У 2016 році Україна імпортувала 3139 комбайнів, що в 2,5 рази більше в порівнянні з 2015 роком, і є найвищим показником, починаючи з 2008 року. 92% імпортних поставок припадає на топ 5 країн: Німеччина - 35%, Польