовці або в мікрохвильовій печі 20-30 хвилин. Сходи полуниці легко пошкоджуються шкідниками.

Висаджується на розсаду полуниця двічі на рік - ранньою весною або восени, у вересні. Потрібно берегти цю рослину від холоду, полуниця не виносить заморозків.

Підгодовувати полуницю можна калійними або фосфорними добривами. Щоб стимулювати утворення зав'язі, допустимо використовувати спеціальні препарати. Взимку полуницю, навіть ремонтантну, підгодовувати не рекомендується, їй необхідний час на відпочинок.

Щоб освітлення було достатнім для полуниці, необхідні великі вікна, що виходять на схід або південь, з хорошим доступом світла. Якщо світла буде недостатньо, то смак у ягід буде гіршим і значно сповільниться зростання. Штучне освітлення для полуниці теж підходить, так як раннє цвітіння і плодоношення починається лише при світловому дні довжиною в 14 і більше годин.

Полуницю в домашніх умовах необхідно запилювати, щоб зав'язалися ягоди. Штучне запилення вдома виконується двома способами. Можна направити на квіти вентилятор, так як у відкритому грунті полуниця запилюється в тому числі і вітром. Можна запилювати вручну, проводячи щодня по квіткам легким і м'яки косметичним або художнім пензлем. Якщо полуниця посаджена в великих кількостях, то цей етап може займати чимало часу.

Від такої рослини як малина не відмовиться жоден садівник, так як куш цієї ягоди може рости в одному місці дуже довго і для його посадки не потрібно особливих зусиль. Але до вибору місця посадки малини все-таки потрібно підійти дуже серйозно

В першу чергу необхідно дізнатися, з якими рослинами уживається малина, а з якими ні? Яким чином підживлювати посаджений кущ малини?

Як посадити малину і вибрати місце для посадки?
Цю чудову рослину найкраще садити у проміжку з серпня по вересень місяць. У весняний період кущ можна пересадити з одного місця в інше, в тому випадку якщо необхідно відсадити молодий саджанець. Вибираючи місце майбутньої посадки, перевірте, чи достатньо там сонця. Землю під малиною зазвичай удобрюють двома відрами перепрілого компосту, посипають попелом або склянкою вапна.

Перед тим як садити малиновий кущ, потрібно вкоротити стебла, підрізавши їх до 20-25 сантиметрів, інакше листя висушать рослину раніше ніж вона приживеться.

Малину необхідно садити парами. Безпосередньо перед самою посадкою коріння потрібно зволожити, бажано додавши у воду "Корневін" або "Гетероауксин" (стимулятори росту коренів). Але не варто перетримувати коріння у воді, так як це може привести до ослаблення рослини.

У місця посадки потрібно додати всі рекомендовані раніше добрива, грунт треба дуже добре полити. Далі робимо горбки, розкладаємо на них коріння малини і посипаємо їх сухою землею. Перед тим як посадити, обов'язково треба переконатися, що коріння не сухі і не поламані, якщо це так, їх необхідно видалити. Кущі малини слід садити на відстані приблизно в півтора метра один від одного, потім присипати землею. Ущільнювати грунт не варто, можна лише трохи притиснути землю біля посадженого стебла.

Розміщення малини
Малину можна вирощувати різними способами, але частіше її висаджують за схемою 50 х 50 см, посадивши її на 4 см в землю. Нижче 4 см садити малину небажано, стебла можуть згнити, але і вище не рекомендується, є можливість вимерзання куща малини взимку.

Особливого догляду малина не вимагає, вона росте сама по собі, її потрібно лише поливати в суху погоду. Коренева система малини живе приблизно 12 років, але вже по закінченню 10 років рослину бажано пересадити в інше місце.

Садити малиновий кущ краще не в окремі ямки, а в траншеї. Малина потребує перезапилення, тому рекомендується саджати не один, а кілька сортів. Ще було б непогано мати у своєму розпорядженні сорти різного терміну дозрівання.

Птахи розносять насіння малини, розм'якшуючи їх в шлунку, завдяки чому вони проростають швидше. Обов'язково варто врахувати це при посадці і бажано розм'якшити насіння, витримавши їх в соляному розчині.

Які рослини краще садити по сусідству з малиною?
Яблуня, груша і слива - чудові сусіди для малини. Вона погано переносить вишню, обліпиху, чорну смородину і суницю. З ними вона починає гинути. Після картоплі і помідорів малину садити не рекомендується.

Як підв'язувати малину?
Малині залишають приблизно 4 пагінці в кущі. Якщо відростків буде більше, то кущ стає дуже густим. В результаті зменшується освітлення, поширюються грибки і, природньо, падає врожайність.

Вирощуючи цю ягоду рядами, потрібно підв'язувати стебла, інакше вони почнуть згинатися до землі, що призведе до загибелі рослини.

Для обмеження проростання саджанців малини з обох сторін малинника вкопують шифер приблизно на 30 см в землю. Але бувають випадки, коли малина пускає коріння там, де не треба, тоді відразу потрібно підрізати її лопатою, а краще викопати з корінням. Але ні в якому разі не зрізати її секатором, вона проросте ще густіше, ніж раніше.

Зростання малини
Вибираючи один із способів посадки, треба пам'ятати, що малину не вирощують більше 10 років на одному місці, вона перестає приносити плоди. Малина не дає врожай не лише через застарілу кореневу систему, накопичені хвороби і шкідники, існує ще одна причина, на яку не звертають увагу.

Все дуже просто, коренева система малини виділяє особливі токсини для того, щоб нашкодити іншим рослинам, які ростуть поруч. Проживши довгий час в одному місці малина збирає велику кількість своїх же токсинів, що починають шкодити самій рослині.

Рослини, що вирощуються на присадибних ділянках мають певну кількість часу, за який з ними відбувається процес інтоксикації. Якщо, наприклад, вирощувати салатний лист, не пересаджуючи його, то виділені ним токсини почнуть впливати на нього вже через покоління. Процес гноблення півоній відбувається приблизно через 15 років. Малина переживає цей період через 9 років. Тут не допоможе навіть омолодження куща, вона все одно буде гинути. Щоб врятувати малину, необхідно не тільки омолодити її, але і обов'язково поміняти місце розташування.

На своїй присадибній ділянці журавлину (клюкву) виростити досить просто, особливо якщо ділянка добре освітлена, багата вологою і торфом. Все це є на більшості дачних ділянок, тим більше якщо це болотиста місцевість, наприклад українське полісся

Журавлина - декоративний чагарник, який буде постачати Вас ягодами і радуватиме Ваше око.

Період дозрівання журавлини залежить від її сорту. Цвітіння болотної журавлини починається в кінці травня - на початку червня, а дозрівання ягід відбувається в кінці серпня - перших числах вересня.

Коріння журавлини, в основному, закладають на глибині близько 10-15 см, причому на гілках 2-3 років вони найбільш розвинені, після 3-6 років вони всихають, а на їх зміну виростають нові. Кислий і багатий вологою грунт найбільш підходить для журавлини, за відсутністю такого слід додати в грунт сфагнового торфу.

Журавлина любить світло, тому висаджувати її необхідно на багатому сонцем місці. Посадку найкраще здійснювати восени або навесні. Перед висадкою грунт повинен бути вологим. Кущі потрібно висаджувати на відстані 30-35 сантиметрів один від одного, а стебла прив'язати до кілочків або присипати землею.

Журавлина - досить невибаглива, не вимагає обрізки, підгодівлю можна проводити тільки при поганому її зростанні. Кожен другий рік корисно вносити в грунт, де ростуть кущі, мінеральні добрива.

Журавлина має ряд корисних і цілющих властивостей.

У ній міститься безліч вітамінів і корисних мінералів. Ягода містить велику кількість аскорбінової кислоти, яка зміцнює імунітет, бореться зі старінням і інфекціями. Журавлина є джерелом антиоксидантів, таких як фенольні кислоти, вітамін Е, антоціани, що володіють протизапальними властивостями, а також уповільнюють старіння. Вона багата вітамінами B1, B2, B5, B6, PP, K, а також такими корисними елементами, як залізо, калій, фосфор, магній, йод та інші.

Ягоди журавлини використовуються як антибактеріальний, протизапальний засіб, при ангіні, авітамінозі, ревматизмі, проблемах з травною системою, з метою профілактики серцево-судинних захворювань, а також в масках для шкірних покривів при зовнішньому застосуванні.

Журавлина незамінна тим, що її корисні властивості зберігаються при будь-якій її обробці. Ягоду можна зберігати замороженою, робити з неї соки, морси і варення. Журавлина залишатиметься завжди живильною і корисною.

Айва - це плодове дерево, яке дає ароматні і красиві плоди. У сирому вигляді їх майже не вживають. Але з них виходять чудові прохолодні напої, варення, мармелад і навіть приправа до м'яса

У давнину дерево айви вважалося символом любові і родючості.

Айва може бути хорошою підщепою для груші. Плодоношення починається вже на третій рік.

Виростити айву можна з насіння. Необхідно вибрати найздоровіші і добре дозрілі. На початку лютого їх потрібно помістити у вологий пісок. На одну частину насіння розраховуйте три або чотири частини чистого піску. Загорніть все це в поліетиленову плівку і зробіть невеликі отвори, щоб проходило повітря. Насіння потрібно помістити в холодильник на два з половиною місяці. Сіяти айву потрібно в пухку родючу землю. Бажано, щоб грунт був не кислим. Це буде сприяти гарному проростанню насіння. До осені сіянці повинні досягти п'ятдесяти сантиметрів у висоту. Восени їх можна буде викопати і пересадити на постійне місце. Відстань між деревами має бути в один метр. Вибирайте ділянку, захищену від вітру. Садять айву так само, як і смородину або агрус.

Необхідно стежити, щоб кущ не загущувався. На одному дереві повинно знаходитися десять або п'ятнадцять гілок. Зайві потрібно обрізати.

Збирання плодів айви можна проводити в третій декаді вересня, доки не настали осінні заморозки.

Плоди айви можуть зберігатися до самого лютого. Температура зберігання повинна досягати двох або трьох градусів тепла.

Зеленим добривом прийнято називати органічну суміш для підживлення рослин. Готувати зелене добриво в рази швидше, ніж компостувати органічні харчові відходи і рослинні залишки. Зелене добриво виходить в рідкій формі, що дозволяє йому більш оперативно засвоюватися рослинами. Розчин відрізняється лужною реакцією, що сприятливо позначається на якості грунту, якщо він має підвищену кислотність

Разом з зеленим добривом грунт збагачується мікроорганізмами, які в процесі своєї життєдіяльності виділяють корисні речовини, що захищають грунт і наділяють його високою родючістю.

Існує велика кількість різних рецептів приготування зеленого добрива. Найбільш поширеним є наступний метод.

У велику ємність поміщають бадилля рослин, скошену траву, вирвані з коренем бур'яни і тому подібні залишки. Бочку слід заповнити на три чверті. Після цього в ємність додають воду до країв. Її слід накрити кришкою або плівкою, якщо немає відповідної кришки. У плівці слід зробити кілька дірочок, щоб відбувався ефективний газообмін. Кришку або плівку гарненько фіксують за допомогою мотузки або скотча. Все це слід залишити в спокої для бродіння і настоювання на один два тижні. В результаті виходить каламутний зелено-жовтий розчин з властивим запахом перебродилої трави.

Підгодовувати рослини необхідно розчином даного добрива та води з розрахунку 1 до 10. Немає необхідності збільшувати кількості органічного добрива в розчині. Таким чином можна тільки завдати шкоди рослинам, спалити кореневу систему. Настій трави дуже насичений і вимагає обережного застосування.

Коли ємність спорожніє, залишки трави можна повторно заливати водою на пару днів. Одержаний розчин вже можна застосовувати без подальшого розведення. Останні залишки зеленої маси слід видалити з ємності. Можна їх вилити під ягідні кущі та дерева. Вони обов'язково будуть вдячні такій "смакоті". Також залишки можна помістити в компостну купу.

Зелене добриво є чудовою органічної підгодівлею для більшості рослин. Аналогічним чином можна приготувати кропив'яний настій з пижмою, ромашкою, окопником і люцерною. Додавши в отриману суміш кісткову муку і золу, вийде чудове добриво для більшості городніх культур.

Не варто поливати зеленим добривом з кульбаби буряк і капусту.

Не використовують в процесі приготування зеленого добрива жовтець і кінський щавель. Ці рослини під час бродіння виділяють шкідливі речовини, які гальмують зростання овочів. Також краще уникати використання злакових культур для приготування добрива, так як вони повільно розкладаються в процесі бродіння.

Рідким зеленим добривом можна полити всі грядки без винятку, де навесні плануються посадки. Для поліпшення бродіння можна додати в ємність з травою і водою невелику кількість сечовини.

Рис - це такий продукт, який їдять у всьому світі. Кілька століть тому рис був поширений лише на Сході, але з часом його визнали в Америці та Європі

Чим же корисний такий популярний продукт?
Виявляється, користь у складі рису. Для нашого організму рис поставляє вітаміни групи В і вітамін Е, амінокислоти, калій, залізо, фосфор, лецитин, кальцій, цинк, а також ряд важливих мікроелементів. Це сприяє нормальній роботі ШКТ і, що важливо в наш час, приводить до ладу нервову систему за рахунок великої кількості вітамінів В групи. Плюс рис сприяє виробленню мелатоніну - гормону сну, отже це буде відмінний гарнір на вечерю.

Рис сприятливим чином впливає на роботу серцево-судинного апарату, допомагає встановити нормальний тиск через істотний вміст солей калію. Бурий і чорний (тобто такий, що не піддавався очищенню) рис містить грубі волокна, особливо корисні для очищення організму від токсичних речовин, шлаків.

Рис малокалорійний, а це означає, що його без побоювань можуть вживати в їжу бажаючі скинути вагу. Рисом навіть можна замінити хліб.

Виноград - один з найпопулярніших і смачних плодів, багатий вітамінами А, С, В6 і фолієвою кислотою, а також калієм, кальцієм, залізом, фосфором, магнієм та селеном. Виноград містить багато води і відмінно підходить для гідратації. Він досить корисний для організму, оскільки має усі необхідні поживні речовини та малу кількість калорій

Також, виноград містить флавоноїди (потужні антиоксиданти), що зменшують вплив вільних радикалів в організмі та уповільнюють процес старіння. Завдяки великій кількості поживних речовин, що міститься у винограді, він відіграє важливу роль у забезпеченні здорового та активного життя.

Існує багато видів та сортів винограду, які відрізняються кольором, формою, розміром та смаком. Історія винограду почалася 8000 років тому, коли вперше почали культивуватися виноградні лози на території відомій зараз як Близький Схід. Люди звикли сприймати виноград як фрукт, проте насправді він вважається ягодою. 72 мільйони тонн ягід вирощується щорічно у всьому світі, більшість з яких використовується для виробництва вина.

Користь винограду для здоров'я

Вживання винограду приносить велику користь для здоров'я. Він допомагає при лікуванні астми,  закрепів, розладу шлунку, втоми, мігрені, болях у нирках, дегенерації сітківки ока та розвитку катаракти.

Корисний при астмі
Завдяки своїй відомій терапевтичній цінності, виноград може бути корисний для лікування астми. Зволожуюча сила винограду досить висока, завдяки чому зволоженість в легенях збільшується і як наслідок зменшуються напади астми.

Забезпечує здоров'я кісток
Виноград - чудове джерело поживних мікроелементів, таких як мідь, залізо, марганець, які мають важливе значення у формуванні та міцності кісток. Включивши його у свій щоденний раціон, Ви можете запобігти розвитку вікових захворювань, наприклад таких як остеопороз. Марганець - надзвичайно важливий елемент в організмі, який сприяє білковому обміну, формуванню колагену та покращує функціонування нервової системи.

Покращує роботу серця
Виноград збільшує рівень окису азоту в крові, що запобігає утворенню тромбів. Таким чином, він є ефективним засобом для зменшення ризику серцевих нападів. Крім того, антиоксиданти, присутні у винограді запобігають окисленню холестерину, який блокує кровоносні судини і є основним джерелом виникнення різних хвороб серця. Виноград містить велику кількість флавоноїдів, які не тільки надають йому кольору, але і є надзвичайно потужними антиоксидантами. Дві важливі сполуки, що містяться у винограді, ресвератроп і кверцетин, нейтралізують вплив вільних радикалів, які загрожують тілу і стимулюють шкідливий вплив холестерину на артерії. Також, ці два антиоксидантні флавоноїди діють як очищувальні елементи, зменшують утворення грудок тромбоцитів та сприяють фільтрації токсинів з крові.

Зменшує мігрень
Сік зі стиглого винограду - найкращий природній спосіб у лікуванні мігрені. Його рекомендують випивати рано вранці, не розводячи водою. Вживання червоного вина (зробленого з винограду) часто може бути причиною мігрені, проте вживання виноградного соку або екстракту виноградних кісточок допомагає вирішити цю проблему. Алкоголь, як правило, спричинює головний біль, однак виноград містить багато антиоксидантів, що можуть як викликати, так і лікувати одну і ту саму причину болі.

Допомагає налагодити процес випорожнення
Виноград - ефективний засіб у подоланні та ліквідації закрепів. Його вважають розслабляючою їжею, оскільки він містить органічні кислоти, цукор і целюлозу. Вживання винограду полегшує хронічні закрепи тонізуючи м'язи кишечника та шлунка. Виноград містить багато нерозчинних волокон, які рухаються через травний тракт у незмінному вигляді. Таким чином, він допомагає нормалізувати та налагодити стул. Проте, якщо Ви страждаєте діареєю, зменшіть вживання винограду, оскільки нерозчинні волокна не вбирають воду, для скріплення стулу і він не має високого рівня розчинної клітковини.

Корисний при розладах шлунку
Виноград відіграє важливу роль під час диспепсії (розлади травлення). Вживання винограду полегшує печію, лікує розлади та знімає роздратування в шлунку. Йому також надають перевагу в порівнянні з іншими засобами для перетравлення їжі, оскільки вважають "легкою їжею".

Знімає втому
Вживання світлого виноградного соку поповнює вміст заліза в організмі і запобігає втомі. Анемія - реальна проблема для багатьох людей, а вживання винограду підтримує рівень заліза та мінералів в організмі збалансованими. Відсутність заліза може викликати млявість та уповільнити роботу мозку, оскільки залізо є важливим мінералом, який впливає на ряд важливих функцій в організмі. Проте, темно-виноградний сік не поповнить організм залізом, а навпаки може навіть знизити його рівень в організмі. Вживання виноградного соку забезпечує майже миттєвий приплив енергії.

Усуває порушення в нирках
Виноград може значно знизити кислотність сечової кислоти і також допомогти вилучити кислоту з організму, тим самим знижуючи напруження і тиск на нирки. Він містить високий вміст води, чим викликає часте сечовипускання, яке допомагає вивільнити сечову кислоту все ще присутню в організмі, навіть після зниження її кислотності. Виноград має очищувальну дію, а антиоксиданти присутні в ньому є корисними для функціонування всього організму.

Знижує рівнеь холестерину в крові
Виноград містить складову - птеростілбен, яка має здатність знижувати рівень холестерину в крові. Дослідження показали, що птеростілбен із ресвератролом (корисний антиоксидант та флавоноїд, що надає забарвлення) мають протиракові властивості та значний вплив на рівень холестерину. Крім того, сапоніни, присутні в шкірці винограду, завдяки своїй зв'язувальній дії також запобігають поглинанню холестерину.

Підвищує антибактеріальну активність
Червоний виноград має сильні антибактеріальні та противірусні властивості, які захищають організм від зовнішніх інфекцій. Також, він має властивості проти вірусу поліомієліту та герпесу. Дослідження показали, що виноградний сік нейтралізує бактеріальні інфекції в кишечнику та інших системах організму.

Запобігає виникненню ракових утворень
Антиоксиданти, що містяться у винограді корисні для профілактики всіх видів раку. Антоціани і проантоцианідіни, які містить виноград пригнічують ріст ракових збудників. Пігменти, що містяться у винограді підвищують загальний імунітет організму до широкого спектру хвороб. Сік винограду не тільки запобігає ризику розвитку раку, але також пригнічує ріст і поширення ракових клітин. Дослідження показали, що темно-виноградний сік допомагає запобігти утворення раку молочної залози.

Полегшує протікання хвороби Альцгеймера
Ресвератрол (поліфенол, що присутній у винограді) знижує рівень амілоїдних бета пептидів у пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Дослідження показали, що виноград поліпшує здоров'я мозку і затримує розвиток дегенеративних захворювань нервової системи. Вживання виноградного соку може значно поліпшити функцію мозку літніх людей, у яких помітне погрішення пам'яті та розпізнавання.

Покращує зір та запобігає виникненню катаракти
Виноград запобігає віковій втраті зору і дегенерації сітківки. Дослідження довели, що включаючи виноград у свій раціон, Ви не тільки підтримуєте здоров'я очей, але й запобігаєте дегенерації сітківки ока, що загрожує повній втраті зору з часом.
Флавоноїди, присутні у винограді мають антиоксиданти, які боряться із пошкодженнями викликаними вільними радикалами. Вільні радикали спричинюють розвиток катаракти, серцево-судинних захворювань та інших проблем пов'язаних з віком. Також, антиоксиданти мають певні омолоджуючі якості, які допомагають Вам не тільки виглядати молодшими, але і відчувати себе такими.

Зміцнює імунітет
Виноград містить не тільки флавоноїди та мінерали, але і багато корисних вітамінів. Високий рівень вітамінів С, К і А додає енергії усім органам, та зокрема імунній системі, що значно зменшує ризик виникнення застуди та більш серйозних проблем зі здоров'ям.

Виноград відіграє важливу роль у запобіганні порушень здоров'я і служить природнім засобом лікування багатьох захворювань. Сушений виноград (родзинки або ізюм) також допомагає при лікуванні великої кількості захворювань та розладів, у тому числі є корисним при анемії, закрепах та сексуальній дисфункції. Проте, пам'ятайте, що ізюм сприяє підвищенню ваги, тому його не рекомендують вживати у великих кількостях.

Ризики та запобіжні заходи під час вживання винограду

Бета-блокатори (тип ліків, які найчастіше призначають для лікування хвороби серця) можуть збільшувати рівень калію у крові. Тому, продукти, що містять високий рівень калію (наприклад виноград, банани) слід вживати у помірних кількостях у період прийому бета-блокаторів. Також, вживання великої кількості калію може бути шкідливим для людей, у яких погано функціонують нирки. Якщо Ваші нирки, не в змозі видалити надлишок калію з крові, це може бути фатальним.

Гарбузове насіння - відмінне джерело клітковини і мононенасичених жирних кислот, які є корисними для роботи серця. Крім того, насіння містить білок, мінерали та вітаміни необхідні для здоров'я. 100 г насіння гарбуза забезпечує організм білком, залізом, ніацином, селеном, цинком, але не холестерином. Також, гарбузове насіння рекомендують вживати, оскільки воно дуже корисне для роботи мозку, та очищує організм від кишкових паразитів

Для того, щоб забезпечити організм максимальною кількістю поживних речовин, насіння гарбуза слід вживати у сирому вигляді. Якщо Ви віддаєте перевагу смаженому, тоді готуйте його самостійно, так щоб Ви змогли контролювати температуру і час обжарювання. Сире гарбузове насіння смажать в печі при 75°С близько 15-20 хв, скропивши його перед тим соленою водою.

Користь гарбузового насіння

Магній для підтримки важливих функцій в організмі
1/4 склянки гарбузового насіння містить майже половину від рекомендованої щоденної кількості магнію, який бере участь у життєво важливих фізіологічних функціях таких як синтез РНК і ДНК, правильне формування кісток та зубів, релаксації кровоносних судин і правильного функціонування кишечника. Магній корисний для кров'яного тиску, а також запобігає серцевому нападу та інсульту.

Цинк для імунної підтримки
Гарбузове насіння - багате джерело цинку. Цинк є важливим для імунітету, поділу та росту клітин, сну, настрою, відчуттів смаку та нюху, здоров'я очей та шкіри, регуляції інсуліну та чоловічої статевої функції. Багато людей відчувають дефіцит цинку через мінеральне виснаження грунтів, дієти на рослинній основі або з високим вмістом зерна та вплив наркотичних засобів. Цей дефіцит найчастіше трапляється при застуді, хронічній втомі, депресії, у немовлят з низькою вагою при народженні.

Триптофан для спокійного сну
Гарбузове насіння містить велику кількість триптофану - амінокислота, яку ваше тіло перетворює на серотонін, який у свою чергу перетворюється на мелатонін ("гормон сну"). Вживання насіння гарбуза за кілька годин перед сном, забезпечить Вам спокійний сон протягом ночі.

Забезпечує здоров'я простати
Гарбузове насіння здавна цінувалося як важлива природня їжа для підтримки чоловічого здоров'я. Це завдяки високому вмісту цинку, який є важливим для здоров'я простати (де знаходиться його найбільша концентрація в організмі), а також тому, що екстракт насіння гарбуза відіграє важливу роль у лікуванні гіперплазії передміхурової залози (збільшення простати). Дослідження довели, що гарбузове масло та насіння корисні для підтримки здоров'я простати.

Корисне для жінок у постменопаузі
Олія насіння гарбуза багата природніми фітоестрогенами, що в результаті може збільшити хороший холестерин в організмі, зменшити артеріальний тиск, головні болі, болі в суглобах та інші симптоми менопаузи у жінок в період постменопаузи.

Сприяє нормальному функціонуванню серця та печінки
Гарбузове насіння багате здоровими жирами, антиоксидантами та волокнами, які є корисними для роботи серця і здоров'я печінки. Також, насіння гарбуза допомагає регулювати рівень інсуліну, запобігає діабетичним ускладненням шляхом зниження окисного стресу та має протизапальну дію.

Напевно Ви вже давненько збираєтесь ближче познайомитись з життям бджіл, придбати хоча б одну бджолину сім'ю та й спробувати самому якоюсь мірою прилучитися до корисної справи пасічникування і швидше за все у Вас є знайомі, що мають успіхи у цій справі, а деякі після певних невдач та з інших причин перестали пасічникувати. Та з певних причин Ви вагаєтесь і міркуєте - бути чи не бути Вам пасічником? Якщо вже це питання Вас бентежить, то раджу все-таки спробувати. Але не поспішайте, добре зважте всі за і проти

Мушу зазначити з власного досвіду, що ця справа вимагає не тільки справжнього захоплення, а ще й любові, вільного часу і, звичайно, коштів. Отже, переконайтесь, чи Ваше захоплення справжнє? Якщо це не так, то неминучими є розчарування і марно витрачений час. Будьте готові і до невдач, вони неминучі, оскільки в бджільництві всього буває.

Розпочинаючи займатися бджільництвом, Вам необхідно витратити певні кошти на придбання бджолиних сімей, пасічницького інвентаря. Також пасічник повинен постійно поповнювати свої знання. Ще видатний російський хімік О. М. Бутлеров, який успішно займався пасічникуванням, зазначав, що справжнім пасічником може бути лише той, хто добре знає бджолине життя й вміє прикласти свої знання до справи. Відомо також, що найбільшим ворогом бджіл є безграмотний бджоляр. Безумовно, Вам доведеться ознайомитися з різними літературними видання по бджільництву, щоб нагромадити свій досвід, тобто поступово стати фахівцем у цій справі.

І ще одне важливе запитання - як Ви реагуєте на ужалення бджоли? Адже у деяких людей після одного - двох ужалень різко підвищується температура, црискорюється серцебиття, спостерігаються алергічні явища. Природно, що в цьому випадку Вам займатися бджільництвом не слід. Проте можливо, що така реакція Вашого організму тимчасова і в подальшому не проявиться. Обов'язково порадьтеся з лікарем, чи немає у Вас протипоказань щодо пасічникування.

Бджолярем не може бути людина байдужа. Слід пам'ятати, що бджіл тримати - в холодку не лежати. Бжільництво - це, крім захоллення, ще й виснажлива робота, тому не дивно, що існує легенда про те, що самі бджоли "вибирають" собі господаря. Перш за все, бджоляр це - людина закохана в свою справу, чесна, благородна, добра, справжній любитель природи. Праця пасічника-любителя, дуже цікава і звичайно, дуже корисна для здоров'я.

Отже, Ви вирішили стати пасічником. Першим важливим питанням є вибір типу вулика. Їх розрізняють кілька і треба вибрати найраціональніший, що буде як найкраще підходити до Ваших умов. За конструкцією вулики бувають: - вертикальні (в яких гнізда розширюються вгору); - горизонтальні, а також конструкції проміжних типів.

Є три типи вуликів: лежак, український (на вертикальну рамку) і багатокорпусний.

Найпрогресивніший багатокорпусний вулик, оскільки пасічник при веденні бджільництва працює не з кожною рамкою окремо, а з цілими корпусами з рамками, у результаті чого продуктивність праці зростає в кілька разів. Та все ж успіх залежить не стільки від типу вулика, а в основному, від сили сім'ї, умов медозбору, вміння бджоляра та багатьох інших факторів.

Кожен із зазначених типів вуликів має як переваги порівняно з іншими, так і недоліки. Бажано, щоб на пасіці був один тип вуликів, що значно полегшує роботу, бо розміри стільникових рамок однакові і їх можна переставляти в різні вулики (при відсутності певних захворювань).

Краще розпочинати займатися бджільництвом з двох вуликів - лежаків або українських. Чому саме з двох? Бо може трапитись так, що в одному з них з якихось причин загине бджолина матка і якщо не буде відкритого розплоду, бджоли не зможуть вивести собі іншу матку. Цю ваду легко усунути, переставивши у безматочну сім'ю рамку з посівом з вулика, де вона є. Можна також підсилити одну бджолосім'ю за рахунок іншої тощо.

Найкраще придбати бджолину сім'ю навесні, бо бджіл, на відміну від курчат, рахують весною. Сім'я бджіл, придбана осінню, може бути погано підготовлена до зимівлі і до весни загинути.

На бджолині сім'ї, які продають у вуликах, стільникових та безстільникових пакетах, встановлено державні стандарти. За цими стандартами до бджолиної сімі повинні входити плідні матка, бджоли та трутні. Склад бджолиної сім'ї протягом року змінюється залежно від сезону та природно-кліматичних умов. Так, сім'я бджіл, яку продають у вулику до 1-го травня, повийна мати масу не менше 1,5 кг, матку віком не старше двох років, стільники розплідного гнізда світло-коричневого кольору кількістю 12 шт. розміром 435x300 мм або 20 шт. розміром 435x230 мм (багатокорпусні) з правильно відбудованими бджолиними комірками. Бджолиний розплід різного віку повинен становити 1 - 2 рамки, мед - б кг і перга не менше 0,5 кг.

Бджолосім'я, яку продають на 1  липня, повинна  мати масу 3 кг, не менше 5 рамок розплоду, б кг меду і 1 кг перги.

На початок вересня в сім'ї повинно бути не менше 16 кг меду, 1 кг перги і 1 стільник розплоду.
Бджолосім'ю старанно оглядають, переконуються в наявності матки, свіжого посіву. Особливу увагу звертають на стільникові рамки, щоб вони були без слідів проносу, із здоровим бджолиним розплодом. Бджоли не повинні мати ніяких ознак захворювань.

Купувати сім'ю необхідно тільки із здорової пасіки, з відповідною відміткою ветеринарної служби у ветеринарно-санітірному паспорті. Відстань від пасіки, де купують бджолосім'ю, має бути не менше 5 км, бо льотні бджоли полетять на старе місце.

Якщо у Вас є можливість придбати бджолосім'ї у стільникових пакетах на 4 або 6 рамок, то маса бджіл повинна становити відповідно 1,2 та 1,5 кг, плідна матка повинна бути не старше двох років, розплід повинен займати 1 і 2 рамки, корм для бджіл має становити 3 та 4 кг і 15 г медово-цукрового тіста для матки.

У безстільниковому пакеті сім'я бджіл повинна досягати маси 1,3 кг, плідна матка бути не старше двох років, корм для бджіл становити 1,4 кг, відповідно корм для матки - 15 г.

Якщо стан бджолосім'ї задовільний і Ви домовились про умови купівлі-продажу, тоді ввечері, коли всі бджоли зберуться у вулику, його перевозять на свою присадибну ділянку, чи інше вибране місце, дотримуючись певних правил. При цьому обов'язково виконують всі вимоги щодо підготовки бджолосімей до транспортування та дотримуються їх під час перевезення.

Про те, як вибрати місце для пасіки читайте ТУТ.

Щодо пасічницького інвентаря, який необхідно придбати, або виготовити з самого початку, то про це в наступній статті про пасічне обладнання та бджолоінвентар.

Автор: Приймак Григорій Михайлович

Гарбуз - один із широко вирощуваних овочів, що належить до сімейства гарбузових і надзвичайно багатий життєво важливими речовинами, антиоксидантами та вітамінами. Він містить вітаміни А і С, а також флавоноїдні полі-фенольні антиоксиданти, такі як лютеїн, каротин. Це один з найбільш популярних польових культур, що культивуються по всьому світу

Гарбузи відрізняються між собою формою, розміром та кольором. Гігантські гарбузи важать 4-6 кг і максимально можуть досягати 25 кг. Найсмачнішими вважаються плоскі, невеликі за розміром, що мають солодкий смак та помаранчевий колір. Загалом, гарбузам характерний оранжевий або жовтий колір. Однак, деякі сорти можуть проявляти інші кольори від темно до світло зеленого, коричневий, білий, червоний та сірий. Їх колірні характеристики в значній мірі залежать від жовто-оранжевих пігментів шкірки та целюлози. В середині, гарбуз золотисто-жовтого або помаранчевого кольору в залежності від полі-фенольних пігментів у ньому. Плід має порожнистий центр заповнений білим насінням невеликого розміру. Гарбузове насіння є відмінним джерелом білка, мінералів, вітамінів та омега-3 жирних кислот.

Багато людей використовують гарбуз просто як прикрасу для свята, або начиння для випічок. Однак його слід розглядати в першу чергу як корисний овоч, оскільки він містить багато поживних речовин, вітамінів та мінералів, а також невелику кількість калорій. Так, 100 грам гарбуза міститься 49 калорій, 1,5г білка, 1,15г жиру, 12г вуглеводів та 0 холестерину. Вживання 100 - 150 грам (приблизно одна чашка) вареного гарбуза забезпечить 100% щоденних потреб у вітаміні А, 20% денної норми вітаміну С, 10% вітаміну Е, калію, марганцю, фолієвої кислоти, магнію, фосфору та заліза. Найкорисніше вживати гарбуз свіжим або вареним.  

Переваги гарбуза для здоров'я

Здавна вважалося, що вживання фруктів та овочів усіх видів допомагає знизити ризик виникнення багатьох пов'язаних зі способом життя захворювань. Дослідження довели, що збільшення споживання рослинної їжі, наприклад гарбуза зменшує вагу та ризик виникнення ожиріння і смертності в цілому, виникнення діабету та хвороби серця, сприяє здоровому кольору обличчя і волосся, а також збільшує енергію в організмі.

Джерело вітамінів та мінералів
Гарбуз - відмінне джерело бета-каротину (потужний антиоксидант, що надає помаранчевого забарвлення овочам та фруктам і в організмі перетворюється у вітамін А). Вживання продуктів, багатих бета-каротином знижує ризик розвитку деяких видів раку, захищає від астми та інших хвороб серця, а також затримує процес старіння та дегенерацію тіла.

Нормалізує кров'яний тиск
Гарбуз містить велику кількість клітковини, калію та вітаміну С, що допомагає підтримувати нормальну роботу серця. Вживання калію рівнозначно важливе зменшенню споживання натрію для лікування гіпертонії (високого кров'яного тиску). Гарбуз рекомендують включити у свій раціон, оскільки він сприяє нормалізації кров'яного тиску. Збільшення калію в організмі знижує ризик інсульту, захищає від втрати м'язової маси, допомагає зберегти мінеральну щільність кісткової тканини та попереджує утворення каменів у нирках.

Запобігає виникненню ракових утворень
Гарбуз містить вітамін А та бета-каротин, вживання яких попереджує утворення ракових клітин.

Вітамін А - потужний природний антиоксидант, необхідний організму для підтримки цілісності шкіри. Натуральні продукти, що містять велику кількість вітаміну А захищають тіло від ракових утворень у легенях та порожнині рота. Дослідження показали, що вживання фруктів багатих бета-каротином зменшує ризик виникнення раку передміхурової залози.

Покращує зір
Гарбуз містить важливі для зору антиоксиданти, вітаміни С та Е і бета-каротин. Вони підтримують здоров'я очей і запобігають дегенеративним ушкодженням сітківки ока. Регулярне вживання гарбуза зменшує ризик та прогресування вікової макулярної дегенерації.

Сприяє народжуваності
Жінкам у дітородному віці рекомендують вживати більше заліза, яке вони отримують з рослинних джерел вживаючи гарбуз, квасолю та шпинат, оскільки це сприяє народжуваності. Окрім того, вітамін А, що міститься в гарбузі (споживається як бета-каротин та перетворюється на вітамін А в організмі) має важливе значення під час вагітності та в період лактації для синтезу гормонів.

Допомагає втратити вагу
Гарбуз - одним з найменш калорійних овочів. Він не містить насичених жирів чи холестерину. Однак, багатий клітковиною, антиоксидантами, мінералами та вітамінами. Вживання гарбуза підтримує відчуття ситості протягом довшого періоду часу, тому Ви не набираєте зайвих калорій. Дослідження довели, що різноманітні дієти, які включають волокно допомагають людям їсти менше і таким чином втрачати зайві кілограми. Дієтологи рекомендують включити гарбуз у свій раціон, якщо Ви дотримуєтесь програми по зниженню ваги.

Зміцнює імунітет
Рослинні продукти, такі як гарбуз, що містить велику кількість вітаміну С та бета-каротину підвищують імунітет завдяки потужній комбінації поживних речовин. Тому, споживаючи гарбуз Ви не тільки поповнюєте організм поживними речовинами, але й захищаєте його від простудних захворювань.

Вибір гарбуза під час купівлі і зберігання

Гарбузи доступні в магазинах та на базарах України протягом цілого року. Купувати їх рекомендують цілими, оскільки вони таким чином зберігають весь спектр смаків і при цьому залишаються свіжими значно довший період часу. Уникайте гарбузів зі зморшкуватою поверхнею, порізами та синцями. Зрілий плід повинен бути яскравого кольору, твердий на дотик та важкий, коли його взяти у руки.

Достиглий цілий гарбуз можна зберігати протягом багатьох тижнів у прохолодному, добре провітрюваному місці при кімнатній температурі. Однак, якщо Ви все таки купуєте його частинами, то їх слід відразу покласти в холодильник, де вони можуть зберігатися протягом декількох днів.

Приготування гарбуза

Деякі гібридні сорти, як правило, піддають обробці інсектицидами. Тому, ретельно вимийте гарбуз перед приготуванням у проточній воді, щоб видалити бруд, грунт та залишки фунгіцидів.

Відріжте корінь, що міститься зверху і поділіть гарбуз на дві рівні половини. Видаліть вміст гарбуза, відділивши насіння. Потім поріжте м'якоть кубиками, оскільки це найзручніший спосіб приготування гарбуза. Гарбузове насіння також є їстівним і дуже корисним для організму. Тому, видаливши його з гарбуза, спочатку промийте, а потім висушіть.

Існує чимало способів включити гарбуз у свій раціон. Його використовують для приготування різноманітних страв, таких як гарбузовий пиріг, гарбузова каша та десерти. Однак, у вареному вигляді він вважається найкориснішим, оскільки містить максимум поживних речовин.

У Китаї, навіть використовують молоді листя гарбуза для приготування супів або просто вживають їх як зелень. В Індії, гарбуз популярний у приготуванні солодких страв, десертів, халви та каррі. У Сполучених Штатах та Європі його найчастіше використовують у приготуванні пирогів, млинців, заварного крему, суфле та равіолі.

Кавун - надзвичайно популярний фрукт, що належить до сімейства гарбузових. Незважаючи на поширену думку, що він складається лише з води і цукру, кавун насправді містить багато поживних речовин, включаючи жирні кислоти і ефірні білки, вітаміни (багатий вітаміном В), мінерали такі як магній, калій, марганець, залізо, цинк, фосфор, мідь та антиоксиданти

Крім того, ця ягода відома своїм низьким вмістом калорій. У деяких кухнях насіння кавуна вважають їстівним. Його використовують в приготуванні страв Азіатської кухні та кухні Близького Сходу. Смажене насіння кавуна подають в якості закуски або заправки до салатів. У Нігерії його використовують в приготуванні певних супів.

Основні переваги і користь для здоров'я

Багато досліджень показали, що збільшення вживання рослинної їжі знижує ризик виникнення діабету, хвороби серця, ожиріння та смертності в цілому і навпаки сприяє збільшенню енергії, зменшує вагу та покращує колір обличчя, і волосся.

Наше тіло потребує незамінних амінокислот, таких як аргінін та лізин, які організм не може виробляти сам по собі і тому ми їх отримуємо з їжі. Насіння кавуна містить деякі з цих амінокислот, таких як триптофан та глутамінову кислоти. Лізин допомагає в засвоєнні кальцію, щоб полегшити утворення колагену і сполучної тканини в організмі, в той час як аргінін покращує обмін речовин в організмі, серцево-судинну систему та сексуальне здоров'я.

Вживання кавуна:

Запобігає виникненню астми
Люди, які споживають велику кількість поживних речовин включаючи вітамін С, що міститься в багатьох фруктах і овочах, та зокрема в кавунах менш схильні до розвитку астми. Насіння кавуна є хорошим джерелом магнію, який є життєво важливим для нормального функціонування серця, органів дихання та підтримки нормального артеріального тиску.

Зменшує хворобливість м'язів
Завдяки амінокислотам L-цитрулін, які містяться в кавуні його вживання поліпшує роботу м'язів усуваючи їх надмірну чутливість та покращує час відновлення і здатність приступити до наступного виконання вправ у спортсменів.

Налагоджує артеріальний тиск
Дослідження показали, що кавун знижує кров'яний тиск у людей старшого віку, які страждають гіпертонією. У кавунах міститься речовина, відома як лікопін, що дозволяє попередити виникнення різних хвороб серця. Тому, включаючи кавун у свій раціон, Ви захищаєте себе від серцевих захворювань. Крім того, лікопін сприяє здоров'ю обличчя, а також підвищує чоловічу фертильність (репродуктивність).

Допомагає попередити виникнення ракових клітин
Кавун - є відмінним джерелом сильних антиоксидантів, в тому числі і вітаміну С, які допомагають в боротьбі з утворенням вільних радикалів, що викликають ракові утворення. Дослідження довели, що завдяки лікопіну, кавун є хорошою профілактикою виникнення раку простати.

Нормалізує травлення та запобігає гідратації
Завдяки великій кількості води та волокна, що міститься в кавуні, його вживання допомагає запобігти запорам і покращує здоров'я шлунково-кишкового тракту. Окрім цього, кавун містить важливі електроліти, які допомагають запобігти зневодненню під час спекотних літніх днів.

Зменшує запалення сечових шляхів
Холін - важлива та універсальна поживна речовина, що міститься в кавуні. Саме завдяки їй, вживання кавуна допомагає підтримувати структуру клітинних мембран, сприяє передачі нервових імпульсів, допомагає абсорбувати жир та зменшує ознаки хронічного запалення сечового міхура.

Сприяє здоров'ю шкіри та волосся
Кавун є корисним для шкіри, оскільки він містить вітамін А, необхідний для виробництва підшкірних сальних залоз, що підтримують волосся зволоженим. Вітамін А - життєво важливий для росту всіх тканин організму, у тому числі шкіри та волосся. Окрім цього, вживання вітаміну С сприяє утворенню колагену, який забезпечує нормальну структуру шкіри та волосся. Кавун також підтримує здоровий рівень води в організмі, що є необхідним для здорової шкіри та волосся.

Підвищує енергію в організмі
Щоденне вживання кавуна допомагає підвищити рівень енергії на 23%. Це завдяки тому, що він містить вітамін В6, який покращує загальне відчуття організму та магній, який допомагає у виробленні організмом аденозинтрифосфату (відіграє важливу роль в обміні речовин та анергії в організмі).

Користь насіння кавуна

Джерело корисних вітамінів та жирів
Насіння кавуна є відмінним джерелом полівітамінів групи В. Вітамін В, який є в насіннях кавуна містить ніацин, фолат, тіамін, рибофлавін, вітамін В6 і пантотенову кислоти. Ці вітаміни важливі для підтримки здоров'я крові, нервової системи, а також ефективні для імунної системи. Також, насіння кавуна містить масло, що на 20% складається з насичених жирів, та решти мононенасичених і поліненасичених жирів, включаючи омега-6 жирні кислоти. Таким чином, воно є важливим джерелом калорій та енергії.

Допомагає при лікуванні діабету
Насіння кавуна застосовують для лікування цукрового діабету. Для приготування суміші, візьміть жменю насіння кавуна на 1 л води і проваріть 45 хв тримаючи каструлю закритою. Приймайте цей відвар щодня, як чай.

Підвищує рівень білка
Дефіцит білка - досить поширене явище, яке призводить до такого захворювання як маразм. Насіння кавуна досить ефективне у боротьбі з недостатньою кількістю білка. Одна чашка висушеного насіння містить близько 30 гр білка. Білок та його амінокислоти надзвичайно важливі для росту та відновлення м'язів, шкіри і сполучних тканин, для виробництва ферментів, а також для підтримки довгих та міцних нігтів. Насіння кавуна допомагає відновити сили після тривалої хвороби та покращує пам'ять.

Запобігає старінню
Ненасичені жирні кислоти, що містяться в насінні кавуна підтримують шкіру зволоженою, м'якою, добре її тонізують та запобігають появі вугрів та інших шкірних захворювань. Насіння також запобігає старінню, оскільки містить антиоксиданти і масла, які дозволяють шкірі виглядати молодшою, здоровішою та більш яскравою. Смажене насіння кавуна містить мідь, яка бере участь у виробництві меланіну (пігмент, що забезпечує колір волосся та шкіри).

Ризики для здоров'я

При вживанні кавуна в помірній кількості, він не спричиняє ніяких серйозних побічних ефектів. Проте, якщо цей фрукт вживати у великій кількості щодня, можуть виникнути проблеми пов'язані з надмірною кількістю лікопену та калію в організмі. Вживання більш ніж 30мг лікопену в день може призвести до нудоти, діареї, здуття та нетравлення шлунка. Людям із гіперкаліємією (надмірна кількість калію у крові) не рекомендують вживати більше 1 чашки кавуна вдень, оскільки це захворювання може призвести до нерегулярного серцебиття, серцево-судинних захворювань, а також знизити м'язовий контроль.

Незважаючи на те, що цукор, який міститься в кавунах, природній, цей фрукт не рекомендують вживати у надмірних кількостях людям, які страждають на діабет.

Чорна смородина - одна з найбільш популярних у літній сезон ягід. В порівнянні з іншими ягодами вона містить найбільшу кількість поживних речовин та антиоксидантів, які є життєво важливі для нашого здоров'я

Смородина найкраще вирощується у центральній та північній Європі, а також в Сибірі. Кущі смородини швидко ростуть, невеликий чагарник досягає близько 150-180 см у висоту. Ягоди смородини невеликі за розміром, приблизно 1 см в діаметрі, темно-фіолетового майже чорного кольору і містять від 3 до 10 їстівних насінин багатих вітамінами та мінералами. Загалом, найкраще смородина росте в регіонах, де літо вологе, а зима не дуже сувора.

Різновидами ягід смородини є білі та червоні сорти (порічки), які є солодшими, однак містять менше вітамінів та поступаються своєю антиоксидантною активністю.

Китайська та європейська народні медицини стверджують, що смородина допомагає у лікувальних цілях. Люди використовують олію з насінин, листя, плоди та квіти з метою приготування ліків.

Вирощування кущів смородини

Для вирощування кущів смородини необхідні певні умови. Перш за все, наявність сприятливих кліматичних умов. Вони вимагають низьких температур взимку (0°С), а також хороших добрив. Тому, перед посадкою додайте компост та перегній вибравши найбільш сонячну місцевість. Кущ смородини необхідно також обкласти соломою, для того, щоб він розквітав у прохолодному вологому грунті. Збирати врожай рекомендують у період, коли смородина повністю дозріла, вона має бути суха та тверда на дотик. У свіжому вигляді смородину можна зберігати в холодильнику протягом декількох тижнів.

Користь смородини для здоров'я людини

Джерело корисних вітамінів та мінералів
Вітаміни, що містяться в смородині, такі як пантотенова кислота (вітамін В5), піридоксин (В6), тіамін (вітамін В1) є надзвичайно важливими для обміну речовин в організмі. Залізо - важливий мінерал, який сприяє зміцненню імунітету, а також захищає організм від втоми транспортуючи кисень до клітин. Залізо є необхідним мінералом для клітинного метаболізму та виробництва червоних кров'яних клітин (еритроцитів) в кістковому мозку. Тому, з метою профілактики смородину рекомендують вживати щоденно (100 г).

Крім того, ягоди містять такі важливі для метаболізму мінерали як мідь, кальцій, фосфор, марганець, магній і калій. Вони покращують ріст клітин, тканин та органів вцілому.

Допомагає попередити ракові утворення
Чорна смородина містить велику кількість вітаміну А та фенольних флавоноїдних хімічних речовин, так званих антоціанів. Завдяки антоціанам смородина є потужним антиоксидантом. Флавоноїди такі як бета-каротин, зеаксантин та криптоксантин допомагають знизити ризик виникнення раку легенів та порожнини рота, захищають від неврологічних захворювань, уповільнюють процес старіння та допомагають у боротьбі із запаленням. Вітамін А також необхідний для підтримки цілісності шкіри і має важливе значення для зору.

Сприяє у боротьбі з інфекціями
В цих маленьких ягодах міститься велика кількість вітаміну С, який має антиоксидантні властивості, що перешкоджають вільним радикалам пошкоджувати клітини. 100 г свіжої смородини дає більш ніж 300% щоденно рекомендованого вітаміну С. Дослідження показали, що споживання фруктів та ягід, багатих вітаміном С допомагає організму виробляти імунітет проти інфекційних агентів, а також вивільняє шкідливі радикали з організму.

Ефективна у період менопаузи
Жінки використовують масло з насінин смородини для лікування симптомів менопаузи, передменструального синдрому, болісних менструаціях та чутливості молочних залоз. Також, смородина корисна для підвищення імунітету.

Знижує рівень холестерину
Дослідження довели, що вживання ягід смородини та масла з насінин сприяє зниженню загального рівня холестерину і жирів у крові, так званих тригліцеридів. І навпаки збільшує кількість хороших жирів - ліпопротеїнів високої щільності.

Врегульовує проблеми з кровообігом
Дослідження показали, що вживання смородини зменшує біль і набряк у жінок з проблемами кровообігу (венозна недостатність). Вживання смородини зменшує м'язову втому після фізичних вправ. А суміш смородинового та апельсинового соків знімає набряки у людей із захворюванням периферичних артерій.

Зменшує біль при різноманітних захворюваннях
Листя сушеної смородини використовують для лікування артриту, подагри, болю в суглобах (ревматизм), шлункових розладах, при коліках, гепатиті, судомах та інших порушеннях, які викликають набряк (запалення) в порожнині рота та горла. Сушені листя смородини також дуже ефективні для лікування застуди, кашлю та коклюша. Чай з гілочок смородини покращує роботу сечового міхура, дезинфікує сечу та є чудовою профілактикою утворення каменів в нирках. Окрім того, люди прикладають листя чорної смородини безпосередньо на шкіру для лікування ран та укусів комах. Воно також допомагає зменшити набряк.

Ягоди смородини рекомендують вживати при хворобі Альцгеймера.

Протипоказання

Вагітність та годування груддю
Смородина є досить безпечною для дітей, вагітних та жінок, які годують груддю. Проте, у людей з підвищеною чутливістю, вона може викликати алергічні реакції на ягоди, та продукти харчування, що їх містять. В такому разі, її вживання не рекомендують.

Виникнення кровотечі
Чорна смородина може уповільнювати згортання крові. Тому, її вживання може збільшити ризик виникнення кровотечі та появи синців у людей з порушенням згортання крові. Якщо, у Вас заплановане хірургічне втручання, припиніть вживати смородину принаймі за 2 тижні до запланованої операції.

Низький кров'яний тиск
Смородина може значно знизити кров'яний тиск, тому людям з низьким артеріальним тиском її вживання не рекомендують.

Збір і зберігання смородини

Сезон чорної смородини триває з липня по жовтень. Для того, щоб її зберігати протягом тривалого періоду, необхідно правильно зібрати ягоди. Тому, зривати треба весь рядок вздовж стебла намагаючись не пошкодити гілки. Свіжа смородина має фіолетово-чорний колір, глянсову шкірку та стійку чашечку на верхівці. Вибираючи смородину, уникайте м'яких ягід з яких витікає сік, з порізами та синюшністю, оскільки вони можуть виявитись зів'ялими всередині.

Купуйте ягоди смородини, які мають яскравий колір, здорові на вигляд та приблизно однакові за розміром. Для того, щоб ягоди були свіжими деякий час, їх рекомендують зберігати в холодильнику.

Приготування та подача

Ягоди слід вимити у холодній воді безпосередньо перед вживанням, щоб вони зберегли свою текстуру. Смородину вживають як у свіжому так і засушеному вигляді. Проте, найбільш поширений спосіб її приготування та зберігання - варені та протерті ягоди з цукром. У такому вигляді вона може зберігатись протягом декількох років.

Смородину часто додають у десерти, такі як начиння для пирогів, морозиво, а також ягодами прикрашають випічки. Ягоди смородини додають освіжаючий смак та аромат при додаванні їх у фруктові коктейлі. З них легко готувати різноманітні соуси, варення та желе.

Люди вирощують персики протягом століть. Вони вперше культивувалися в Китаї, де їх вважають символом безсмертя та дружби, а зараз вони популярні у всьому світі. Персики ростуть на листяних деревах, які досягають приблизно 1 м у висоту і широко вирощуються в Сполучених Штатах, Європі та Китаї

Персики належать до сімейства розоцвітих, так само як і вишні, абрикоси, сливи та нектаринки.

Є декілька сортів персиків, що відрізняються кольором, розміром і характеристиками росту, що залежать від регіонів їх походження.

М'якоть персиків може варіюватися в кольорі від білого до жовтого або оранжевого в залежності від сорту.

Загалом, персикові дерева дають плоди з травня по вересень.

Персики містять багато вітамінів, мінералів, антиоксидантів та інших поживних речовин. Вони вважаються афродизіаком і є надзвичайно корисними для здоров'я, тому їх рекомендують включити у свій раціон.

Основні переваги для здоров'я

- Персики корисні для зору
Багато людей страждають проблемами погіршення зору через дефіцит бета-каротину. Персики містять велику кількість бета-каротину, який покращує зір збільшуючи циркуляцію крові в усі частини тіла.

- Підтримують шкіру здоровою
Однією з основних переваг персиків є їхня користь для догляду за шкірою. Вони є відмінним джерелом вітамінів А і С, що містяться в цьому фрукті. Вітаміни А та С використовують у косметиці, оскільки вони допомагають у регенерації тканин шкіри. Завдяки цим вітамінам, персики є природнім зволожувачем у догляді за шкірою. У боротьбі зі зморшками та темними кругами під очима, нанесіть персики кільцями на потрібну ділянку шкіри обличчя. На додачу, вони допомагають зменшити випадіння волосся та мають позитивний вплив на шкіру голови.

- Чудові очисники токсинів
Щодня з їжею наш організм поглинає токсини, які є дуже шкідливими для нирок. Персики містять велику кількість клітковини та калію, що зменшують ризик утворення виразки шлунку та різних ниркових захворювань. Окрім цього, вони мають сечогінну дію і таким чином очищують нирки та сечовий міхур. Тому, дієтологи особливо рекомендують вживати персики людям, які страждають від подагри та ревматизму. В Китаї персиковий чай люди вживають в якості ниркового очисника.

- Містять антиоксиданти та клітковину
Дослідження показали, що персики - це хороше джерело антиоксидантів та клітковини. Хлорогенова кислота (антиоксидант) при потраплянні в організм діє як протизапальний засіб, а клітковина, що міститься в персиках сприяє травленню та запобігає розладу шлунку і закрепам. Також вживання персиків сприяє виведенню паразитів (кишкових черв'яків) з кишечника.

- Допомагають контролювати вагу
Персики - це ідеальна їжа для бажаючих схуднути. Регулярне їх вживання (1 персик вдень) допоможе втратити вагу. Персики є ситними і водночас низькокалорійними. Один персик містить лише 50 калорій і ніяких жирів. Вони блокують відчуття голоду та утримують Вас від переїдання.  

- Запобігають виникненню раку та серцево-судинних захворювань
Персики корисні у боротьбі з діабетом викликаним внаслідок ожиріння та серцево-судинними захворюваннями. Вони багаті на фітохімічні речовини, так звані феноли, які діють як антиоксиданти. Персики також допомагають попередити виникнення ракових утворень та зупиняють ріст пухлин. Вони містять селен - мінерал з антиоксидантними властивостями, який захищає клітини від пошкоджень. Дослідження показали, що такі речовини як лікопін та лютеїн, які містяться в персиках знижують ризик серцево-судинних захворювань.

- Чудове джерело полівітамінів та мінералів
Персики багаті корисними вітамінами та мінералами. Вони містять вітаміни А, С, Е, К та 7 мінералів таких як кальцій, мідь, залізо, магній, цинк, марганець і фосфор. Залізо необхідне для формування червоних кров'яних клітин. Фосфор є складовою частиною кісток та зубів і необхідний для профілактики карієсу зубів. Калій - є важливою складовою рідин, що містяться в організмі, і допомагають регулювати частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск.

- Персики мають седативні властивості
Допомагають полегшити стрес і зменшують занепокоєння. В Угорщині персики вважають "фруктом спокою". Квітки з персиків знімають стрес, тому їх рекомендують як седативний засіб. Заваріть квітки, кинувши їх у киплячу воду, не забудьте додати трохи меду.

Як вибрати і зберігати персики?

Персики моужть бути доступні протягом року. Однак, сезон для свіжих фруктів триває з травня по жовтень. Обираючи персики в магазині зверніть увагу на їх колір. Насичений колір і дещо білуватий наліт поверх є ознакою свіжості і свідченням того, що вони не піддавались обробці. Уникайте плодів надмірної м'якості і синюватого кольору. Стиглі плоди злегка м'які на дотик і мають солодкий аромат.

Злегка тверді, але зрілі плоди можна зберігати при кімнатній температурі, поки вони не дозріють. Процес дозрівання може бути прискорений шляхом застосування етилену (у той самий спосіб, що і при дозріванні бананів).
Також, щоб прискорити процес дозрівання, персики можна покласти всередину паперового мішечка, і внаслідок скупчення газів вони набудуть потрібної стиглості в коротший термін.

Стиглі фрукти можна зберігати в холодильнику, але безпосередньо перед вживанням рекомендують потримати персики деякий час при кімнатній температурі, щоб сповна насолодитись їх багатим ароматом.

Персики також можна засушувати або консервувати.

Як правильно подати персики?

Перед вживанням промийте персики у холодній проточній воді. Свіжі стиглі персики споживають разом зі шкіркою, проте їх можна очищувати від шкірки і кісточки. Для видалення кістки, розріжте плід поздовжньо і видаліть її руками. Щоб позбутися шкірки, надріжте її зверху і опустіть персик в киплячу воду на 30 секунд, а потім відразу занурте в холодну, щоб швидко охолодити. Це значно полегшить процес видалення шкірки.

Так само як і яблука, персики внаслідок контакту з повітрям набувають темного кольору (ферментативний коричневий колір з'являється внаслідок конвертації оксиду заліза), тому якщо Ви хочете подати їх нарізаними шматочками, перед подачею промийте ці шматки водою додавши декілька крапель лимону.

Сливи - це чудовий солодкий соковитий фрукт, який належить до сімейства розоцвітих і є доступним протягом літніх місяців. Це один з небагатьох фруктів, який має найбільше різноманіття кольорів. Сливи відрізняються своїм смаком, кольором та розміром відповідно до регіону походження

Рослина, яка дає ці плоди широко вирощується по всьому світу, особливо в Китаї, США, Японії та Європі. Період плодів слив триває починаючи з травня по вересень. Одна сливка важить приблизно 50 г і розміром близько 5 см. М'якоть сливи соковита і варіюється від жовтого до малинового, блакитного або світло-зеленого кольору в залежності від сорту. Щодо шкірки сливи, то вона може бути червоною, фіолетовою, чорною і навіть зеленою. Сливи мають солодкий, терпкий смак і дуже приємний аромат. Їх можна консервувати та висушувати. Сушені сливи мають свою власну назву - чорнослив. Сливи та чорнослив дуже корисні для здоров'я і містять багато фітопоживних речовин, які діють в організмі як антиоксиданти.

Харчова цінність

Сливи містять невелику кількість насичених жирів, холестерину і натрію. Вони також є хорошим джерелом клітковини, вітаміну А, С і К. Плоди слив мають досить низький вміст калорій. 100 гр слив містить 46 калорій і жодного грама насичених жирів. Вони також містять кілька необхідних для здоров'я сполук, мінералів та вітамінів. Ці сполуки включають сорбіт та ізатин, які допомагають регулювати функціонування травної системи, а також мінерали такі як калій, фтор і залізо. Сливи містять помірну кількість ніацину, пантотенової кислоти, білків та вуглеводів. Більшістю переваг для здоров'я сливи завдячують двом інгрідієнтам, які містяться в них, відомих як хлорогенова та неохлорогенова кислоти.

Основні переваги для здоров'я

Мають антиоксидантний захист
Найвідоміша перевага слив - це їхня здатність нейтралізовувати кисневі радикали в організмі, які є джерелом утворення різних захворювань. Ці радикали є канцерогенними і можуть викликати руйнування клітин і пошкодження внутрішніх органів. Речовини, що містяться в сливах руйнують такі кисневі радикали, запобігаючи таким чином заподіянню передбаченої шкоди. Певні поживні речовини також можуть нейтралізувати супероксид аніон радикалів, який пошкоджує жири і нейрони в головному мозку.

Покращують всмоктування заліза
Окрім своїх антиоксидантних властивостей сливи мають ще одну перевагу - це високий вміст вітаміну С. Цей вітамін є не лише джерелом поживних речовин і корисним антиоксидантом, але й також підвищує здатність організму засвоювати залізо із продуктів, які ми споживаємо. Залізо необхідне для утворення червоних кров'яних тілець. Це покращує циркуляцію крові в організмі та запобігає анемії. На додачу до цього, вітамін С також покращує природну здатність організму боротися з хворобами та інфекціями. Тому, дітям, вагітним жінкам і тим хто, відновлює сили після довготривалих хвороб рекомендують вживати сливи в помірній кількості, оскільки додаткова доза вітаміну С буде лише корисною.

Регулюють рівень холестерину в крові
Велика кількість вітаміну С, що міститься в плодах запобігає відкладенню холестерину на стінках артерій, що в результаті призводить до їх затвердіння. Таким чином, сливи ефективні для запобігання таких захворювань як атеросклероз (затвердіння артерій). Завдяки великій кількості вітаміну С, сливи можуть попередити такі захворювання як астма, остеоартрит, рак товстої кишки та ревматоїдний артрит. Вітамін С допомагає організму виробляти стійкість проти інфекційних захворювань, запалення та вільних радикалів.
Розчинні волокна також допомагають знизити рівень холестерину поглинаючи жовч у кишечнику, а потім вивільняючи її.

Запобігають дегенерації макули (сітківки ока)
Дегенерація сітківки ока - це захворювання, пов'язане з віком, яке впливає на очі. Оскільки делікатні тканини ока дегенерують у зв'язку з похилим віком, у людини може почати погіршуватись зір, що в результаті призведе до його повної втрати. Дослідження показали, що люди, які регулярно споживають приблизно 3 сливи вдень, здатні запобігти руйнації сітківки ока і підтримувати здоров'я слизової оболонки та шкіри.

Допомагають попередити ракові утворення
Деякі дослідження показали, що вживання слив може попередити виникнення раку, особливо молочної залози, шлунково-кишкового тракту та дихальних шляхів. Антиоксиданти припиняють розвиток клітин раку молочної залози, не вбиваючи при цьому здорових клітин. Антоціани (червоно-синій пігмент), що містяться у сливах захищають від ракових утворень, вивільняючи вільні радикали з організму. Вітамін А також захищає від раку ротової порожнини.

Підтримують здоров'я серця
Сливи містять антиоксиданти, які допомагають позбутися вільних радикалів і запобігають окисленню холестерину. Окислення холестерину становить загрозу для здоров'я кровоносних судин, що в результаті може призвести до ряду серцевих захворювань, таких як інсульт та інфаркт серця. Сливи містять калій, що є важливим компонентом клітинних та біологічних рідин, які допомагають контролювати частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. Вони також запобігають згортанню тромбоцитів, що може призвести до атеросклерозу, гіпертонії, інсульту та ішемічної хвороби серця. Вітамін С, який міститься в сливах є надзвичайно корисним для контролю серцевих захворювань у людей хворих на цукровий діабет. Сливи містять вітамі В6, який регулює рівень гомоцистеїну (амінокислота, яка утворюється в результаті процесу метаболізму амінокислоти метіоніну) і зменшує ймовірність серцевого нападу.

Покращують процес метаболізму
Сливи і чорнослив, відомі як природній проносний засіб, який допомагає підтримувати регулярні випорожнення кишечника. Вони видаляють токсини з організму, запобігаючи запорам, що в результаті допомагає схуднути природнім способом. Сливи також мають сечогінну дію і сприяють детоксикації організму. Вони багаті клітковиною та антиоксидантами, які сприяють правильному травленню і хорошому метаболізму. Також, цей фрукт містить лимонну кислоту, яка запобігає втомі та спазмам. Сливи покращують роботу печінки та шлунково-кишкову функцію. Вживаючи сливи та сливовий сік, Ви легко можете позбутись зайвих кілограмів.

Знижують ризик розвитку цукрового діабету
Сливи контролюють рівень цукру в крові і знижують ризик розвитку цукрового діабету 2 типу. Фітопоживні речовини, що містяться в сливах контролюють вивільнення глюкози в крові після прийому їжі і регулюють викид інсуліну між прийомами їжі. Тому, людям хворим на діабет рекомендують включити сливи у свій раціон, оскільки це допоможе їм залишитись здоровими.

Покращують імунну систему
Сливи допомагають організму у зміцненні клітин та імунної системи. Вони запобігають застуді та грипу, і є особливо корисними для людей, які страждають від різноманітних інфекцій.

Багаті поживними речовинами
Сливи - є джерелом вітаміну А. Вони містять велику кількість бета-каротину, який має свої переваги для здоров'я, а також багаті калієм та клітковиною. Чорнослив містить велику кількість фолієвої кислоти та кальцію, який постачає фолати в організм. Фолієва кислота є дуже важливою для вагітних жінок і для росту плода.

Покращують здоров'я кісток
Дослідження показали, що вживання слив підвищує здоров'я кісток, особливо у жінок в період менопаузи та після неї. Сливи містять бор, яикй відіграє важливу роль в окостенінні і активно бере участь у збереженні щільності кісток та їх загального розвитку. Магній, що міститься в сливах необхідний для м'язів та нервових імпульсів.

Побічні ефекти

Незважаючи на те, що сливи багаті поживними речовинами, які є корисними для здоров'я, вони також можуть мати негативний вплив на організм, якщо їх вживати у великих кількостях. Сливи містять велику кількість природних оксолатів, які можуть призвести до каменів у нирках. Коли Ви вживаєте багато слив, рівень оксолатів в організмі збільшується і перешкоджає засвоєнню кальцію в організмі, і як наслідок кальцій починає утворювати осад у нирках. В результаті це може призвести до утворення дрібних або великих каменів у нирках та сечовому міхурі. Цей ризик розвитку каменів у нирках трапляється особливо у тих, хто має слабку травну систему та у людей, які погано пережовують їжу. Конкретних протипоказів вживання слив немає, однак, якщо у Вас є схильність розвитку каменів у нирках, або це захворювання є спадковим, їх не рекомендують вживати у великих кількостях.

Як вибрати і зберігати сливи

Сливи можуть бути доступними протягом цілого року, але найкращий період їх вживання з травня по вересень. Купуючи сливи в супермаркетах, зверніть увагу на їх насичений колір і дещо білуватий наліт на поверхні. Такі ознаки вказують на їх свіжість. Уникайте плодів з надмірною м'якістю та синюватістю. Стиглі фрукти зазвичай злегка м'які на дотик та мають солодкий аромат.

Злегка тверді, але вже стиглі плоди можна зберігати при кімнатній температурі, поки вони не дозріють, а згодом їх можна покласти в холодильник. Проте, перед вживанням сливи рекомендують потримати деякий час при кімнатній температурі, щоб сповна насолодитись їх багатим природнім смаком. Чорнослив (сушені сливи) можна зберігати при кімнатній температурі протягом декількох днів, або в холодильнику протягом місяця.

Приготування та подача слив

Перед вживанням, промийте сливи у холодній проточній воді. Свіжі стиглі сливи вживають разом зі шкіркою, однак, її також можна легко зняти. Проте, пам'ятайте, що шкірка не тільки містить велику кількість клітковини, але й деякі антиоксидантні пігменти, які є корисними для здоров'я. Тому, рекомендують просто ретельно промити фрукти і насолоджуватись ними без викидання шкірки. Окрім шкірки, сливи містять кістку, яку споживати не можна. Для того, щоб видалити кістку, що знаходиться всередині плоду, надріжте його вздовж, і видавіть її.

Сливи можна їсти не тільки у свіжому або сушеному вигляді, але і запеченими або тушкованими.

Їх використовують в приготуванні салатів, десертів, різноманітних джемів та желе. Чорнослив, так само як інші сушені фрукти, часто додають у кекси, торти та морозиво.

Вишні - кісточкові плоди, що належать до сімейства розоцвітих. Вони дуже смачні, поживні і без сумніву гарні, оскільки ними часто прикрашають святкові торти, тістечка і навіть напої. Проте, окрім свого надзвичайного смаку та вигляду плоди вишні містять багато корисних поживних речовин та унікальних антиоксидантів

Вживання вишень підвищує антиоксидантну активність в організмі. Вони є джерелом клітковини необхідної для правильного функціонування травневої системи. Одна чашка свіжих вишень має 87 калорій, 22 гр вуглеводів, 1 гр білка і 3 гр клітковини. Вишні належать до тих фруктів, які найкраще очищають організм та виводять токсини. Своїми очищуючими властивостями вони завдячують антоціанам. Антоціани належать до групи флавоноїдів, які надають яскравого забарвлення багатьом фруктам. Тому, вживаючи їх, Ви не тільки отримуєте корисні вітаміни, але й на додачу захищаєте себе від ракових та вікових захворювань і отримуєте хороший сон вночі.

Користь вживання вишень

Допомагають при артриті та запаленнях
Велика кількість антиоксидантів, що містяться у вишнях зменшує рівень оксиду азоту - складова, що спричинює виникнення остеоартриту та ревматоїдного артриту. Крім того, вживання цих ягід знижує ризик нападів і загострення подагри.

Допомагають понизити рівень цукру в крові у людей хворих на діабет
Вишні містять антоціани (антиоксидант) - природний барвник, що забезпечує пігмент у фруктах і приносить користь здоров'ю. Дослідження показали, що антоціани збільшують виробництво інсуліну на 50%.

Зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань
Дослідження виявили, що вишні можуть зменшити ризик інсульту. Вони також збалансовують координацію та понижують кров'яний тиск. Вишні містять цинк, залізо, калій, марганець і мідь. Калій є дуже важливим мінералом, що допомагає серцю нормально функціонувати та регулює серцевий ритм.

Зменшують ризик виникнення раку товстої кишки
Вживання продуктів, що містять харчові волокна допомагає контролювати надлишок ваги. Надмірне збільшення ваги є фактором ризику раку. Дослідження показали, що вживання вишень значно знижує ризик утоврення пухлин. Антоціани, що містяться у вишнях зменшують ризик раку товстої кишки.

Покращують пам'ять
Вишні допомагають покращити пам'ять і моторну функцію завдяки тому, що містять антоціани (червоні пігменти, що зберігаються в основному в шкірці), які мають потужні антиоксидантні властивості. Їх вважають "їжею для мозку" оскільки вишні запобігають втраті пам'яті.

Вишні є низькокалорійними. Однак вони багаті поживними речовинами, вітамінами і мінералами. Вишні багаті вітамінами С, Е, калієм, магнієм, фолієвою кислотою і клітковиною. Також, вони є відмінним джерелом бета-каротину (вітамін А). Насправді, вишні містять його більше ніж чорниці і полуниці. Вишневі ватрушки, так само як і свіжозібрані вишні, містять чимало корисних для здоров'я сполук, що є необхідними для гарного самопочуття.

Допомагають нормалізувати сон
Вишні - є єдиним природним джерелом мелатоніну, гормону, що регулює внутрішній стан організму та цикли сну. Мелатонін виробляє заспокійливий ефект на нейрони головного мозку, регулюючи роздратованість нервової системи, таким чином допомагає полегшити невроз, безсоння і головний біль.

Допомагають шкірі виглядати молодшою
Високий концентрат антиоксидантів, що містяться у вишні творять дива для шкіри. Дослідження показали, що вживання чероного вишневого соку (1 склянка вдень) уповільнює процес старіння. Це єдиний фрукт, який містить найбільшу кількість антиоксидантів в порівнянні з іншими. Антиоксиданти борються з вільними радикалами (завдяки яким Ви виглядаєте старшими) ефективно сповільнюючи процес старіння.

Корисні при проблемах зі шкірою
Вишневий сік рекомендується в якості альтернативного лікування вугрів. Багаті вітаміном А, вишні мають антибактеріальні властивості, які боряться з бактеріями на шкірі і ефективно видаляють токсини з крові.

Корисні для волосся
Завдяки тому, що вишні багаті антиоксидантами, вони є корисними для росту волосся і допомагають контролювати його випадіння.

Як правильно вибрати і зберігати вишні?

Вишневий сезон триває з кінця травня до серпня. Однак, свіжі стиглі вишні мають короткий термін придатності. Тому, купуючи їх пильнуйте. Обирайте ягоди з яскравою і блискучою шкіркою з зеленим стеблом, що міцно прикріплене до верхньої частини плоду.

Зберігайте свіжі вишні в холодильнику. Перед вживанням промийте водою і дайте трохи постояти, щоб вони досягли кімнатної температури. Для того, щоб отримати максимальну кількість вітамінів, їх вживають разом зі шкіркою.

Свіжозібрані вишні також можна заморожувати і консервувати.

Яблука є одними з найбільш популярних і улюблених фруктів, які на додачу корисні для здоров'я. Цей фрукт містить багато фіто-поживних речовин.

Деякі антиоксиданти, що містяться в яблуках зміцнюють здоров'я та запобігають пошкодженню клітин, яке виникає внаслідок окислення під час нормальної діяльності клиітин.

Яблука містять корисне для організму волокно - пектин. Одне яблуко середнього розміру містить близько 4 гр клітковини. Пектин класифікується як розчинне, в'язке і сприяюче бродінню волокно, що дає велику кількість переваг для здоров'я.

Користь яблук

- Яблука містять антиоксиданти та усі поживні речовини необхідні для оптимального росту і розвитку.

- Яблука не містять насичених жирів і холестерину, тому є низькокалорійними. Тим не менш, вони багаті клітковиною, яка допомагає запобігти засвоєнню поганих жирів в кишечнику. Клітковина також оберігає слизову оболонку товстої кишки від впливу токсичних речовин сполучаючись з канцерогенами, що спричинюють ракові утворення і сприяє їх виведенню.

- Яблука містять велику кількість вітаміну С і бета-каротину. Вітамін С - потужний природний антиоксидант. Вживання продуктів багатих цим вітаміном допомагає організму виробляти стійкість до інфекційних захворювань і вивільняти шкідливі, протизапальні вільні радикали з організму.

- Яблучний плід є хорошим джерелом вітамінів групи В, таких як рибофлавін, тіамін, піридоксин (вітамін В6, використовується як стимулятор в обміні речовин). Разом ці вітаміни допомагають у процесі метаболізму, а також сприяють різним синтетичним функціям в організмі людини.

- Яблука несуть велику кількість мінералів, таких як калій, фосфор і кальцій. Калій є важливим компонентом клітин та біологічних рідин і допомагає контролювати частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, таким чином зменшуючи негативний вплив натрію.

Вживання яблук:

Допомагає отримати біліші зуби
Яблуко не замінить зубну щітку, але кусання і жування яблука стимулює вироблення слини в роті, знижуючи таким чином карієс за рахунок зниження рівня бактерій.

Знижує ризик виникнення хвороби Альцгеймера
Дослідження показали, що яблучний сік сприяє уникненню хвороби Альцгеймера і допомагає боротися з наслідками старіння мозку.

Захищає від хвороби Паркінсона
Дослідження показали, що люди, які вживають продукти з високим вмістом клітковини отримують певний захист від розвитку хвороби Паркінсона, яка характеризується пошкодженням нервових клітин мозку. Вчені пояснюють це наявністю антиоксидантів, що сприяють у боротьбі з вільними радикалами.

Запобігає виникненню різних форм раку
Вчені довели, що вживання яблук допомагає знизити ризик розвитку раку підшлункової залози на 23%. Окрім того, речовини, що містяться в яблучній шкірці сприяють у боротьбі проти ракових клітин в печінці, товстій кишці та молочних залозах. Екстракти з цілих яблук можуть зменшити кількість і розмір пухлин молочної залози. А також, регулярне вживання клітковини, що міститься в яблуках зменшує ризик виникнення ректальних пухлин.

Зменшує ризик виникнення діабету
Жінки, які їдять принаймі 1 яблуко вдень мають на 28% менше шансів захворіти діабетом типу 2 в порівнянні з тими, хто взагалі не вживає цього корисного фрукту. Яблука містять розчинну клітковину, яка врегульовує рівень цукру в крові.

Зменшує рівень холестерину
Розчинні волокна, що містяться в яблуках з'єднуються з жирами в кишечнику і таким чином призводять до зниження рівня холестерину. А це в свою чергу є корисним для здоров'я.

Підтримуює здоров'я серця
Фенольні сполуки, що містяться в шкірках яблук запобігають потраплянню холестерину у кров і утворенню затвердінь на стінках артерій. Якщо всередині артерій утворюються бляшки, вони знижують приплив крові до серця, що в результаті призводить до ішемічної хвороби серця.

Запобігає утворенню каменів в жовчному міхурі
Камені в жовчному міхурі утворюються внаслідок великої кількості холестерину в жовчі. Вони частіше трапляються при ожирінні. Щоб запобігти каменям в жовчному міхурі, лікарі рекомендують дієти з високим вмістом клітковини. Клітковина, що міститься в яблуках допоможе Вам контролювати свою вагу і рівень холестерину в організмі.

Ефективне при запорах та діареї
Клітковина, що міститься в яблуках допомагає нормалізувати стул поглинаючи надлишок води в кишечнику або навпаки вивільняючи її.

Заспокоює роздратований кишечник
Синдром роздратованого кишечника може бути спричинений запором, діареєю, болями в животі і здуттям живота. Щоб контролювати ці симптоми лікарі рекомендують зменшити вживання молочних та жирних продуктів, і включити у свій раціон продукти багаті на клітковину.

Запобігає утворенню геморою
Геморой - це розпухлі вени в анальному каналі. Хоча вони і не загрожують життю, проте можуть бути дуже болючими. Геморой спричинений великим тиском в тазових і ректальних областях. А клітковина, що міститься в яблуках полегшує процес випорожнення і тим самим зменшує чутливість геморою.

Допомагає контролювати вагу
Багато проблем зі здоров'ям пов'язані з надмірною вагою. Серед них хвороби серця, інсульт, високий кров'яний тиск, діабет 2 типу та утруднене дихання під час сну. Щоб управляти своєю вагою і поліпшити загальний стан здоров'я, лікарі рекомендують дієту насичену клітковиною. Продукти з високим вмістом клітковини є ситними і не містять багато калорій.

Сприяє детоксикації печінки
Ми постійно вживаємо токсини завдяки напоям або різним продуктам харчування. Печінка відповідає за виведення цих токсинів з організму. Найкраще детоксикації печінки сприяють яблука.

Підвищує імунну систему
Червоні яблука містять антиоксидант під назвою кверцетин. Дослідження довели, що кверцетин може допомогти підвищити і зміцнити імунну систему, особливо якщо Ви перебуваєте у стресовому стані.

Запобігає катаракті
Люди, які вживають фрукти, що містять антиоксиданти та багаті на клітковину, мають менше шансів на розвиток катаракти.

Запобіжні заходи та попередження

Ці фрукти є безпечними у більшості випадків, оскільки яблука та яблучний сік не викликають жодних побічних ефектів. Проте, забороняється їсти насінини з середини яблук, так як вони містять цианід і є отруйними. Вживання великої кількості насіння (1 чашка) може навіть призвести до летальних випадків. Цианід вивільняється в шлунок під час перетравлення насіння, тому процес появи симптомів отруєння може зайняти кілька годин.

Під час вагітності або у період годування груддю не рекомендують вживати яблука у великих кількостях. Вони також можуть викликати алергічні реакції у людей, які є чутливими до плодів сімейства розоцвітих. До них належать: абрикоси, мигдаль, слива, персик, груша і полуниця. Якщо у Вас є алергія на ці фрукти, перш ніж вживати яблука проконсультуйтесь із лікарем.

Як правильно вибирати і зберігати яблука?

Свіжі яблука є легко доступними в магазинах впродовж цілого року. Проте, будьте уважні коли їх купуєте. Обирайте тверді плоди, уникаючи фруктів з маркуванням, оскільки вони можуть приховувати дефекти.

Свіжі яблука можуть зберігатися при кімнатній температурі протягом декількох днів, а в холодильнику від 2 до 3 тижнів.

Абрикоси - жовтувато-оранжеві фрукти, що належать до сімейства розоцвітих. За зовнішнім виглядом і розміром повністю дозрілі плоди можуть бути від 1,5см до 2,5см

У своїй недостиглій формі абрикоси є зеленого кольору, який перетворюється на золотисто-жовтий або оранжевий, коли вони починають дозрівати. Свіжі абрикоси, як правило, доступні в літній сезон. Однак їх можна косервувати і засушувати і таким чином насолоджуватись їхнім сиаком протягом всього року. Вони однаково поживні як у свіжому так і у сушеному вигляді. Абрикос - це середнього розміру листяне дерево, яке росте в добре дренованому грунті гірських схилів.

Абрикоси вирощують у багатьох країнах світу. Вперше їх почали вирощувати в Китаї, але через міжнародну торгівлю вони поширились в Європі. Проте, найбільш популярними вони є в країнах Північної та Південної Америки, оскільки погодні умови цих країн є досить сприятливими для вирощування абрикосів.

Абрикоси мають багато поживних речовин та мінералів таких як кальцій, залізо, марганець, цинк. Ці мінерали допомагають у підтримці гормонального балансу, регуляції серцевого ритму і дозволяють тримати артеріальний тиск під контролем. 100 г свіжих абрикосів містять 12% вітаміну С, 12% вітаміну А, 6% калію і всього лише 48 калорій. Цей фрукт не містить жирів, однак має велику кількість цукру. Сушені абрикоси (курага) в порівнянні зі свіжими мають менше вітаміну С, проте є однаково корисні. Кістки з абрикосів є також їстівними і на смак вони як мигдаль.

Осовні переваги абрикосів для здоров'я

Окрім свого неперевершеного смаку, абрикоси приносять велику користь здоров'ю. Вони багаті клітковиною, що містить бета-каротин, антиоксидант, який не дозволяє вільним радикалам вражати клітини і тканини. Крім того, антиоксидантні властивості абрикос роблять їх ефективними для підвищення імунітету, поліпшення загального самопочуття і покращення зору.

Покращують зір
Багато досліджень показали, що вживання абрикосів є корисним для покращення зору. Щоденне вживання абрикосів запобігає віковій дистрофії сітківки, а вона є однією з основних причин втрати зору у людей старшого віку. Абрикоси також допомагають у зміцненні зорових нервів. Каротиноїди та вітаміни, особливо вітамін А і бета-каротин, які містяться в абрикосах відповідають за зменшення ризику розвитку дистрофії сітківки. Вітамін А і лютеїн покращують зір у людей, які страждають від пігментного ретиніту і затримують втрату периферичного зору.

Відмінне джерело антиоксидантів
Антиоксиданти необхідні організму для його природного функціонування. Чим більша кількість антиоксидантів в організмі, тим більша швидкість вивільнення токсинів з нього. Токсини - шкідливі речовини, які накопичуються в кишечнику та шлунково-кишковому тракті. Антиоксиданти також дозволяють позбутися від вільних радикалів, що утворюються в організмі природним шляхом під впливом кисню. А це є дуже важливо, оскільки вільні радикали, якщо не вивільняються з організму регулярно, можуть пошкодити тіло на клітинному рівні. Абрикоси мають здатність збільшувати продукування антиоксидантів.

Абрикоси містять велику кількість вітаміну А, який є корисним для росту клітин в організмі і допомагає у поліпшенні імунної системи. Поліпшення імунної системи призводить до загального покращеного стану здоров'я всього організму.

Містять необхідну організму клітковину
Свіжі та сушені абрикоси є найкращим джерелом харчових волокон. Клітковина вцілому корисна для людського тіла, проте абрикоси містять особливий вид клітковини, що легко розчиняється в організмі і таким чином допомагає в поглинанні необхідних поживних речовин. Крім того, вона сприяє руйнуванню жирних кислот. Після того, як жирні кислоти розбиваються вони полегшують вивільнення переварених часток їжі з організму. Таким чином, дієтичні волокна сприяють нормальному травленню і захищають від закрепів.

Покращують роботу серця
Велика кількість розчинних волокон є корисною для здоров'я серця. Волокна зменшують вміст поганого холестерину в організмі, тим самим знижуючи ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Калій, що міститься в абрикосах збалансовує електроліти (рівень води всередині та між клітинами, який утворюється при взаємодії калію з натрієм або сіллю) і підтримує роботу серця, роблячи його таким чином здоровішим. Калій також необхідний для підтримки артеріального тиску на стабільному рівні. Дефіцит калію в організмі може призвести до розвитку гіпертонії, а вона в свою чергу до можливих серцевих нападів. Для покращення роботи серця, рекомендують вживати половину склянки абрикосів щодня.

Містять гема залізо
Вміст заліза в абрикосах запобігає розвитку анемії (низький вміст червоних кров'яних тілець у крові) і таким чином підтримує нормальний рівень гемоглобіну в організмі. Анемія часто характеризується запамороченням, слабкістю, нудотою і постійною втомою. Жінки більш схильні до розвитку анемії ніж чоловіки, оскільки вони втрачають кров щомісяця, а втрата крові в свою чергу вказує на втрату вмісту заліза і поживних речовин, тому їм особливо рекомендується регулярно вживати абрикоси.

Запобігають розвитку ракових утворень
Вільні радикали в організмі є дуже шкідливими, оскільки вражають структуру ДНК на клітинному рівні викликаючи аномальний ріст клітин. Вони пригнічують природний хід росту клітин і з часом руйнують їх. Утворення цих радикалів спричинене реакцією молекул з киснем. Антиоксиданти очищають організм від цих вільних радикалів. Велика кількість антиоксидантів, що містяться в абрикосах знижує ризик розвитку раку легенів, стравоходу і гортані.

Мають особливі переваги для шкіри
Вітаміни А і С та антиоксиданти, що містяться в абрикосах уповільнюють процес старіння, прискорюючи виробництво клітин, які замінюють шар відмерлих і зношених клітин. Це оновлює шкіру і видаляє зморшки, які додають Вашій зовнішності напруженості. Вітамін А допомагає шкірі позбутися від вугрів та інших підшкірних захворювань. Антиоксиданти присутні в насінні абрикосів сприяють повільному старінню шкіри та поліпшують її тонус.

Допомагають втратити вагу
Високий вміст волокон покращує травну систему і допомагає поліпшити процес метаболізму. Крім того, абрикоси містять невелику кількість калорій. Вони також відновлюють електролітний баланс і наповнюють шлунок не додаючи зайвих калорій, які в кінцевому результаті призводять до збільшення загальної маси тіла.

Зміцнюють кістки
Абрикоси багаті на кальцій і калій. Кальцій необхідний в організмі для формування кісткової тканини і розвитку кісток. Дефіцит кальцію призводить до остеопорозу (порушення нормального розвитку кісток). Високий вміст кальцію допомагає підтримувтаи здоров'я кісток і позбавляє їх від ламкості.
Проте, не менш важливим мінералом в організмі є калій, який регулює всмоктування, розподіл і виведення кальцію з організму. Без калію, весь кальцій, який Ви споживаєте вивільнявся б у кровообіг, що в результаті призвело б до проблем з міхурем та негативно вплинуло б на здоров'я кісток.

Застосування абрикосів у лікувальних цілях

Свіжі і сушені абрикоси, їх насіння та абрикосове масло застосовують у медичних та косметичних цілях. Абрикоси використовують при лікуванні дерматиту, екземи та запалення шкіри. Насіння абрикос зміцнюють імунну систему і допомагають у профілактиці простудних захворювань і грипу. А також їх застосовують для лікування болю в суглобах та при артриті.
Абрикосова олія - м'яка і в основному використовується в продуктах по догляду за дитиною таких як лосьйони, бальзами, а також в косметиці. Її широко використовують для масажу тіла, оскільки вона має заспокійливий та зволожуючий ефект. З високим вмістом вітаміну Е, абрикосова олія підходить для догляду за шкірою не роблячи її жирною.

Вживання абрикосів цілком безпечне, однак у разі вагітності або годуванні груддю рекомендують перед вживанням проконсультуватись із лікарем.

Як вибрати і зберігати абрикоси?

Сезон свіжих абрикос триває з травня по вересень. Щоб купити стиглі абрикоси, які мають насичений колір та аромат, уникайте плодів блідо-жовтого кольору, оскільки вони ще повністю недозріли. Зберігайте їх в холодильнику при високій відносній вологості.

Сушені абрикоси або як їх називають у народі, курага, корисні так само як і свіжі фрукти і є легкодоступними в усіх супермаркетах.

Соняшник має багато корисних речовин, які забезпечують здоровий спосіб життя. Існує два способи отримати поживні речовини вживаючи соняшник, перший - через його насіння, другий - соняшникову олію

Насіння покращує травлення, роботу мозку і функціонування серцево-судинної системи. Воно багате на магній, калій, селен, цинк та залізо. З іншого боку, соняшникова олія запобігає захворюванням серця та є чудовим зволожувачем шкіри. Насіння соняшника має високий вміст масла і є одним з основних джерел для отримання поліненасиченої олії. Крім того, воно має м'який горіховий смак і ніжну текстуру.

Користь соняшникового насіння для здоров'я

Насіння соняшника має дуже низький вміст холестерину і натрію, тим самим захищає серце. Це насіння - є хорошим джерелом вітаміну В6, тіаміну, магнію, міді, фосфору, марганцю і селену, а також багате вітаміном Е. Для того, щоб поповнити щоденний раціон вітамінами та мінералами рекомендують вживати соняшникове насіння.

Запобігає пошкодженню клітин
Насіння соняшника багате вітаміном Е, який є життєво важливим компонентом Вашого щоденного раціону харчування. Це насіння є хорошим антиоксидантом, що зупиняє поширення вільних радикалів в організмі людини. Вільні радикали можуть призвести до різних клітинних пошкоджень і захворювань. Оскільки соняшникове насіння багате вітаміном Е, воно сприяє належному функціонуванню системи кровообігу. Цей вітамін також допомагає крові легко згортатись. Наприклад,у випадках, коли Ви отримали зовнішні поранення, тим самим допомагаючи прискорити процес загоєння. Насіння соняшника також допомагає знизити ризик серцевих захворювань та діабету. Селен, що присутній в насінні відновлює пошкоджені клітини та усуває поширення ракових клітин.

Покращує травлення
Насіння соняшника має велику кількість корисних харчових волокон. Якщо Вашому організму недостатньо клітковини, у Вас можуть бути такі проблеми зі здоров'ям як запор, геморой, рак товстої кишки та багато інших. Серйозні проблеми з травленням можуть збільшити токсичність в кишечнику. Рекомендована кількість клітковини яку слід вживати регулярно становить 30 гр в день для дорослої людини. Проте, дослідження показали, що більшість людей не в змозі вживати навіть 15 гр на день. Отож, включивши соняшникове насіння у свою дієту, Ви зможете легко отримати великий запас клітковини і зменшити ризик появи проблем пов'язаних із травленням.

Додає енергії
Насіння соняшника рекомендують вживати спортсменам, оскільки воно додає велику кількість білків та вуглеводів. Воно також допомагає печінці викидати глікоген (полісахарид, який є основною формою зберігання глюкози в клітинах) у кров, забезпечуючи тим самим додаткову енергію.

Зміцнює кістки та м'язи
Залізо, що міститься в насінні соняшника розподіляє і постачає кисень до м'язів, а цинк зміцнює імунну систему і допомагає уникнути кашлю та простуди. Магній також необхідний для міцних кісток та енергії, так як він підтримує їх фізичну структуру і міцність. Майже 2/3 магнію в організмі людини зберігається в кістках, а решта знаходиться на поверхні кісток і використовується організмом в залежності від його потреб. Високий вміст магнію в насінні соняшника знижує кров'яний тиск, таким чином зменшуючи можливість виникнення інфаркту або інсульту.

Покращує здоров'я мозку
Дослідження показали, що насіння соняшника справді має заспокійливий ефект на мозок і навіть може допомогти підняти настрій. Така його властивість пов'язана з високим вмістом триптофану, що міститься в насінні. Коли Ви вживаєте продукти, які містять триптофан, це ефективно сприяє виробленню мозком серотоніну, що значно знижує напругу, тим самим створюючи відчуття розслабленості. Крім того, вміст холіну в цих насіннях відіграє життєво важливу роль в покращенні пам'яті та зорових функцій.  

Насіння соняшника містить велику кількість бетаїну, який ефективно захищає від серцево-судинних захворювань. А вміст аргініну сприяє здоров'ю серця. Лігнани (група фенольних з'єднань рослинного походження) підтримують рівень холестерину в крові на відповідному рівні, запобігаючи серцевим нападам та розвитку атеросклерозу.

Корисний під час вагітності
Насіння соняшника містить велику кількість фолієвої кислоти, яка є однією із видів вітаміну В. Фолієва кислота дуже корисна для вагітності, оскільки вона допомагає у виробництві нових клітин в організмі, тим самим сприяючи реплікації ДНК та РНК, які є дуже важливими для росту і розвитку плоду. Вона в поєднанні з вітаміном В12 допомагає сформувати гемоглобін в еритроцитах. Маючи достатню кількість фолієвої кислоти в організмі, можна зменшити шанси виникнення серцевих захворювань у плоду.

Користь соняшникової олії для здоров'я  

Соняшникову олію отримують з насіння соняшника. Вона є найбільш поширеною в приготуванні, зокрема смаженні іжі. Проте, її також використовують у косметичних цілях, як бальзам для губ та крем для шкіри у якості заспокійливого засобу. Вживати соняшникову олію - це хороший спосіб зберегти своє серце здоровим та отримати користь від іжі, навіть від смаженої.

Користь для здоров'я соняшникової олії майже така сама як і від насіння соняшника. Мононенасичені і поліненасичені жири, що присутні в соняшниковій олії забезпечують енергію, а також знижують ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Так само як і насіння, соняшникова олія містить холін та фолієву кислоту, які запобігають хворобам серця. Вважається, що соняшникова олія також відіграє важливу роль у догляді за шкірою. Її використовують для масажу недоношених дітей, які мають малу вагу при народженні або інші ускладнення. Дослідження показали, що вона ефективно знижує ризик розвитку інфекцій шкіри. Так як органи немовлят перебувають на стадії розвитку (у тому числі їх шкіра), соняшникове масло діє як захисний бар'єр.

Соняшникова олія також багата на вітамін Е і є чудовим антиоксидантом, що врівноважує канцерогенні вільні радикали. Вітамін Е також запобігає появі астми, ревматоїдного артриту та раку товстої кишки. Магній запобігає м'язовим судомам, допомагає в розслабленні мозку і може вилікувати безсоння. Соняшникова олія також містить пальмітинову кислоту (використовується у виготовленні антипсихотичних препаратів), стеаринову кислоту, лецитин, каротиноїди та селен. Ця олія також багата білками, залізом, цинком, кальцієм та омега6 жирними кислотами.

Універсальність цієї олії спонукала її використання у багатьох спектрах. Соняшникову олію можна використовувати при дуже високих температурах в приготуванні і вона дозволяє зберігати продукти свіжими та здоровими протягом більш тривалого часу. Насіння соняшника також додає певного аромату Вашим стравам. Ним можна посипати салати, крупи, супи, десерти, або просто вживати як закуску.

Як правильно купити і зберігати насіння соняшника?

Насіння соняшника продають, як правило, в упакованих мішечках або контейнерах. Перед тим, як їх придбати переконайтеся, що вони були в посудині, яка добре закрита, для того, щоб забезпечити максимальну свіжість насіння. Уникайте жовтих насінин, оскільки це є ознакою старості і згірклості. Насіння має велику жирність і може згіркнути, тому його рекомендують зберігати в герметичному контейнері в холодильнику, або морозильній камері. Щодо соняшникової олії, то її зберігання не вимагає спеціальних умов. Її можна тримати при кімнатній температурі. Контейнери для зберігання можуть бути з нержавіючої сталі або пластику.

Морква - це не лише смачний овоч, який ми регулярно вживаємо у нашому раціоні, а й досить корисний. Їі також застосовують в лікувальних цілях. Проте, Пам'ятайте, що вона живить, а не зцілює

Якщо тіло має здатність до самовідновлення, то воно буде використовувати сировину, яку отримує з певних продуктів і виконуватиме цілющу роботу самостійно. Морква має багато лікувальних властивостей. Вона очищує кишечник, а також є сечогінною, тонізуючою і антианемічною. Вона багата лужними елементами, які очищають та відновлюють кров. Морква допомагає в підтримці кислотно-лужного балансу в організмі. Проте, надмірне її вживання може викликати пожовтіння шкіри. Це явище називається каротинемія і спричинене вживанням великого вмісту каротину, що міститься в моркві. Однак, це немає ніяких побічних дій, окрім притаманного жовтого кольору і є досить безпечним.

Користь моркви

Покращує зір
Морква багата бета-каротином, який в печінці перетворюється на вітамін А. Цей вітамін необхідний для нормального функціонування сітківки, тому його вживання покращує зір. Бета-каротин захищає від руйнування сітківки ока і утворення катаракти. Крім того, дослідження показали, що люди, які вживають продукти з високим вмістом бета-каротину, бачать краще в порівнянні з тими, хто їх не вживає.

Допомагає запобігти раковим утворенням
Дослідження показали, що вживання моркви знижує ризик утворення раку легенів, раку молочної залози та раку товстої кишки. Завдяки фалкарінолу (антираковий компонент), що міститься в моркві, вона є хорошим антиоксидантом. Фалкарінол - це природній пестицид, який захищає свої коріння від грибкових захворювань і таким чином знижує ризик ракових захворювань.

Уповільнює процес старіння
Високий рівень бета-каротину, що міститься в моркві діє як антиоксидант на пошкоджені клітини в організмі завдяки регулярному метаболізму (процес обміну речовин). Таким чином, морква допомагає уповільнити процес старіння клітин.

Сприяє здоров'ю шкіри
Вітамін А та антиоксиданти захищають шкіру від шкідливого впливу сонячних променів. Дефіцит вітаміну А спричиняє сухість шкіри, ламкість волосся та нігтів. Тому, рекомендують вживати продукти, що містять цей вітамін регулярно, оскільки він запобігає передчасній появі зморшок, грибковим захворюванням, сухості шкіри, пігментації та нерівному тону шкіри. Моркву також використовують як маску для обличчя. Для отримання такої маски, змішайте терту моркву з невеликою кількістю меду і нанесіть на обличчя.

Допомагає попередити виникнення інфекції
Морква має антисептичні властивості і допомагає запобігти появі різних інфекцій. Якщо у Вас поріз або рана, прикладіть шматок моркви. Вона може бути як подріблена в сирому вигляді, зварена, так і потерта.

Запобігає хворобам серця та існсульту
Дослідження показали, що дієти, які включають високий вміст каротиноїдів зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Окрім бета-каротину, морква містить також альфа-каротин та лютеїн. Регулярне вживання моркви знижує рівень холестерину в крові, завдяки розчинним волокнам, що містяться в ній.

Очищує організм
Вітамін А допомагає печінці у виведенні токсинів з організму. Це зменшує виділення жовчі та жиру в печінці. Волокна, що містяться в моркві допомагають очистити товсту кишку і прискорити рух відходів.

Захищає зуби та ясна
Морква чистить Ваші зуби та ротову порожнину. Вона видаляє наліт та харчові рештки між зубами, так само як зубна щітка і паста. Морква стимулює ясна виробляти слину, яка є лужною і зменшує утворення бактерій в ротовій порожнині. Мінерали, що містяться в моркві запобігають пошкодженню зубів і появі карієсу.

Поради використання моркви у лікувальних цілях

Настій з насіння моркви (1 чайна ложка на склянку окропу) є сечогінним, стимулює апетит, зменшує коліки, допомагає утримати рідину і полегшує менструальні спазми. З висушених насінин роблять чай, який використовують як засіб від водянки (надмірна кількість води в підшкірно-жировій тканині).
Насіння, з якого роблять чай, використовувалось протягом століть як протизаплідний засіб.

Морква має болезаспокійливий ефект, тому, її сиру натерту можна прикладати у вигляді компресу на опіки. А також листя моркви в поєднанні з медом допомагає втамувати біль, якщо прикласти його до рани, що кровоточить.
Моркву рекомендують жувати відразу після прийому їжі, оскільки вона вбиває всі мікроби в ротовій порожнині та запобігає кровоточенню ясен.

Морквяний суп полегшує діарею і допомагає з тонзилітом. А моркв'яний сік є особливо корисним для печінки.

Раніше люди давали дітям терту сиру моркву, як засіб від глистів.

Варена морква містить втричі більше фалкарінолу, завдяки чому вона покращує зір та пам'ять і навіть здатна зняти нервову напругу.

Цибулю можна знайти в кожній кухні. Це рослина, яку під час приготування різноманітних страв використовують майже завжди

У харчових продуктах, вона є невід'ємною складовою багатьох рецептів. Проте, її лікувальні властивості також роблять її важливою лікарською рослиною. Цибулю застосовують для лікування проблем з травленням, втрати апетиту, розладу шлунку, жовчного міхура, а також для лікування серця і кровоносних судин, включаючи біль у грудях (стенокардія), високий кров'яний тиск і для запобігання затвердіння артерій (атеросклероз). Окрім цього, цибуля може допомогти знизити рівень холестерину в крові.

Дослідження довели, що вона зменшує напругу в легенях у людей, які страждають астмою. Тому, її використовують для лікування болю в горлі, бронхіту, астми, вздуття, паразитів та діабету. Деякі люди вживають її як сечогінний засіб.

При укусах комах, ранах, опіках, синцях цибулю наносять безпосередньо на шкіру на уражені місця. Багата антиоксидантами вона запобігає раковим утворенням та простуді. Цибуля містить натуральний цукор, вітаміни А, В6, С і Е, мінерали, такі як натрій, калій, залізо та клітковину. В 100 гр цибулі міститься 44 калорії та 1,4 г клітковини. А також вона є хорошим джерелом фолієвої кислоти.

Ще в стародавні часи, цибулю використовували в якості попереджувальних ліків проти епідемій холери та чуми. Римський імператор Нерон, вживав її як ліки від застуди і така тенденція поширилась, зробивши цибулю невід'ємним компонентом в раціоні багатьох країн.

Окрім своїх цілющих властивостей цибуля є просто смачною. Вона формує основу багатьох страв. Її використовують у сирому вигляді, смажену, запечену, тушковану або просто варену.

Користь цибулі

Випадання волосся (алопеція)
Дослідження показали, що втирання соку з цибулі в шкіру голови протягом 8 тижнів може покращити ріст волосся, особливо у людей які страждають його втратою.

Діабет
Цибуля збільшує інсулін в організмі і контролює рівень цукру в крові. Вживаючи її три рази на день протягом 8 тижнів, Ви можете знизити рівень цукру в крові. Це особливо корисно для людей хворих на діабет.

Високий кров'яний тиск
Вживаючи регулярно протягом тижня цибулю, оливкову олію, а також продукти, що містять вітаміни Е та С, фолієву кислоту можна знизити систолічний артеріальний тиск (верхній показник). Проте, це не стосується діастолічного (нижній показник).

Рубці
Більшість досліджень показали, що застосування екстракту цибулі на шкіру протягом періоду від 10 тижнів до 6 місяців, покращує колір і зовнішній вигляд рубців, а також знімає біль і свербіж у людей зі шрамами, що виникли в результаті опіку, видалення татуювань, травм або хірургічного видалення тканин.

Антисептик
Цибуля має антисептичні та антимікробні властивості і допомагає триматись подалі від інфекцій. Рекомендують вживати одну цибулину середнього розміру вдень з метою профілактики.

Сон
Допомагає вилікувати безсоння або порушення сну.

Поліпшує травну систему
Якщо у Вас є проблеми з травленням, то цибуля може їх усунути збільшуючи виділення шлункового соку.

Загоєння шкіри
Цибулевий сік сприяє загоєнню спаленої шкіри або укусу комахи, бджоли. Нанесіть його на ушкоджену ділянку, і потримайте декілька хвилин. Цибуля має омолоджувальні властивості на тканини тіла.

Здоров'я
- Цибулю також споживають з метою запобігти раку голови, шиї та товстої кишки.

- Вживаючи цибулю щодня, Ви можете захистити себе від остеопорозу і атеросклерозу.

- Цибуля допомагає при зубному болі та попереджує гниття зуба.

- Вживання цибулі є ефективним для хорошої пам'яті та сильної нервової системи.

- Цибуля здатна врегулювати порушення менструального циклу. Її рекомендують вживати за декілька днів до початку Вашого циклу.

Цибуля набагато корисніша у сирому вигляді, оскільки вона містить велику кількість органічних сполук сірки, що мають ефірну олію і є корисними для здоров'я. При взаємодії з теплом, вони руйнуються, тому для кращого ефекту цибулю рекомендують споживати сирою. Проте, сік з цибулі може діяти як подразник і шлунку може бути тяжко її переварити. В такому випадку, для людей, які страждають такими проблемами, існує більш прийнятний спосіб насолодитись нею зі збереженням максимальної кількості вітамінів. Просто, спробуйте, запекти цибулю в шкірці, аналогічно тому як Ви це робите з картоплею. Такий метод приготування, зберігає всі поживні речовини всередині, і водночас Ви отримуєте ніжніший смак та аромат.

Недоліки цибулі

Цибулі притаманний своєрідний запах, який ще довго зберігається на руках та при диханні. Подрібнивши цибулю, спробуйте прополоскати руки холодною водою, натираючи їх сіллю, а потім знову змийте з милом і теплою водою. Щоб позбутися характерного запаху з роту, з'їжте гілочку петрушки або яблуко. Це допоможе нейтралізувати її стійкий аромат.

Особливі застереження при вживанні цибулі

Цибуля відносно безпечна, якщо її вживати з їжею або при нанесенні на шкіру. Проте, цибулю не рекомендують вживати при:
- кровотечах (цибуля може уповільнити згортання крові і таким чином збільшити ризик кровотечі, якщо її приймати у лікувальних цілях).
- у період вагітності та годуванні груддю.
- хірургічному втручанні (цибуля уповільнює згортання крові і понижує цукор в крові, таким чином може завадити контролювати рівень цукру в крові під час хірургічних процедур. Припиніть вживати цибулю щонайменше за 2 тижні до запланованої операції).

Деякі люди мають алергію на цибулю, а при взаємодії її з препаратами такими як, наприклад, аспірин, алергія може загостритись, оскільки аспірин збільшує чутливість до цибулі. У таких випадках їх не рекомендують вживати одночасно. Якщо Ви приймаєте ліки, що містять літій, вживання цибулі може мати серйозні побічні ефекти. Цибуля діє як сечогінний засіб і завдяки їй організм може швидко позбуватися від літію, що може призвести до негативних наслідків. Вживання оптимальної дози цибулі залежить від декількох факторів, таких як вік, здоров'я, стан організму. Незважаючи на те, що це натуральний продукт, його вживання не завжди є безпечним і дозування також може бути важливим. Не рекомендують вживати більше ніж 35 г цибулі щодня. У інших випадках її застосування, проконсультуйтесь із лікарем.

Види цибулі

Цибуля відрізняється розміром, кольором і смаком. Зелену цибулю вирощують в теплих кліматичних умовах і вона має більш м'який, солодкий смак. Ріпчасту вирощують в холодних кліматичних умовах і, як правило, вона має більш гострий смак та різний колір. Розрізняють: білу, жовту і червону. Менша цибуля має свої різновиди: цибуля порей та цибуля-шалот.

Як правильно вибрати і зберігати цибулю

Кругла по формі цибуля повинна бути тверда і мати суху і гладку шкірку. Не купуйте цибулю, що пустила коріння, а також якщо помітили ознаки гниття. Цибулю найкраще зберігати при кімнатній температурі, подалі від яскравих променів сонця і в добре провітрюваному приміщенні. Жовта цибуля з гострим смаком буде зберігатись довше, оскільки сполуки, що виробляють цей смак містять природні консерванти. Цибулю слід зберігати окремо від картоплі, так як вона поглинає вологу та газ етилен, в результаті чого картопля швидше псується. Не зберігайте приготовлену цибулю в металевому посуді, оскільки це призведе до її знебарвлення. Заморожуючи порізану цибулю, пам'ятайте, що вона втрачає більшу частину свого аромату.

Соняшник - це однорічна трав'яниста рослина, що належить до сімейства складноцвіті. Його часто називають мексиканською квіткою сонця, оскільки саме звідти він і походить

Соняшники виникли в Мексиці та Перу. У Сполучених Штатах, їх вирощували ще в стародавні часи. Корінні американці використовували це насіння не тільки в кулінарних цілях, але й для підтримання життєдіяльності різних квітів та їх коренів, а також у якості барвника. В Європі соняшники були представлені іспанськими дослідниками. Вперше вони були вирощені в Іспанії, а згодом введені в інші сусідні країни. В даний час, соняшникова олія є однією з найбільш популярних в світі. На сьогоднішній день, більшість людей вживає соняшникове насіння як закуску між прийомами їжі, оскільки воно багате вітамінами, мінералами та іншими важливими поживними речовинами.

Посадка соняшника
Соняшники найлегше вирощувати під прямими сонячними променями на відкритому повітрі. У районах з тривалим періодом цвітіння, їх рекомендують садити в кінці весни після закінчення морозу, коли грунт повністю прогріється. Проте, у районах з коротким вегетаційним періодом, насіння можна садити за тиждень або два до дати останнього морозу, оскільки рослини стійкі до холоду.

Перед посадкою підготуйте грунт, щоб він був рівномірний, без брил. Садіть насінини 2,5 - 5 см глибиною і на відстані 10 - 15 см один від одного.

Застосування збалансованих добрив при посадці сприяє розвитку міцних коренів. Насіння проростає через 7-10 днів і стебла досягають 15 см у висоту і мають щонайменше 2 пари листків. Сійте насіння кожні 2-3 тижні для безперервного цвітіння соняшників протягом літа.

Вирощування соняшника
Соняшники, як правило, дуже легко вирощувати в районах з тривалим жарким кліматом, який сприяє цвітінню. Вони найкраще ростуть при температурах між 21°C - 25°C. За розміром, вони є досить великі, тому вимагають багато місця. Проте, існують деякі сорти, які спеціально розводять для компактного вирощування в невеликих приміщеннях або для вирощування в контейнерах. Соняшник буде рости в різних типах грунту, допоки він не заболочений і рівень рН якого становитиме від 6,0 до 7,5 (зазвичай вище 6,0 не рекомендується). Соняшники найкраще вирощувати у місці, яке отримує найбільше сонячних променів і одночасно містить укриття від вітру, який може пошкодити стебла.

Якого догляду потребує соняшник
Незважаючи на те, що соняшники стійкі до посухи, їх слід часто поливати, щоб зміцнити корінь. Ці рослини не потребують добрив, насправді додавання азоту сприяє вегетативному росту і таким чином затримує цвітіння. Тому, їх не слід поливати нічим, окрім великої кількості води. Стебла соняшника можуть легко вирости 2 - 3 м у висоту і можуть потребувати підтримки. Бамбукові кілки підійдуть в такому випадку найкраще.

Хвороби та шкідники соняшника
Серед хвороб спричиненими грибковими захворюваннями найбільш поширеними є в'янення, плямистість листя, борошниста роса.

Симптоми в'янення починаються після цвітіння. Великі чорні ураження з'являються на стеблі і зливаються у великі почорнілі ділянки. Поява ранніх інфекцій, спричинена періодами вологої погоди, призводить до в'янення квіток.

Симптомами плямистості є поява темно-коричневих пошкоджень на листках, які можуть деформувати листок, що в результаті призводить до його гниття. В таких випадках, видаліть заражені листки і притримуйтесь оптимальної відстані між рослинами, щоб зменшити вологість і сприяти хорошій циркуляції повітря.

Симптомами борошнистої роси є плями, що спочатку з'являються на нижніх листках. Білі плями стають сірими і стають помітними чорні грибкові тіла. Сильно уражені листки жовтіють та засихають. Тому, намагайтесь підтримувати грунт в чистоті, забезпечуючи його хорошою циркуляцією повітря. Фунгіциди можуть допомогти контролювати захворювання, але будьте уважні перед тим як їх застосовувати, оскільки деякі з них забороняють споживати насіння після оброблення такими засобами.

Врожай соняшника
Соняшники можна збирати, коли задня частина квітки починає жовтіти і її головка звисає. Зріжте стебло приблизно 5 см нижче голови і покладіть сушити в тепле, добре провітрюване місце протягом декількох тижнів. Коли головки ретельно висушені, видаліть насіння і дайте йому підсохнути протягом наступних декількох днів перед зберіганням.

Багато людей вважають, що горох - це дешевий ресторанний гарнір, який прикрашає основну страву на тарілці. Проте, він є досить корисним для здоров'я і має багато переваг серед інших овочів

Завдяки своїм властивостям, його використовують не тільки як харчовий продукт, але і у якості лікувального засобу. Відвар із пагонів зеленого горошку сприяє виведенню каменів з нирок, а також допомагає нормалізувати роботу передміхурової залози.

Користь гороху

Регулює вагу
Горох містить багато поживних речовин з мінімальним вмістом жиру. Кухлик гороху містить менше 100 калорій, але натомість багата на білки, клітковини та мікроелементи.

Попереджує виникнення раку шлунка
Горох містить велику кількість поліфенолів, а саме куместролу, які спрямовані на захист нашого здоров'я. Дослідження показали, що вживання лише 2 мг цього фітоестрогену кожного дня, допомагають запобігти появі раку шлунка. А кухлик гороху містить щонайменше 10 мг.

Підвищує імунну систему, додає енергії та уповільнює процес старіння. Це відбувається завдяки високому рівню антиоксидантів, таких як флавоноїди, фенольні кислоти та поліфеноли (куместрол).

Запобігає появі зморшок, хвороби Альцгеймера, артриту, бронхіту, остеопорозу. А також горох має сильні протизапальні властивості.

Регулює цукор в крові
Велика кількість білка та клітковини уповільнює засвоєння цукру в крові.

Запобігає серцевим захворюванням
Утворення нальоту на стінках кровоносних судин спричинене надмірним стресом та запаленням. Багато антиоксидантних та протизапальних сполук, які містить горох, підтримують здоров'я кровоносних судин. Велика кількість вітаміну В1 і фолієвої кислоти, В2, В3, В6 знижуюють рівень гомоцистеїну, який є небезпечний і може спричинити серцево-судинні захворювання.

Корисний для навколишнього середовища
Горох вступає у взаємодію з бактеріями в грунті, щоб поглинути азот з повітря і перемістити його в грунт. Це зменшує потребу застосовувати штучні добрива, оскільки один із їхніх основних інгрідієнтів - азот. Після того як горох зібраний, рослину злегка ламають з метою створення більше органічного добрива для грунту. Горох також може рости при мінімальній вологості, не потребує зрошування чи великої кількості води. А отже, він є ідеальним врожаєм у багатьох областях.

Попереджує виникнення запору
Високий вміст клітковини, яку містить горох покращує, здоров'я кишечника і перистальтику.

Здорові кістки
Один кухлик гороху містить 44% вітаміну К, що допомагає укріпити кальцій всередині кісток. Вітаміни групи В також допомагають запобігти остеопорозу.

Знижує вміст поганого холестерину
Ніацин, що міститься в горосі допомагає зменшити виробництво тригліцеридів, таким чином знижуючи рівень поганого холестерину в організмі.

Способи зберігання гороху

Найбільш корисним вважається свіжозібраний горох. Проте, його можна зберігати декількома способами: заморозити, засушити та консервувати. Якщо хочете зберегти свіжість якомога довше, заморозьте його, щоб уповільнити процес перетворення цукру на крохмаль. Заморожений горох зберігає свій колір, фактуру і поживні речовини краще, ніж консервований. Сухий горох має майже в 2 рази більше білка, ніж зелений горошок. Пам'ятайте, що консервований та заморожений горошок внаслідок обробки містить значну кількість натрію (від 300 до 600 мл на склянку). Тому, переконайтеся, що Ви добре промили його перед приготуванням та використанням.

Як купити якісний горох?

При покупці замороженого горошку, ретельно його обирайте, звертаючи увагу на виробника. Більш витончені марки пропонують відповідно кращу якість. В такому разі горошок повинен бути менш крохмалистий та більш ароматний. Коли Ви купуєте свіжий зелений горошок, зверніть увагу на його колір і фактуру. Найкраще купувати свіжозібраний, оскільки вміст цукру швидко перетворюється на крохмаль.

Застереження для вживання гороху в їжу

Незважаючи на свою корисність горох має певні недоліки. Він спричинює важкість шлунку та вздуття, тому його не рекомендують вживати у великих кількостях. Людям, які страждають такими захворюваннями як розлад нирок, холецистит, подагра вживання гороху слід виключити взагалі.

Гречка - енергетична і поживна їжа, доступна протягом усього року, яку можна їсти кожен день як альтернативу рису або звичайній каші

У той час як більшість людей думають, що гречка - зернова крупа, насправді ж вона є насінням плоду. Чудовий замінник зернових для людей, які чутливі до пшениці, жита, ячменю або інших зернових, що містять білок глютену. Її рекомендують вживати людям, у яких алергія на пшеницю. Вона має високий вміст клітковини і білка, а також значні кількості заліза та магнію. Крім того, вона містить всі незамінні амінокислоти.

Гречаний цвіт є дуже ароматним і привабливим для бджіл, які використовують його для отримання спеціального, сильно ароматизованого темного меду.

Гречка поширена в Північній Європі, а також Азії. З Х по ХІІІ століття, вона широко культувувалася в Китаї. Звідти поширилась в Європу і Росію. Найбільше її виробляють в Росії та Польщі, де вона відіграє важливу роль для традиційних кухонь цих країн.

Користь гречки для здоров'я

- Найкраще джерело білків високої якості, що легко засвоюються. Це робить гречку чудовим замінником м'яса. Завдяки високому вмісту білка в гречаній крупі її споживають у їжу, щоб знизити рівень холестерину в плазмі, позбутися зайвого жиру та жовчних каменів. Гречка багата на нерозчинні волокна, завдяки яким вона може запобігти появі каменів у жовчному міхурі. Нерозчинні волокна прискорюють рух їжі через кишечник, підвищують чутливість до інсуліну, але знижують секрецію жовчних кислот і цукру в крові.

- Замінник жирів
Крохмаль, який міститься в гречаній крупі може виступати в якості замінника жиру в оброблених харчових продуктах.

- Знижує кров'яний тиск
Гречка - хороше джерело магнію, що відіграє важливу роль у поліпшенні кров'яного тиску, розслабляючи кровоносні судини. Це знижує кров'яний тиск природнім способом, без використання шкідливих хімічних речовин. Окрім того, високий рівень рутину, що добувається із листків гречки, застосовується також в медицині для лікування високого кров'яного тиску.

- Гречка - хороший антиалерген
Гречане лушпиння використовують в якості начиння в подушки для тих, у кого алергія на пір'я, пил та пилок.

- Допомагає при діабеті
Маючи низький вміст калорій та жиру, гречка є ідеальною їжею для хворих на цукровий діабет. Вона містить лікарську хімічну речовину, що зміцнює стінки капілярів та зменшує кровотечу, тим самим знижуючи ризик фатальних і серцевих нападів у людей з високим кров'яним тиском та діабетом. Гречка покращує цілісність мікросудин та кровообіг у хворих на діабет, запобігаючи пошкодженню нервів і м'язових клітин та втрати функції нирок. З рівнем гліцерину 54, вона знижує рівень цукру в крові повільніше ніж рисові або пшеничні продукти.

- Дуже добре підходить для травлення
Завдяки своїм властивостям, гречка очищує та зміцнює кишечник, покращує апетит. Є ефективною для лікування дизентерії та хронічного проносу.

- Не містить нітратів
Гречка росте дуже швидко і зазвичай не вимагає багато пестицидів або інших хімічних речовин.

- Захищає від астми у дітей
Згідно із дослідженнями, споживання гречки може знизити ризик дитячої астми приблизно на 50%. Завдяки високому вмісту магнію і вітаміну Е, гречка може допомогти у зниженні захворюваності дитячої астми.

- Захищає від раку молочних залоз
Дослідження показали, що вживання гречки знижує ризик раку молочної залози. Антиоксидантні властивості гречки часто використовуються в якості протиотрути для рентгенівських опромінювачів. Вона відіграє важливу роль в постачанні естрогену, а отже є корисною для жінок в період менопаузи або після неї.

- Серцево-судинні захворювання
Будучи багатою на вітамін В, особливо ніацин, фолат та вітамін В6, гречка є дуже корисною для здоров'я серцево-судинної системи. Ці вітаміни знижують концентрацію холестерину в крові. Мінерали, такі як залізо, магній, фосфор, мідь та марганець допомагають в зниженні артеріального тиску і поліпшують оксигенацію крові. Гречка містить високоякісні білки, які видаляють утворення тригліцеридів. Таким чином, вона є корисною для людей із слабким серцем та іншими серцево-судинними проблемами.

- Допомагає у втраті ваги
Зерна гречки можуть бути корисними у втраті ваги. Гречка містить менше калорій в порівнянні з іншими крупами, такими як пшениця чи ячмінь. Вона не містить насичених жирів та холестерину, багата клітковиною та білком. Гречка відіграє важливу роль у придушенні апетиту, контролюючи рівень цукру в крові, що сприяє правильному травленню та побудові м'язової маси.

- Підвищує здоров'я кісток
Марганець, що присутній в гречці забезпечує здорову структуру кістки формуючи необхідні ферменти для побудови кісток і сприяє метаболічним процесам в організмі людини. Він також активно бере участь у формуванні сполучної тканини, поглинанні кальцію і метаболізму жирів та цукру. Магній також є корисним для кісток і зубів. Він полегшує всмоктування кальцію в організмі і попереджує розвиток остеопорозу. Таким чином, гречка сприяє здоров'ю структури кісткової тканини.

- Покращує шкіру
Шкірні проблеми є однією з основних проблем занепокоєння для більшості людей. Правильне надходження поживних речовин в організм має важливе значення для здорової і сяючої шкіри. Якість шкіри багато в чому залежить від генетичних чинників, способу життя, рівня стресу, а також значною мірою від навколишнього середовища. Маючи арсенал поживних речовин, гречка відіграє важливу роль у здоров'ї шкіри. Завдяки великій кількості рутину, що міститься в ній, вона є корисною для захисту шкіри від впливу сонячних променів. Отож, її можна розглядати як природний лосьйон для засмаги, що забезпечує захист від шкідливих променів сонця.

- Запобігає старінню
Потужні антиоксиданти і флавоноїди, які присутні в гречці запобігають передчасному старінню шкіри. Магній, що міститься в гречаній крупі має розслабляючий ефект на кровоносні судини, тим самим покращуючи кровообіг. Це призводить до того, що шкіра світиться і має молодий вигляд.

- Сприяє росту і зміцненню волосся
Здорове волосся додає привабливості і часто є джерелом захоплення. Так само як і для шкіри, волоссю важливе правильне постачання необхідними поживними речовинами. Гречка містить такі речовини. Вона багата вітамінами А, В і цинком, які є необхідними для зміцнення волосяних фолікулів. Гречка є відмінним джерелом вітаміну В6, який є життєво важливим для нормального росту і здоров'я волосся.

Приготування гречки

Як і всі зернові, гречку слід ретельно промити під проточною водою перед приготуванням, а сміття, що трапляється в ній, необхідно вилучити. Пропорції приготування 1:2 (стакан гречки на два стакани води або бульйону). Після того як закипить, зменшіть вогонь, накрийте кришкою і варіть на повільному вогні протягом приблизно 30 хвилин.

Або, просто залийте 1 склянку гречки 2-ма склянками окропу і настоюйте в закритій посудині.

Зберігання гречки
Помістіть гречку в герметичний контейнер і зберігайте в сухому прохолодному місці. Гречане борошно повинне завжди зберігатися в холодильнику. Правильно збережена гречана крупа може бути придатною до споживання протягом року, в той час як гречане борошно буде зберігати свіжість лише протягом декількох місяців.

Капуста - є одним із найстаріших овочів відомих людству. Вона вперше з'явилася в Китаї, а згодом Кельти принесли її в Європу та Азію. У 1536 році французький мореплавець Жак Картьє привіз її в Америку

Капусту люди вживають як їжу, оскільки вона містить багато поживних речовин та клітковини. Проте, її листя мають цілющі властивості і тому також використовуються у медичних цілях. Доказом цього є знаменита перша подорож кораблем капітана Кука, що датується 17-м століттям. Багато членів екіпажу були врятовані від гангрени, саме завдяки тому, що лікар застосував листя капусти приклавши їх на місця, де були рани.

Капусту широко застосовують у лікувальних цілях і сьогодні. Цей овоч використовують при болях в животі, виразках шлунку і кишечника, та при підвищеній кислотності в організмі. Її застосовують при лікуванні астми, ранкової нудоти, а також з метою запобігти остеопорозу (слабкість кісток), раку легенів, шлунку, товстої кишки, та раку молочних залоз. В період годування груддю, у жінок трапляються різні болі та набряки, тому лікарі рекомендують прикладати листки капусти або екстракт листя капусти до грудей, щоб полегшити біль і зняти припухлість. Капуста містить хімічні речовини, які допомагають запобігти утворенню ракових клітин. Вона може змінити спосіб використання естрогену в організмі, що значно зменшує ризик виникнення раку молочних залоз.

Види капусти

Є декілька різновидів капусти, що відрізняються не тільки смаком, кольором, формою листя, але і корисними властивостями. Розрізняють зелену капусту, фіолетову, білу, червону, савойську та брюссельську, а також брокколі.

Зелена капуста містить багато вітаміну С, вітаміни групи В, вітамін Е, що необхідний клітинам для захисту від вільних радикалів, а також вітамін Н, який називають вітаміном краси. Вона сприяє вивільненню токсинів з організму, допомагає при закрепах, знижує рівень холестерину і жирів у крові, покращує імунітет, уповільнює процеси старіння і навіть сприяє омолодженню організму.

Біла капуста містить багато мінеральних речовин, калію, кальцію, фосфору, а також мікроелементів таких як алюміній, цинк, залізо та марганець. Вона є знеболюючим та стимулює обмін речовин. Відмінною особливістю білокачанної капусти є присутність в ній вітаміну U (метилметіонін), що здатний виліковувати язву, коліки, гастрити та шлункові болі.

Фіолетова капуста належить до родини червонокачанних. Вона відрізняється від білокачанної не лише кольором, а й хімічним складом. Цей вид капусти містить більше вітаміну С і білка. Її застосовують в лікувальних цілях, для профілактики захворювань шлунку, серцево-судинних захворювань та білокрів'я. Антоціани, які дають листю фіолетового забарвлення мають антибактеріальні та анти-канцерогенні властивості завдяки яким капуста допомагає організму боротися з раковими утвореннями.

Савойська капуста, як і звичайна білокачанна великого розміру з тонкими хвилястими листями. Вона багата на клітковину, вітамін А, С, К, та В6, а також на фолати, залізо, магній, кальцій і тіамін.

Брюссельська капуста не схожа на інші види. Вона росте протягом 2-х років і дає плоди лише на другий рік. Її качани маленькі і круглої форми з гладкими листочками. В брюссельській капусті міститься багато корисних для організму речовин. Її рекомендують як дієтичний продукт для людей, які страждають серцево-судинними захворюваннями. Вживання цього виду капусти стимулює загоєнню ран. Капустяний сік сприяє відновленню функції підшлункової залози, а також дуже корисний при цукровому діабеті.

Брокколі містить найбільшу кількість вітаміну А серед усіх видів капусти, вітамін С, К, фолієву кислоту, залізо, магній, фосфор, а також містить більше білка ніж яловичина. Брокколі запобігають появі та росту ракових клітин.

Користь капусти

Капуста корисна для профілактики ракових захворювань
Капуста містить такі складові як лупеола, сінігрін та сульфорафан. Вони стимулюють активність ферментів та пригнічують ріст ракових пухлин. Дослідження показали зниження раку молочних залоз у жінок, які включили цей овоч у свій раціон.

Капуста відмінно підходить для Вашої талії
Капуста містить дуже мало насичених жирів і холестерину, а також є джерелом клітковини. Якщо Ви намагаєтесь підтримувати здорову вагу, включіть капусту у Ваш щоденний раціон. Додавайте її в зелений салат, таким чином Ви втамуєте голод і не додасте калорій, оскільки капуста належить до групи овочів з нульовим вмістом калорій.

Капуста є хорошим джерелом фолатів
В капусті міститься фолієва кислота, яка є необхідною для росту і розвитку кровоносної та імунної систем і належить до основних компонентів ДНК. Тому, лікарі рекомендують вживати її у період вагітності, оскільки вона допоможе захистити дитину від вроджених дефектів і на додачу заспокоїть Ваш буркотливий животик.

Капуста допоможе зберегти кістки і тіло здоровим
Капуста - це джерело вітамінів С і К. Вітамін С допомагає організму виробляти стійкість до інфекційних захворювань та шкідливих радикалів. Достатня кількість вітаміну К у Вашому раціоні зробить кістки сильнішими, здоровішими та попередить появу остеопорозу. Крім того, вітамін К допомагає з розумовою функцією та концентрацією. Поживні речовини, що містяться в капусті запобігають пошкодженню нервів, захищаючи таким чином від нервових розладів та появи хвороби Альцгеймера. Найбільше вітамінів та поживних речовин міститься у фіолетовій капусті.

Вживання капусти рівноцінне прийманню полівітамінів
Як і інші зелені овочі, капуста - джерело багатьох необхідних вітамінів, таких як рибофлавін, пантотенова кислота, тіамін. Крім того, вона є природнім джерелом електролітів та мінералів, таких як кальцій, калій, фосфор, марганець, залізо і магній, які допомагають контролювати роботу серця та кров'яний тиск. Залізо необхідне для формування червоних кров'яних клітин і є важливим мінералом для майбутніх мам, оскільки воно допомагає уникнути анемії.

Капуста багата на сульфур і мінерал, що додає краси
Капуста допомагає висушувати жирну шкіру, та є унікальним природнім засобом проти вугрів. Вміст сульфуру має важливе значення для кератину (білкова речовина необхідна для здорового волосся, нігтів та шкіри).

Капуста допомагає детоксикації організму
Високий вміст вітаміну С та сульфуру, що міститься в капусті очищує кров та видаляє токсини (вільні радикали та кислоти). Таким чином, попереджує появу артриту, шкірних захворювань, ревматизму та подагри.

Капуста корисна при головному болі
Теплий компрес з капустяного листя може полегшити головний біль. Замотайте капустяний листочок у тканину і прикладіть до голови (як правило, на лоб). Крім того, ефективно пити сирий капустяний сік (25-50 мл) щодня від хронічних головних болей.

Капуста допомагає регулювати рівень цукру в крові
Природні червоні пігменти червоної капусти (беталаїни) знижують рівень цукру в крові і збільшують виробництво інсуліну. Завдяки беталаїну, капуста має потужні протизапальні властивості, так само як буряк.

Капуста покращує зір
Капуста містить багато бета-каротину (елемент, який відіграє важливу роль в багатьох обмінних процесах в організмі), тому люди у більш старшому віці вживають її для того, щоб зміцнити здоров'я очей і попередити утворення катаракти. Бета-каротин також зменшує шанси утворення простати.

Капуста допомагає втратити зайву вагу
Капусту рекомендують для людей, які хочуть втратити зайві кілограми здоровим способом. Оскільки вона містить багато мінералів та поживних речовин, то є унікальним засобом у Вашому прагненні схуднути. Цей овоч включають в більшість дієт, так як капуста має надзвичайно низький вміст калорій і при цьому є досить ситною.

Капуста містить багато корисних речовин та вітамінів. Проте, є випадки коли її вживання слід зменшити. А саме людям із проблемами щитовидної залози не рекомендують вживати велику кількість капусти, оскільки вона заважає засвоєнню йоду організмом, що є необхідним для щитовидної залози.

Буряк - це солодкий, корисний для здоров'я овоч багатий на антиоксиданти. Саме завдяки їм, він містить червоні пігменти, які запобігають утворенню ракових клітин та мають серцево-захисні властивості

Буряк, як правило, легко вирощувати і він ідеально підходить для тих, хто почав займатись вирощуванням нещодавно. Найкраще буряки ростуть і дають плоди у відкритій місцевості, проте вони також процвітають і в горщиках.

Як сіяти насіння буряка?

Насіння можна сіяти безпосередньо в грунт з квітня по липень. Зробіть траншею за допомогою граблів глибиною 2 см і посійте по 2 насінини через кожні 10 см. Буряк любить нейтральний, родючий, добре дренований грунт без підвищеної кислотності з рівнем рН 6,5-7,0. Грунт повинен бути м'яким, однак не містити глини або піску. Найкраще місце для вирощування буряків повинне бути сонячним і відкритим, іноді допускається тінь. Незважаючи на те, що рані посіви буряків можуть бути зроблені з кінця зими, експерти все ж таки рекомендують садити насіння прямо в грунт з середини весни.

Вирощування буряків у горщиках

Якщо у Вас є невеликий сад, буряк легко вирощувати в горщиках. Для того щоб виростити буряки в горщиках, виберіть контейнери висотою 20 см і глибиною 20 см. Заповніть його компостом, утрамбувавши кінчиками пальців і залиште приблизно 4 см вільного місця зверху. Посійте насіння тонким шаром по поверхні грунту і накрийте 2 см компосту. Поливайте періодично і проріджуйте плоди, коли вони зійшли (2 см висотою), залишаючи відстань між ними (приблизно 12 см).

Різновиди буряків

"Cheltenham Green Top" - старий, проте смачний вид буряків, з довгими коренями. Добре зберігаються.  

"Regala" - дуже маленькі корені, які зменшуються коли дозрівають. Підходить для вирощування у контейнерах.

"Boltardy" - смачний, з гладкою шкіркою і підходить для раннього посадження. Стійкий до холодів.

"Babieto di Chioggia" - вид буряків із помаранчевою шкіркою і жовтою м'якоттю. Зберігає свій колір при варінні і не виділяє сік. При нарізанні показує концентричні кільця рожевого і білого кольорів.

"Alto" - солодкий різновид із довгим, циліндричним корінням.

"Albina Vereduna" - солодкий з білим корінням. Сік, що виділяється з буряків не забруднює одяг.

Догляд

Поливання водою
Поливайте насіння щодня, поки листя не почне проростати. На початку, насінини потребують багато води, щоб розпочався процес проростання. Коріння відразу почне поглинати вологу з грунту. Пам'ятайте, що надмірне зволоження призводить до цвітіння, а не дозрівання плоду. Тобто, буряк буде виробляти більше листя і менше коренів. Як тільки у Вас з'являться паростки, поливайте їх кожні 10-14 днів в сухі періоди. Якщо немає посухи, то звичайних опадів буде достатньо.

Проріджуйте листя
Після того, як листя буряка досягнуло щонайменше 2 см у висоту, прорідіть його так, щоб відстань була принаймі 10 см один від одного. Видаліть слабкі саджанці, залишаючи лише найбільш життєздатні листочки.

Запліднення
Запліднюйте рослини, додаючи тонкий шар компосту або перегною. Якщо рослини ростуть повільно, скропіть їх азотними добривами, такими як сульфат аміаку (30г на квадратний метр). За кілька тижнів до посіву скористайтесь гранульованими добривами, щоб грунт поглинув усі необхідні поживні речовини.

Прополювання
Щодо бур'янів, політь їх вручну. Не використовуйте мотики або інших гострих предметів поблизу коренів, оскільки Ви можете їх випадково зрізати.

Кліматичні умови

Якщо рослини цвітуть і утворюють насіння, замість того, щоб виробляти їстівні корені, причиною цьому, як правило, є стрес температурних умов - холодів або посухи. Для того, щоб усунути цю проблему намагайтесь підтримувати грунт вологим.

Збір врожаю буряків

В залежності від сорту, буряки можна збирати, коли коріння стає розміром вневеликий апельсин. Це, як правило, відбувається через 90 днів після посіву.

Так, наприклад, вегетеріанський досягає 2,5 см в діаметрі. Часто люди збирають урожай поступово, залишаючи деякі буряки в землі, аж до повної їх зрілості.

Буряки, з діаметром 7,5 см, як правило, мають кращий смак.

Будьте обережні з вершиною. Зірвавши буряк, не обрізайте листя, натомість обережно видаліть його верх шляхом скручування для того, щоб запобігти пусканню соку, який забирає характерний смак і колір буряка. Зірване листя не викидайте, оскільки його можна приготувати та їсти як шпинат. Вірте чи ні, але воно дуже ароматичне.

Буряк належить до тих овочів, які довго зберігаються. Тому, його часто заготовляють на зиму, поклавши в дерев'яний ящик і помістивши в сухе середовище. Для кращого зберігання заповніть дно контейнеру піском і помістіть всередину буряки. Пісок утримує їх від проростання і зберігає їх первинний смак.

Часник, як приправа часто використовується у кулінарії. Проте він широко застосовується і в інших сферах життя. Впродовж років люди вживають часник як ліки, що допомагають запобігати і лікувати різноманітні захворювання та хвороби. Насамперед, вірусні інфекції, а також паразитів, грибкові захворювання, погане травлення та втому

В Давньому Єгипті часник використовували в кулінарних та лікувальних цілях завдяки його терапевтичному ефекту. Протягом всієї історії на Близькому Сході, Східної Азії та Непалу, його застосовували для лікування бронхіту, гіпертонії (високий кров'яний тиск), туберкульозу, розладів печінки, дизентерії, кишкових черв'яків, ревматизму, цукрового діабету, коліків та лихоманки.

На сьогоднішній день часник використовується деякими людьми для профілактики раку легенів, шлунку, прямої кишки, передміхурової та молочної залоз. Крім того, його рекомендують вживати людям, у яких проблеми пов'язані із кров'ю та серцем, атеросклероз (затвердіння артерій), високий рівень холестерину, ішемічна хвороба серця, інфаркт. Деякі люди наносять часникову олію на шкіру для лікування грибкових інфекцій, таких як лишай, свербіж і мікоз, а також бородавок та мозолів.

Часник є одним із найпоширеніших інгрідієнтів в приготуванні страв, але окрім надання аромату їжі, він має великі цілющі властивості. Часник виробляє своєрідну хімічну речовину - алліцин. Алліцин - активний інгрідієнт і джерело специфічного запаху, що притаманний часнику. Саме завдяки йому часник має лікувальні властивості.

Вживання часнику допомагає при таких захворюваннях як:

Звичайна застуда.
Якщо часник вживати регулярно в якості профілактики, то він може знизити частоту і кількість простудних захворювань. Його антибактеріальні властивості допомагають в лікуванні подразненого горла. Часник також зменшує важкість інфекції верхніх дихальних шляхів. Його здатність до утворення і вивільнення мокротиння, робить його незамінним при хронічному бронхіті.

Атеросклероз (затвердіння артерій).
З віком, у людей зменшується еластичність і гнучкість артерій. Вони втрачають здатність до розтягування, проте вживання часнику допомагає підтримувати артерії у формі, та зберігає їх еластичність. Сірковмісні сполуки, що містяться в часнику запобігають засміченню кровоносних судин і уповільнюють розвиток атеросклерозу.

Рак товстої або прямої кишки.
Протиракові властивості часнику обумовлені наявністю аллілових сульфідів, які він містить в собі. За даними досліджень, діалліловий сульфід гальмує перетворення складової, яка пов'язана із збільшенням захворюваності на рак молочної залози, в канцерогени. Саме тому, лікарі рекомендують вживати часник на постійній основі. Великі дози екстракту часнику протягом 12 місяців щодня знижують ризик розвитку нових пухлин.

Високий кров'яний тиск.
У людей із високим кров'яним тиском часник допомагає знизити його на 7% - 8%. Слід пам'ятати, що він також знижує нормальний артеріальний тиск, тому людям, які не страждають гіпертонією не рекомендується вживати його у великих дозах.

Укуси кліщів.
У людей, які споживають велику кількість часнику протягом 5 місяців, зменшується частота і кількість укусів кліщів.

Наявність бородавок.
Якщо намазувати часником бородавки на руках два рази на день, вони можуть зникнути протягом 1 - 2 тижнів. При застосуванні водорозчинного екстракту часнику, певне поліпшення може настати після 30 - 40 днів лікування.

Простата.
У чоловіків, які їдять зубок часнику щодня, значно зменшується ризик виникнення раку простати.

Особливі запобіжні заходи та попередження:

1. Часник безпечний для вживання. Проте, він може мати певні побічні ефекти при вживанні у сирому вигляді, такі як: неприємний запах з рота, відчуття печіння в горлі або животі, печія, гази, нудота, блювота, понос та специфічний запах тіла. Окрім цього, часник збільшує ризик кровотечі. Тому, його не рекомендують вживати людям, які щойно перенесли хірургічне втручання. У людей, які перебувають у постійному контакті із часником може виникнути астма та інші алергічні реакції.

2. Часник, відносно безпечний при нанесенні на шкіру. Гелі, пасти та рідини для полоскання порожнини рота, що містять часник можна використовувати протягом 3 місяців без будь яких побічних ефектів. Проте, при нанесенні гелю на шкіру будьте обережні, оскільки надмірна його кількість може призвести до пошкодження схожого на опік.

3. При вагітності та годуванні груддю, часник можна вживати у помірних кількостях в їжу. Проте, він може бути небезпечним при використанні його у медичних дозах або в цілях профілактики у період годування груддю.

4. Дітям вживати часник рекомендується протягом короткого періоду, оскільки він може бути небезпечним, а в деяких випадках і фатальним, якщо приймається орально у великих дозах.

5. Людям, які страждають проблемами травлення рекомендують вживати часник з обережністю, оскільки він може подразнювати шлунково-кишковий тракт.

КОРИСНІ ЯКОСТІ ЧАСНИКУ

- Часник дуже корисний, містить багато поживних речовин і водночас малокалорійний. Він багатий на вітамін С, вітамін В6 і марганець.

- Часник містить антиоксиданти, які захищають від ушкодження клітин і старіння. Висока доза часнику збільшує антиоксидантні ферменти в організмі людини. Об'єднані ефекти по зниженню рівня холестерину і артеріального тиску, а також антиоксидантні властивості можуть допомогти запобігти появі поширених захворювань головного мозку, таких як хвороба Альцгеймера і недоумство.

- Часник допомагає продовжити життя. Це твердження не варто сприймати буквально, оскільки вплив часнику на тривалість життя довести неможливо. Але, враховуючи те, що він допомагає боротися із інфекційними захворюваннями та кров'яним тиском, що є причиною багатьох смертей, є сенс вважати, що він може допомогти жити довше.

- Часник допомагає вивести важкі метали з організму. Завдяки сполукам сірки, що містяться в часнику, він захищає від пошкодження органів внаслідок впливу токсинів важких металів.

- Часник може поліпшити здоров'я кісток. Дослідження показали, що жінки у період менопаузи, які вживають добову норму сухого екстракту часнику (2 г сирого часнику) значно знижують нестачу естрогенів. Це свідчить про те, що часник може мати сприятливий вплив на здоров'я кісткової тканини у жінок. Крім того, вживання часнику та цибулі позитивно впливає на остеоартрит.

- Часник допомагає запобігти утворенню тромбів всередині кровоносних судин. Це можливо завдяки основному компоненту, що міститься в часнику, алліцину. Для того, щоб залишатись здоровим, приймайте один товчений зубок кожен день на порожній шлунок.

- Часник підтримує рівень артеріального тиску у нормі. Алліцин блокує діяльність ангіотензину (білок, який відповідає за підвищення артеріального тиску) і допомагає нормалізувати тиск. Полісульфіди, присутні в часнику за допомогою червоних кров'яних клітин перетворюються на газ - сульфід водню, який допомагає розширювати кровоносні судини і таким чином контролювати кров'яний тиск. Отже, щоб допомогти збалансувати артеріальний тиск, включіть часник у Ваш щоденний раціон.

- Часник допомагає знизити рівень поганого холестерину. Елементи присутні в часнику помірно зменшують тригліцериди у крові і в цілому холестерин. Це також допомагає зменшити утворення артеріальних бляшок.

- Часник допомагає у боротьбі з алергією. Його вживають з метою поліпшення алергічного запалення дихальних шляхів (алергічний риніт). Крім того, сік сирого часника використовують, для того, щоб миттєво зупинити свербіж, що виник через висип і укуси комах.

- Часник допомагає врегулювати рівень цукру в крові. Він підвищує вивільнення інсуліну і регулює рівень цукру в крові. Це є досить важливо для організму, особливо у тих хто страждає на цукровий діабет.

- Часник допомагає боротися з анемією та дефіцитом заліза. Діалло сульфіди, присутні в часнику збільшують виробництво ферропортіна (білок, який допомагає поглинати і вивільняти залізо) і покращують метаболізм заліза. Все це допомагає запобігти дефіциту заліза і пов'язаних із ним захворювань таких як анемія.

- Часник може додати у Ваше сексуальне життя необхідний імпульс. Завдяки своїм властивостям афродизіаку, він здатний підвищувати циркуляцію крові та підсилювати оргазм.

- Часник також може полегшити зубний біль завдяки своїм антибактеріальним та знеболюючим властивостям. Проте, пам'ятайте, що він може викликати подразнення ясен. Подрібніть зубок часнику і покладіть його безпосередньо на уражений зуб.

- Часник може допомогти втратити вагу. Згідно з дослідженнями, часник здатний регулювати утворення жирових клітин в організмі шляхом перетворення їх у вуглеводи, які виводяться з організму.

Отже, часник має відразу потрійну дію: антибактеріальну, противірусну та протигрибкову. Він належить до тих продуктів, які слід вживати в помірній кількості кожен день (один або два зубчики середнього розміру, як правило, достатньо).

Важливо пам'ятати, що часник повинен бути свіжим, щоб бути максимально корисним для здоров'я. Активний інгрідієнт, алліцин, нестабільний і може бути знищений протягом години, якщо часник потовкти. Тому, в такому вигляді його не варто вживати, оскільки він не дасть жодних результатів.

Помідори легко вирощувати і вони дають хороший урожай при належному догляді. Їм необхідна тепла місцина, де вони  отримуватимуть приблизно 8 годин сонячного світла в день, інакше вони не дадуть зрілих плодів

Грунт повинен мати рівень рН 5,5 - 6,8, бути родючим, добре дренованим і багатим на органічні речовини.

Проте, помідори, як і будь які інші рослини, схильні до різних хвороб і шкідників.
Нерівномірне поглинання води може викликати різноманітні проблеми такі як опадання листя, розщеплення плоду і його гниття.

Волога погода створює ідеальні умови для грибкових захворювань, внаслідок чого з'являються темні плями знизу листків, що в результаті призводить до повної руйнації рослини. Єдиний спосіб у боротьбі з нею є оприскування листків розчином хлорталонілу або міді, а також підтримування місцевості у чистоті.

З усіх рослин, помідори є найбільш проблемними, тому багато гібридів було розроблено, для того, щоб протистояти поширеним захворюванням.

Умови вирощування помідорів залежать від їх видів та сортів. Помідори ростуть у всіх розмірах від маленьких "чері" і до великих. Їх існує сотні видів для вирощування у різних кліматичних умовах та для задоволення різних смаків.

ВИРОЩУВАННЯ ПОМІДОРІВ З НАСІННЯ

Вирощувати помідори з насінин - хороший спосіб відкрити для себе нові сорти. У теплих областях помідори можна сіяти відразу в саду, але більшість людей починають садити їх в приміщенні за 5 - 6 тижнів до останнього весняного морозу, (хоча вони можуть бути посіяні раніше для теплиць), а потім висаджують саджанці у грунт. Головна перевага садіння помідорів з насінин полягає в різноманітності різних сортів помідорів, які можна вирощувати. Посійте насіння томатів тонким шаром на поверхні хорошої якості компосту і полийте водою. Насіння проростає як правило, приблизно від 7 до 14 днів при температурі близько 21°С. Підтримуйте компост вологим, але пам'ятайте, що надмірна кількість вологи призводить до різних хвороб та захворювань. Будьте обережні, не піддавайте рослин морозу, холодним вітрам і протягам, оскільки це може вбити їх.  

ВИРОЩУВАННЯ ПОМІДОРІВ У ТЕПЛИЦІ

Вирощування томатів у закритому приміщенні дає ранній урожай. Садити молоді кущики рекомендують висотою приблизно 15-20 см і коли квітки починають тільки відкриватись. Якщо Ви садите у теплиці, переконайтеся що є достатня кількість добрив у грунті. Не рекомендується садити помідори двічі на одному і тому ж грунті. Поміняйте його перед вирощуванням, оскільки це допоможе уникнути захворювань коренів рослини і сприятиме у боротьбі із грунтовими шкідниками. Також не забувайте використовувати добрива перед посадкою. Ящо Ви вирощуєте помідори в горщиках, пам'ятайте вони потребують особливого догляду. Дотримуйтесь відстані між рослинами, приблизно 45 см одна від одної і 75 см між рядами. Провітрюйте теплицю регулярно, щоб зменшити ризик захворювань і шкідників. Оптимальна температура для успішного проростання помідорів 21° - 24°С, але вони можуть погано рости, якщо температура буде вище 27°С або нижче 16°С.

ДОГЛЯД

Інтенсивно поливайте саджанці протягом перших кількох днів, а також впродовж вегетаційного періоду (глибиною в 5 см кожного тижня протягом літа). Покрийте грунт перегноєм на протязі 5 тижнів після висадки розсади, для того, щоб зберегти вологу. Щоб допомогти помідорам перенести період посухи, візьміть плоскі камені і помістіть їх поруч біля кожної рослини. Камені тягнуть воду з-під землі і запобігають її випаровуванню в атмосферу. Запліднюйте рослини за 2 тижні до першого збору і знову через два тижні після першого збору.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ПРОБЛЕМИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПОМІДОРІВ

Гниття
Одна із найпоширеніших проблем при вирощуванні томатів - гниль, яка поширюється по всій рослині в сиру погоду, в результаті чого рослина відмирає і плід починає розкладатися. Симптоми стають помітними відразу із появою коричневих плям по всьому плоду. Це стається частіше при вирощуванні помідорів на вулиці, ніж у теплиці. Для того, щоб запобігти гниттю слід скроплювати помідори спеціальним розчином на початку літа. Це також допоможе їм бути більш стійкими перед грибковими захворюваннями.

Проблема плоду
Більшість проблем вирощування помідорів викликані неправильним поливом. Темні плями біля основи плоду є свідченням того, що рослина вирощується в закритому приміщенні із недостатньою кількістю води. Рішенням цієї проблеми є регулярне і рівномірне поливання коренів рослини. Проте, слід пам'ятати, що надмірна кількість води також може мати негативний ефект.

Інші проблеми, як правило, викликані великою кількістю прямого сонячного світла. Помідорам необхідна велика інтенсивність світла, для того, щоб добре рости. Проте, надмірна його кількість може викликати опіки або плями, на плодах, що розвиваються.

Комахи-шкідники
Комахи завдають шкоди помідорам так само, як і більшості рослинам. Різні мухи поширюють віруси, що можуть передаватися по всьому плоду. Тому, у боротьбі з ними застосовують спреї з рекомендованими інсектицидами, коли з'являються ознаки шкідників або у якості профілактики з метою попередити їх. Поширеними шкідниками є гусениці, білокрилки та попелиці. Для того, щоб позбутися попелиць спробуйте скропити листя холодною водою (іноді цього буває достатньо) або протріть кожен листок засобом для миття посуду. Також можна зробити суміш із миючого засобу і каєнського перцю. Це є досить ефективним засобом для знищення цих комах.

Щодо гусениць, то їх найкраще збирати вручну. Вони досить безпечні і не можуть вжалити. Тримайте ос поблизу, оскільки вони харчуються гусеницями і виступають в якості біологічного контролю. Для того, щоб вберегти помідори від гусениць в наступному році, спробуйте посадити кріп поблизу. Чорнобривці також допомагають утримати багато шкідників на безпечній відстані. У боротьбі із білокрилками застосовуйте спрей із інсектицидним милом. Крім того, сонечка та павуки можуть допомогти контролювати наявність цих комах. Деякі садові і господарські магазини пропонують спеціальні пастки для білокрилок, які можуть бути корисними, проте не настільки успішними як інсектицидне мило.

Проблеми з листям
Якщо пожовтіння листка починається на старих листках і поширюється далі, це може бути не вірус, а нестача магнію. Це не є серйозна проблема, якщо рослина життєздатна і стійка. Для того, щоб її усунути використовуйте спеціальне добриво із вмістом магнію.

Також Ви можете помітити скручування листя. Це може бути викликано попелицями, які висмоктують сік із листя. Якщо немає явних ознак комах, тоді це викликано низькою температурою в нічний час (більш помітно на початку літа). У випадку, якщо Ви помітили мозаїчні візерунки, смуги або спотворені поверхні як старих так і молодих листків, Ваші помідори можуть мати вірус. У такому разі, пошкоджене листя слід негайно видалити, так як відновити його вже неможливо. При цьому намагайтеся не доторкатись до незаражених помідорів, не використовуйте одні і ті ж інструменти, поки вони не будуть ретельно стерилізовані, а Ваші руки вимиті в гарячій мильній воді.

УРОЖАЙ ПОМІДОРІВ

Коли помідори починають дозрівати їх колір змінюється від зеленуватого до світло рожевого або жовтого. Точні ознаки стиглості змінються в залежності від сорту, але в більшості випадків помідор повинен бути яскравого кольору та твердим на дотик.

Зберігайте зібрані помідори при кімнатній температурі в приміщенні, оскільки низькі температури спричинюють їхнє псування. Коли мороз загрожує в кінці сезону, перемістіть їх під накриття. Помідори можуть бути успішно заморожені, якщо  у Вас є надлишок. Їх також можна консервувати або висушувати для використання в майбутньому.

Незважаючи на те, що цитрусові - це субтропічний рід фруктів, люди звикли вирощувати лимони, апельсини, грейпфрути та інші цитрусові дерева в горщиках в домашніх умовах, щоб сповна насолодитись свіжими фруктами

Дерева апельсина і грейпфрута стандартного розміру можуть рости від 5 до 7 м. у висоту, в той час як карликові сорти ростуть тільки від 2,5 до 3,5 м. Більшість сортів фруктів є самозапліднюючими, тому необхідно лише одне дерево. В середньому, дозрівання плодів починається в період від 3 до 6 років. Однак, точні терміни залежать від типу цитрусових дерев (лимони, апельсини, мандарини, грейпфрути), сорту, кліматичних умов, стану здоров'я рослини і догляду за нею та інших факторів.

Цвітіння не є сезонним, але зазвичай відбувається під час теплої погоди і регулярних опадів. Процес цвітіння та дозрівання можуть співпадати. Цитрусові дерева слід садити на сонячній і захищеній від вітру території у будь-яку пору року, проте весна найбільш сприятливий період для посадки і вирощування контейнерних рослин та дерев.

Залежно від клімату, фрукти дозрівають в період від 6 до 8 місяців. Найкращий доказ стиглості фрукта - це його смак. 

Як вирощувати цитрусові в закритому приміщенні?

Вирощувати цитрусові кімнатні рослини можливо, однак зробити так, щоб вони приносили плоди не так і легко.

Цитрусові найкраще ростуть в приміщенні при температурі 18°С протягом дня і від 8°С до 13°С вночі.
Дерево буде адаптовуватись до умов поганого освітлення, але якщо Ви прагнете отримати плоди, пам'ятайте цитрусовим необхідні прямі сонячні промені (5-6 годин на день).

Посадіть цитрусове дерево в грунт із великою кількістю органічних речовин, таких як листовий перегній, торф (додайте торф у грунтову суміш для зниження рівня pH) або добрив. Суміш із 1/3 стерильного грунту, 1/3 торфу і 1/3 органічних речовин. Відносна вологість є важливим чинником зростання цитрусових. Рослини необхідно зволожувати у період зими і ставити у місця з найбільшим рівнем вологості.

Догляд за цитрусовими

Поливайте Ваші цитрусові дерева як і будь-які інші кімнатні рослини. Додавайте воду поступово, дозволяючи грунту вбирати вологу. Догляд за цитрусовими деревами передбачає також запліднення, особливо, якщо Ви хочете отримати плоди. Використовуйте слабкий розчин для кислотно-люблячих рослин, у період активного дозрівання з квітня по серпень або вересень. Якщо в результаті цього Ви отримаєте лише квіточки, то вони можуть не розвинуться у плоди. Це, ймовірно через відсутність запилення. Проте, з цим Ви можете допомогти взявши щіточку або ватний тампон і обережно поширити пилок з однієї квітки на іншу, таким чином сприяючи утворенню плоду. Крім того, переміщення рослини на свіже повітря в сонячне місце, буде стимулювати цвітіння. У випадку успішного запилення, плоди будуть розвиватися і дозрівати на протязі декількох тижнів. Проте невеликі, молоді фрукти схильні зменшуватися невдовзі після формування через неефективне запилення або несприятливі умови навколишнього середовища.

Дерева, що ростуть в приміщенні відносно позбавлені більшості шкідників, однак трапляються різні мушки, павуки та кліщі. З метою запобігти цьому, періодично мийте листя, щоб знешкодити цих комах, звертаючи особливу увагу на нижню частину листка. Більш серйозні зараження паразитами можуть потребувати спеціальних препаратів проти комах. У таких випадках слід проконсультуватись у центрі садівництва щодо рекомендацій та правильного використання. Зараження більш ймовірне якщо дерево поливати надто часто, погано осушувати або через підвищення солоності грунту і нестачу поживних речовин (зазвичай азоту).

ЛИМОН

Що потрібно для того, щоб посадити лимонне дерево з насіння?

Дерево лимону можна посадити із насіння, для цього необхідно:
1. Лимон - переконайтеся, що насіння, яке Ви будете використовувати для посадки органічне, оскільки деякі неорганічні насіння лимона нездатні до проростання.
2. Грунт - найбільш ефективною буде суміш торфу, перлітового піску, вермикуліту та органічних добрив.
3. Горщик (з дренажними отворами) - 13-16 см глибиною і декілька см в діаметрі буде достатньо для проростання, однак розсади повинні бути повторно посаджені в набагато більшій ємності. Пам'ятайте, що зрілі лимонні дерева надають перевагу горщикам ширшим, а ніж глибшим.
4. Промені світла або багато сонця - лимонні дерева потребують багато світла, особливо коли вони розпускаються і виростають, як правило, для цього їм необхідно 10-14 годин кожного дня. Якщо у Вас немає вікна із достатньою кількістю сонячних променів, придбайте спеціальну світлову лампу і через деякий час Ви отримаєте здорові зелені листочки. В середньому дерево починає давати плоди через декілька років після посадки.

Як правильно посадити лимонне дерево з насіння для успішного його проростання?

1. Попередньо рекомендують зволожити грунт - покладіть трохи грунту у відро і змішайте з невеликою кількістю води, поки він увесь не буде просякнутий нею.
2. Заповніть контейнер з попередньо зволоженим грунтом, залишивши порожніми приблизно 3 см до верху контейнера.
3. Відріжте шматочок лимону і візьміть насіння зсередини, промийте його допоки не зникне лимонний аромат. Ні за яких обставин не дозволяйте насінню висохнути. Воно повинно залишатись сирим, для того, щоб прорости.
4. Посадіть насіння в землю і добре полийте водою.
5. Накрийте контейнер дихаючим покриттям, щоб утримати насіння вологим і в теплі. Як варіант можна використати пластиковий пакет завчасно зробивши у ньому отвори.
6. Помістіть контейнер в тепле місце і спостерігайте за ним протягом наступних кількох днів. Насінню необхідні тепло і волога для того, щоб прорости. Не дозволяйте грунту повністю висохнути. Проте, пам'ятайте, що занадто багато тепла і вологи можуть призвести до гнилого насіння. Тому, віднайдіть правильний баланс, якщо грунту досить тепло і без накриття, то найбезпечніше буде не накривати такий контейнер.
7. Приблизно через 2 тижні Ви можете помітити паросток, що виходить із землі. Щойно він з'явиться, зніміть накриття (якщо воно присутнє) і помістіть в тепле місце з великою кількістю прямих сонячних променів.
8. Правильно доглядайте за деревцем даючи йому достатню кількість:
- води - переконайтеся, що грунт вологий весь час, особливо коли лимонне дерево молоде.
- сонячного світла - помістіть контейнер в тепле сонячне місце, де він буде отримувати 8 годин прямого сонячного світла кожен день.
- поживних речовин - для того, щоб лимонне дерево було здоровим, грунт потрібно поповнювати поживними речовинами. Спробуйте додавати їх двічі на рік або в міру необхідності.
- любові - витратьте трохи часу доглядаючи за цитрусовими деревами, звертаючи увагу на їх розвиток. Слідкуйте за кожним листочком, особливо з нижньої сторони перевіряючи на шкідників.

МАНДАРИНИ

Серед інших цитрусових дерев, які можна вирощувати вдома є мандаринове дерево. Мандарини розглядають не тільки як смачний фрукт, але і корисний оскільки він багатий на кальцій, антиоксиданти, магній, клітковину.

Як можна виростити мандарини вдома?

Якщо Ви хочете виростити дерево в приміщенні, найкраще розпочати з маленьких дерев від 2-3 років. Ці маленькі деревця як правило, дають більше плодів ніж ті, що проростають з насінин. Підготуйте горщик з великою кількістю отворів у нижній частині і заповніть ємкість з каменів, для того, щоб поліпшити потік повітря. Потім наповніть горщик грунтом і забезпечте їх регулярним сонячним світлом. Майте на увазі, що деякі види грунту спеціально підготовлені для вирощування цитрусових, тому вони ймовірно дають кращі результати.

Мандаринові дерева безпечно вирощувати вдома, оскільки вони, як правило, виростають не більше 2-х м у висоту. Підливайте їх регулярно, і зворушуйте землю час від часу. Зривайте плоди як тільки вони набувають оранжевого кольору, оскільки перезрівши вони втрачають свій смак і аромат.

ЛАЙМ

Лаймові дерева можна вирощувати як з готових маленьких дерев, так і з насіння. Якщо Ви обрали перший спосіб, тоді ретельно виберіть місце де воно буде рости, оскільки дерево потребує достатньої кількості сонця. Крім того переконайтесь, що грунт має чудову дренажну систему (стік) і дерево ніколи не буде піддаватися впливу стоячої води. Коли засипаєте грунт у контейнер, перевірте щоб не було повітряних ям, інакше деревце загине. Утрамбовуйте грунт постійно поливаючи водою, поки наповнюєте контейнер.

Догляд за лаймовим деревом дуже простий. Підливайте його регулярно, для того, щоб запобігти опаданню листя. Коли грунт сухий, листочки починають в'янути і опадати. Однак пам'ятайте, що надмірне поливання, призводить до пожовклого та вкритого бурульками листя і врешті решт може вбити ціле дерево. Не забувайте підживлювати його кожні 2-4 місяці добривом багатим на азот.
Обрізуйте листя, яке шкодить дереву, а також шипи. Це полегшить догляд за цитрусовим деревцем і позбавить Вас від зайвих подряпин під час збирання плодів. Також тримайте у теплі, оскільки лаймове дерево дуже чутливе до холоду. Найсприятливіше середовище для правильного росту і розвитку, буде там, де температура не опускається нижче 10°C, за інших кліматичних умов дерево загине. Всі лаймові дерева жовтіють, коли повністю дозрівають. Це не означає, що вони перезріли, або перетворились на лимони. Але оскільки лайми - це зелені плоди, тому їх збирають коли шкірка ще зелена. Найбільш відчутний смак має лайм, у якого шкірка зелена з відтінком жовтого.

ГРЕЙПФРУТ

Для того, щоб виростити грейпфрут в домашніх умовах належним чином, його необхідно забезпечити відносно теплими кліматичними умовами і вдень і вночі. Це значить, створити звичне для цього фрукта середовище, а оскільки грейпфрут належить до екзотичних фруктів і дозріває у тропічних областях, його слід поставити у місце, де він зможе постійно бути на сонці. Найкраще дерево грейпфрута садити навесні або восени, залежно від того в якому регіоні Ви знаходитесь.

Як правильно посадити дерево грейпфрута?

1. Візьміть насінину грейпфрута і помістіть її у пластиковий пакет з невеликою кількістю вологого торфу. Покладіть мішок в холодильник на 3-4 тижні, а потім висадіть насіння в невеликий контейнер (від 15 до 20 см у діаметрі) заповнений грунтом. Утримуйте грунт вологим, але не водянистим. Насіння проросте протягом декількох тижнів.
2. Поставте контейнер у місце, де грейпфрут зможе отримати багато світла. Цитрусові дерева можуть пристосуватися до більш низьких рівнів світла, але в такому разі вони не розквітнуть і не дадуть плодів.
3. Підливайте деревце лише тоді, коли грунт сухий на дотик. Надмірна вологість грунту може призвести до гниття коріння.
4. Підтримуйте здоровий рівень вологості. У зимовий період, в багатьох будинках стає занадто сухо для процвітання цитрусових дерев, а зволожувач допоможе їм не зів'янути.
5. Забезпечте дерево грейпфрута температурою, якою необхідно. Грейпфрут потребує холоду певний час для того, щоб розквітнути, а потім протягом тривалого періоду сильної спеки. Це можна досягнути шляхом переміщення дерева грейпфрута в закриту, неопалювальну веранду в зимовий період (проте не дозволяйте дереву перебувати у середовищі, температура якого нижча точки замерзання, інакше це зруйнує плід), а потім у сонячне місце навесні і влітку. Як тільки починають формуватися плоди, наступає процес дозрівання, який може зайняти цілий рік або навіть і більше, тому будьте терплячими і тримайте грейпфрут в теплому і сонячному місці.
6. Застосовуйте добрива відповідно до інструкції на упаковці. Використовуйте добрива, які спеціально розроблені для цитрусових дерев.
7. Запліднюйте квітки грейпфрута самостійно, якщо не переміщуєте його на вулицю. Використовуйте маленьку щіточку або ватний тампон для того, щоб передати пилок з однієї квітки на іншу.
8. Пересаджуйте дерево грейпфрута один раз на рік. Проте, будьте уважні при виборі контейнера. Грейпфрут може постраждати, якщо його помістити відразу в занадто великий горщик, тому обирайте такий, який в діаметрі ширший лише на 6-9 см, ніж попередній. Не пересаджуйте дерево, на якому вже є квітки або фрукти.

Кукурудза належить до злакових культур, що вирощуються у теплий сезон. Цю літню сільськогосподарську рослину легко вирощувати у будь-якому саду.

Існує декілька різних сортів кукурудзи. Різниця між традиційною і цукровою кукурудзою криється перш за все у смаку.

У звичайної кукурудзи важчий качан і вона має смак крохмалу, в той час як цукрова більш м'яка і має приємний солодкий смак. Посадити солодку кукурудзу досить легко і цей процес не сильно відрізняється від вирощування традиційної кукурудзи. Правильна посадка є дуже важливою, оскільки від неї залежить подальший розвиток рослини протягом цілого літа. Якщо Ви зробите все правильно, то зможете отримати свіжі качани у найкоротші терміни.

Сорти кукурудзи
Існують різні сорти кукурудзи, що відрізняються кольором (білий, жовтий, або гібрид), розміром качана, смаком і періодом дозрівання.

Ранні сорти дозрівають протягом 55 - 70 днів, сортам, які дають плоди в середині сезону необхідно 70 - 85 днів для дозрівання, а пізніми вважаються ті, котрим на дозрівання необхідно більше 85 днів.

Період дозрівання залежить як від сорту кукурудзи, так і від умов вирощування, в першу чергу наявності тепла.

Солодкі гібриди кукурудзи діляться на декілька груп в залежності від рівня вмісту цукру:
- Звичайні - ароматні, стресостійкі, але не дуже солодкі в порівнянні з іншими видами, оскільки їхній цукор швидко перетворюється на крохмаль впродовж 24 годин після збору.
- Солодкі - стресостійкі, солодкі на смак, однак як і звичайні швидко перетворюють свій цукор на крохмаль. При посадженні їх не потрібно ізольовувати від нормальних гібридів.
- Цукрові - гібриди, які містять в 2-3 рази більше цукру ніж звичайні. У цього виду кукурудзи цукор перетворюється на крохмаль дуже повільно після збору, що дозволяє зберегти смак трохи довше. Проте, вони не такі стресостійкі, як інші сорти. Цукрові сорти чутливі до холоду і їм часто невистачає аромату, як і звичайним гібридам. Також вони повинні бути ізольовані від інших сортів через процес запилення, інакше втратять свій первинний смак.

За останні декілька років, з'явилися інші поліпшені сорти кукурудзи, однак як правило, це лише різні комбінації трьох основних типів. Тому, з'ясувати який з сортів потрібно ізолювати від інших досить складно.

Як правильно посадити цукрову кукурудзу?
В залежності від місцевості, кукурудзу рекомендують садити у різний період. Травень і червень вважаються найсприятливішими місяцями для посадки. Проте, будьте обережні і не посадіть зерна надто рано, так як холодний грунт призведе до гниття насінин. Найкраще посадити ранні сорти на початку сезону, а потім чекати кілька тижнів, щоб посадити пізні сорти. Таким чином Ви зможете мати свіжу кукурудзу впродовж цілого літа.

Перед посадкою не забудьте одягнути рукавички. Переконайтеся, що грунт теплий, вище 13°С. Він повинен бути пухким з нейтральним рівнем рН (6,0 - 7,0). Для посадження рекомендують використовувати оброблені інсектицидами насінини. Отже, візьміть насіння кукурудзи і посійте його 1,5 см глибиною в прохолодний вологий грунт і 4,5 см в теплий і сухий грунт.

Рослини кукурудзи повинні бути посаджені 30 см один від одного і принаймі 75-90 см між рядами. Це захистить їх від перехресного запилення, якщо Ви посадили різні сорти. У випадку схрещення цукрової кукурудзи з іншими сортами, як результат Ви отримаєте кукурудзу зі смаком крохмалу, тому ретельно слідкуйте за процесом посадки. Проте, якщо Ви вирішили садити лише один сорт і це цукрова кукурудза, в такому разі її краще садити блоками, а не окремими рядками, оскільки процес запилення відбувається за допомогою вітру. Рослинам легше запліднюватись, коли вони знаходяться поруч одна від одної.

Догляд
Цукрова кукурудзва вимагає особливого догляду. Вона потребує збагаченого добривами грунту, тому азот є особливо важливим. Застосовуйте азотні добрива після того, як рослини виростають 20 см у висоту і вдруге коли починають з'являтись китиці. Захищайте стебла кукурудзи від бур'янів, які поглинають воду на рівні з рослиною. Оброблюйте грядки неглибоко, так щоб не травмувати коріння. Грунт має бути добре дренованим, щоб утримувати постійну вологу. Поливайте кукурудзу, якщо довгий час немає дощу, для того, щоб вона отримувала достатню кількість вологи. Не підливайте її зверху, оскільки Ви можете змити пилок, необхідний для запліднення.

Найбільшою проблемою у боротьбі зі шкідниками є тварини. Спробуйте посадити гарбуз поблизу кукурудзи, так як він має колюче листя, тварини будуть триматись подалі від рослини, оскільки не люблять наступати на колючі листки.

Особливу увагу зверніть на присутність чорного грибка. Якщо Ви його виявили, одразу знищіть поки він не поширився на решту кукурудзи.

Намагайтесь садити рослину раніше, щоб уникнути кукурудзяних черв'яків. Для боротьби із черв'яками, які їдять зерна кукурудзи, знищіть стебла восени, щоб вбити зимуючих личинок кукурудзяного метелика.

Врожай
Збирати кукурудзу досить легко. Кожне стебло повинно мати щонайменше один качан кукурудзи. Такий качан можна зривати після 20 днів з появи перших ознак росту китиці (в народі відома як "коси кукурудзи"). Якщо ці китиці коричневі, а качани починають набухати, таку кукурудзу можна збирати.

Дозрілий качан просто зірвіть рукою і очистіть від шовку і листя. З деяких стебел може вирости другий качан, але він дозріває пізніше.

Якщо Ви пропустите оптимальний час збору урожаю, цукрова кукурудза буде швидко псуватись, так як цукор перетворюватиметься у крохмаль.

Солодкі сорти кукурудзи втрачають солодкість невдовзі після збору, тому приготуйте їх або консервуйте відразу.

Також кукурудза добре заморожується, щоправда без качана.

Для більшості людей, м'ясо - є невід'ємною частиною їх щоденного раціону. Немає нічого дивного в тому, що зростає попит саме на високу якість м'яса. Купуючи м'ясо, люди сподіваються, що воно буде смачне, здорове і вироблятиметься згідно високих стандартів захисту тварин

Вживання м'яса та птиці постачає організм повноцінним білком, мінеральними речовинами (особливо залізом та цинком) і вітамінами групи В (В6 і В12). Деякі з цих поживних речовин важко отримати з інших продуктів, так наприклад вітамін В12 міститься тільки в продуктах тваринного походження, тому вегетеріанцям в якості замінника слід приймати добавки з вмістом цього вітаміну. Крім того м'ясо містить гема залізо (форма заліза, яку найкраще засвоює організм). Більшість цинку, який людина отримує у своєму раціоні надходить саме від м'яса. Проте, вживання надмірної кількості м'яса не є корисним для нашого здоров'я. Основна частина досліджень показала, що зосереджуватись на вживанні страв з тваринного білка не є здоровим харчуванням. Не слід забувати, що м'ясо може бути з високим вмістом насичених жирів, які підвищують рівень холестерину в крові. Крім того, численні дослідження показали, що надмірне вживання м'яса може підвищити ризик таких захворювань як, рак молочної залози та рак товстої кишки. Проте чи спричинене це вмістом насичених жирів не зовсім зрозуміло.

Це не означає, що Ви повинні бути вегетеріанцем, але свідчить про те, що окрім зменшення порції вживання м'яса у свій раціон слід також включити і вживання овочів.

Як правильно вибирати м'ясо під час купівлі?
З набуттям супермаркетами популярності більшість людей почали купувати м'ясо саме тут. Як правило, це шматки поважені і загорнуті у целофан, що є досить зручно і швидко, але дуже часто Ви можете придбати м'ясо більш високої якості і в більшому обсязі за нижчою ціною відвідавши м'ясника. Проте, щоб не стати жертвою обману, слід навчитись правильно вибирати свіжі шматки.  

М'ясо повинно мати багатий рожевий колір, а кістки повинні бути яскраво білими, при цьому жир має бути рівномірно розподілений по всьому розрізу. Не купуйте м'ясо темно фіолетового або темно коричневого кольору, який є свідченням того, що воно не свіже або взяте зі старої тварини. Інші ознаки несвіжості - темні кістки і пожовкле сало.

Остерігайтеся запакованих шматків м'яса - вони, як правило, дешевші, але Ви отримаєте продукт нижчої якості. Пакувальні стікери приховують недоліки та неїстівні частини м'яса (хрящі, кістки), а також непрофесійні навички різання м'яса, що в результаті призведе до невдалого приготування (сухий верх та сирий центр). Щодо фаршу, то його найкраще дрібнити власноруч. Запакований фарш втрачає вологу і аромат під впливом повітря. Крім того, зробивши фарш самостійно, Ви заощадите кошти. Для приготування і отримання однорідної консистенції, наріжте м'ясо на шматки перед тим як покласти його в кухонний комбайн.

Іншим прикладом несвіжого м'яса є його неприродній червоний колір. Після того, як м'ясо піддається впливу повітря, починається окислення, яке поступово перетворює шматок м'яса червоного кольору, в неапетитний коричневий або сірий протягом всього лише декількох днів. Тому, деякі супермаркети обробляють м'ясо окисом вуглецю, для того, щоб зберегти його оманливий, свіжий на вигляд червоний колір. Чадний газ не має запаху, безбарвний, отруйний газ, який майже неможливо побачити або відчути на запах чи смак. Проте, м'ясна промисловість наполягає на тому, що обробка вуглецем необхідна у зв'язку з труднощами підтримки м'яса у відповідній температурі. Внутрішня температура зберігання м'яса не повинна перевищувати 4°С у будь який час. Підвищення на 1-2 градуси, може призвести до значного підвищення росту бактерій. Наприклад, підвищення температури від -2°С до -1,5 °С може скоротити термін придатності м'яса в два рази. Через проблеми із температурою, була розроблена вакуумна упаковка. Коли м'ясо піддається впливу вуглецю, він реагує з міоглобіном в крові, даючи м'ясу яскраво-червоний колір. Таким чином, окис вуглецю тримає його штучно свіжим протягом певного терміну обмежуючи ріст бактерій, які розмножуються в результаті підвищення температури, де зберігається м'ясо в супермаркетах. Однак, окис вуглецю не є шкідливим, коли потрапляє в організм через м'ясо, куплене у вакуумній упаковці. Тому, купуючи таке м'ясо Ви не піддаєтесь ризику отруїтись, але і повинні розуміти, його недоліки перед свіжим м'ясом, купленим безпосередньо у м'ясника. Пам'ятайте, що вакуумне м'ясо часто продають після закінчення терміну його придатності. У тих випадках, коли продукт досягає точки псування, Ви помітите інші очевидні ознаки, такі як запах і вздуття самої упаковки. Серед інших ознак зіпсованого м'яса є утворення слизу, який можна відчути на дотик.

Як заморозити м'ясо, щоб зберегти його первинний смак?   
Коли Ви купуєте м'ясо у великих кількостях і не плануєте все готувати відразу, в такому разі найкраще буде його заморозити. Замороження є простим і безпечним.

Сире м'ясо зберігає свою якість і смак протягом декількох місяців. Однак, необхідно правильно його заморозити, оскільки воно може вкритись коричневими плямами внаслідок зневоднення і окиснення. Таке м'ясо не загрожує здоров'ю, але змінить свій смак, коли відтане і буде приготовлене. Тому, загорніть м'ясо належним чином перед тим, як помістити його в морозильну камеру.

Спочатку видаліть кістки, які можуть порізати плівку. Якщо Ви все ж таки хочете їх зберегти, тоді обмотайте кістки папером перед тим як замотати у плівку. Викладіть великий аркуш вологостійкої морозильної плівки на чисту поверхню. Переконайтеся, що плівка достатнього розміру для того, щоб згорнути її поверх м'яса тричі перед замороженням.

Якщо Ви намагаєтесь заморозити декілька шматків м'яса або відбивних відразу, перекладіть їх папером із воску. Замотавши м'ясо, обережно притисніть його, щоб дати повітрю вийти. Також можете використати стрічку, щоб заклеїти краї упаковки.
Такий ретельний підхід до замороження дозволить м'ясу зберегти свою якість і смак.

Дуже важливим є вибір місця для майбутньої пасіки. Зручніше всього її розмістити на своїй присадибній ділянці, що дасть можливість частіше бути біля бджіл, виконувати необхідний обсяг робіт. Та все ж треба враховувати багато факторів, можливо, деякі з них і зумовлять розміщення пасіки в іншому місці: у друзів, знайомих тощо

Перш за все необхідно ретельно вивчити місцевість в радіусі 2-4 км, з'ясувати наявність та склад медоносних рослинн, які зможуть забезпечити хоча б підтримуючий медозбір. Для того, щоб одержати значну кількість меду, необхідйо виїжджати на кочівлю з пасікою до медоносів, причому і по кілька разів за, сезон. Потрібно з'ясувати, які пасіки є в радіусі до 3-х км, який їхній ветеринарно-санітарний стан. Перш за все це необхідно для того, щоб уникнути зараження інфекційними захворюваннями створюваної Вами пасіки.                     

Недоцільно організовувати пасіку поблизу підприємств по переробці цукрової сировини, бо бджоли неминуче полетять на відповідний запах і масово гинутимуть. Пасіка повинна бути якомога ближче до масиву природних чи сіяних медоносів, захищена від вітрів.

Не слід розміщувати пасіку на низинних, вогких місцях, оскільки через підвищену вологість повітря у вуликах буває вогким і холодним, а бджоли, що витрачають багато корму та енергії на обігрівання гнізда, затримуються в розвитку. Автору статті довелось в цьому переконатись на одній з любительських пасік, що була рано навесні вивезена в ліс і розміщена в низинному, вогкому місці. Бджолосім'ї пізно починали працювати, бо через туман та вологість повітря повільно прогрівалося, сім'ї затримувались в розвитку і бажаної продуктивності досягти не вдалося.

Отже, пасіку треба розміщувати на добре освітленому, підвищеному місці. Найкраще це робити в саду, де навесні, коли ще не розпустилося листя, вулики добре прогріваються сонцем, а пізніше — затінюються, що запобігає їх перегріванню. Сад також є джерелом весняного підтримуючого медозбору. Якщо пасіку розмістити на відкритому місці, то влітку бджоли будуть посилено вентилювати гнізда, продуктивність пасіки різко знизиться, вони будуть часто роїтися.

Небажайо розміщувати вулики поблизу великих водоймищ, оскільки бджоли часто літатимуть через це водоймище і внаслідок ефекту так званого зрадливого люстерка багато їх буде гинути у воді під час сильного вітру.

Добрі умови для пасіки можна створювати і самому, для чого слід насадити живу огорожу з нектароносних рослин: жовтої акації, глоду, плодово-ягідних кущів. Бажано, залучивши ентузіастів, здійснити в цій місцевості великі насадження білої акації, липи, клену, верби, барбарису звичайного, сніжноягідника, обліпихи та інших дерев і кущів. На точку можна висіяти синяк, буркун, лядвенець рогатий, люцерну, еспарцет, топінамбур, лісовий цикорій тощо. Надійного захисту від вітрів, особливо північних та північно-східних, досягають створенням вітрозахисних лісосмуг з 2-х 3-х рядів нектароносних, дерев та 4-х 5-х рядів високих кущів.

Не можна розміщувати пасіку на перельоті бджіл з іншої пасіки, бо це неминуче призведе до бджолиних крадіжок, зльоту частини бджіл в чужі вулики, їх нападам тощо.

Важливо також не забути потурбуватись і про своїх сусідів. Заручіться їхньою підтримкою, а щоб не завдати людям клопотів через близьке сусідство бджіл, бажано насадити живу огорожу або поставити не щільний паркан висотою не менще 2 м. Огорожа обов'язкова за умови, якщо неподалік знаходиться дорога, розміщені тваринницькі приміщення, дитячий садок, майданчики для ігор. При цьойу бджоли, вилітаючи з вулика, зразу злітають угору.

Як же розмістити вулики з бджолами на присадибній Ділянці?
Не завжди можна витримати рекомендовану відстань між вуликами 4 м, а в рядах - 4 - 5 м. Досвід автора показує, що на присадибній ділянці з успіхом можна розміщувати вулики на відстані 0,8 - 1,0 м один від одного попарно, а між парами - 3 - 4 м. Це зручно ще й тому, що при огляді бджолосімей доводиться виймати утеплюючий матеріал, стельові дощечки тощо і в цьому випадку як стіл використовують дашок сусіднього вулика. Відстань між рядами вуликів може становити близько 3 м. Кожну пару вуликів розміщують у шаховому порядку. Слід також подбати і про орієнтири для бджіл, для чого використовують різні плодово-ягідні кущі, витки рослини на опорах, фарбують вулики в різні кольори тощо.

Встановлено цікаву закономірність, що бджолосім'ї матимуть вищу продуктивність, якщо вулики розмістити на місці перетину ліній геобіологічної сітки, яка проходить з півночі на південь з інтервалом у 2 м, а з сходу на захід - через 2,5 м.

Виявити місця перетину ліній можна за допомогою індикатора у вигляді маятника-кільця чи будь-якого іншого важкого предмета на нитці. У цих місцях маятник буде розкачуватися або обертатися. При цьому на "плюсі" маятник буде розкручуватися за годинниковою стрілкою, на "мінусі" — проти. Слід пам'ятати, що людина не повинна тривалий час перебувати на місцях перетину ліній, які називають геопатогенними зонами, оскільки це негативно впливає на її самопочуття.

Якщо пасіка стаціонарна, то бажано робити підставки висотою З0 - 50 см такої конструкції, при якій є можливість поступово повертати вулик у необхідному напрямку. Весною вулик бажано повертати льотком на південь, влітку під час медозбору його краще зорієнтувати на північний схід або на північ, оскільки доведено, що при цьому медозбір збільшується на 15—20%. У випадку коли вулик повернутий льотком на південь, значна кількість бджіл буде перш за все вентилювати гніздо.

Потрібно слідкувати, щоб льотки вуликів не були зорієнтовані проти пануючих вітрів, що негативно впливає на розвиток бджолосімей. На шляху льоту бджіл не повинно бути перешкод, зокрема, доріг чи стежок з інтенсивним рухом людей або тварин, оскільки вони є подразником для бджіл.

Біля вуликів необхідно періодично виполювати всю траву для того, щоб бачити, що виносять бджоли з вулика, і значною мірою визначати стан сімей.

Звичайно бджолосім'ї нумерують. При цьому нумерують саме бджолосім'ї, а не вулики. Номери пишуть на металевих пластинах, дощечках і кріплять до вулика, наприклад, у лівому кутку передньої стінки. Якщо бджолосім'ю пересаджують у інший вулик або поселяють впійманий рій, що вилетів з старою маткою, то за сім'єю зберігається її номер, тобто його кріплять до іншого вулика, в який переселена сім'я чи рій.

Щоб полегшити потрапляння бджіл у льоток з ношею під час медозбору, необхідно до прилітної дошки підставити дощечку (похило). Якщо дмуть часті вітри, а місце відкрите, вулики ставлять на нижчі підставки. При цьому вони повинні забезпечувати горизонтальне положення вулика, оскільки в противному випадку можуть бути деформовані стільники, які бджоли відбудовують строго вертикально.

Заслуговує на увагу павільйонне утримання бджіл. Для цього на присадибній ділянці будують спеціальні стаціонарні павільйони, або пристосовують різні господарські будівлі. Влаштовують також пересувні павільйони на колесах. Якщо планують кочівлю бджіл на значну відстань у павільйонах-платформах, необхідно погодження й дозвіл ДАЇ щодо їх конструкції, якщо вони не заводського виготовлення.

Перевагами павільйонного утримання бджіл є те, що сім'ї у весняний період не страждають від похолодань, добре розвиваються, а влітку захищені від перегріву сонцем.
Працювати з бджолами можна в будь-яку пору року, при цьому зменшуються випадки бджолиних крадіжок, збільшується термін використання вуликів. Павільйони влаштовують різних типів: з розміщенням вуликів у один, два ряди, в два поверхи, по колу та ін. Найзручнішим типом вулика для утримання в павільйонах є багатокорпусний. Розміщуючи вздовж стіни, в павільйоні проти кожного вулика роблять отвір для льотка, який фарбують в різні кольори. В приміщення повинні бути вікна, через які могли б вилітати бджоли, стурбовані пасічником, під час огляду бджолосімей. У павільйоні необхідно передбачати робоче приміщення для зберігання інвентаря, інструментів, матеріалів та виконання необхідних пасічницьких робіт.

Спорудження павільйону доступне кожному бджоляреві, його легко можна виготовити з місцевого матеріалу. Прохід повинен забезпечувати зручний доступ до вуликів і бути більшим за ширину вуликів. Краще зразу павільйон робити утепленим, це запобігає перегріванню його влітку і дає можливість залишати в ньому бджіл на зимівлю. В павільйоні забезпечують необхідну припливно-витяжну вентиляцію.

Автор: Приймак Григорій Михайлович

Полуниця - це найкраща рослина для вирощування, як в приміщенні у контейнерах, так і в землі. Все що, для цього необхідно, це сонячна місцина, де вона може отримувати принаймі від 6 до 8 годин сонячного світла в день. Якщо немає достатньо сонячних променів, то їх можна замінити штучним сонячним світлом

Полуниці можна вирощувати цілий рік, в закритому приміщенні з відповідним освітленням і грунтом, якщо клімат не підходить для вирощуванні на вулиці. Садити полуницю рекомендують в добре провітрюваних зонах з хорошою циркуляцією повітря. Для того, щоб отримати ягоди, необхідно для початку вибрати тип полуниці і посадити його правильно.

Типи полуниць

Існує багато різних сортів полуниці. Однак, всі поділяються на 3 категорії:

- ті, що дозрівають тільки в червні;
- постійно дозріваючі ягоди;
- нейтральні.

Полуниці, що дозрівають в червні дають великий урожай один раз на рік протягом 3 тижнів.

Постійно дозріваючі ягоди дають урожай двічі на рік, перший раз навесні, а другий в кінці літа або восени.

Нейтральні часто вважають новим удосконаленим видом полуниць. Вони здатні давати плоди безперервно з червня по вересень. Цей різновид полуниці полюбляє прохолодні температури і не дає ягід в жаркому кліматі.

У кожного типу є чимало різних сортів. Всі вони відрізняються кліматом та умовами вирощування. Так наприклад, альпійська полуниця, що належить до постійно дозріваючого типу полуниці найкраще підходить для вирощування в закритому приміщенні, оскільки вона найбільш пристосована до умов в тіні.

Як посадити і виростити полуниці на землі

У місцевостях з холодною зимою, полуниці слід садити ранньою весною, як тільки починаються роботи на землі. У більш теплих районах, полуниці слід висаджувати осінню. Звичайно, якщо Ви плануєте вирощувати її в приміщенні, тоді можна садити у будь-який час року.

Перед посадкою рекомендують додати добрива. Посадивши полуниці, щодня перевіряйте їх і поливайте часто, поки не пустять коренів. Вода має важливе значення для хорошого розвитку плоду. Уникайте посадки полуниці у місцях, де раніше росли помідори, картопля, баклажани, перець, оскільки це може призвести до передчасного в'янення. Ретельний догляд потребується для того, щоб зберегти полуниці здоровими і обмежити використання пестицидів.
Полуниці сприятливі до борошнистої роси, тому якщо рослина має фіолетові плями зверху на лицевій стороні листя і білий гриб зісподу, її слід обробити фунгіцидом. Перед застосуванням уважно прочитайте інструкцію і дотримуйтесь усіх рекомендацій.

Підготування полуниці для посадки у горщик

Полуниця повинна бути очищена перед посадкою. Старе листя слід видалити, а коріння обрізати до довжини приблизно від 10 до 13 см. Якщо є пошкоджені ділянки на рослині, вони також повинні бути вилучені.

Корені необхідно замочити у воді протягом години або відразу перед посадкою.

Найкращий грунт для вирощування полуниці в закритому приміщенні повинен мати рівень рН між 5,3 і 6,5.

Контрольне вивільнення добрив повинне бути змішане із грунтом, для того, щоб полуниці отримували достатню кількість поживних речовин, поки вони ростуть в горщику або кошику. Використовуйте близько 24 стебел полуниць для горщика висотою 40 см.

Можна вирощувати полуницю в насінинах. Після закупки насіння, помістіть їх в морозильну камеру на 2 тижні. Це дозволить насінню розростись відразу після посадки, оскільки холод симулює зимову погоду. Підготуйте горщик з 1 см землі, 0,75 см грунту для декоративних рослин та 2,25 см торфу. Змочіть суміш грунтів водою та посійте насінини зверху. Злегка посипте торфом поверх насіння. Утримуйте насіння вологим і під прямими сонячними променями. Процес проростання займає від 2 до 3 тижнів. Після того, як вони виросли, їхнє листя готове до пересадки в контейнери. Полуниці, які почали вирощувати з насінин дають ягоди вже на другий рік.

Догляд за полуницями

Протягом перших 6 тижнів будь-які квітки, що з'являються на стеблі повинні бути відрізані. Це допомагає полуниці звикнути до нового середовища, перш ніж спрямовувати всю свою енергію, на процес росту і дозрівання. Рослини слід поливати щодня, поки вони не починають розростатись, як правило це стається після 6 - тижневого періоду. На цьому етапі, поливайте тільки у випадку, коли грунт сухий зверху.

Збір полуниці

Полуницю збирають як тільки плід стає червоним. Точний відтінок червоного, який вказує на ступінь стиглості ягоди залежить від сорту полуниці.

Найкраще збирати її в суху погоду.

Збираючи переконайтесь, що стебло рослини залишається в грунті.

Свіжозібрана полуниця зберігається протягом 2 днів в холодильнику, для більш тривалих періодів зберігання її слід заморозити.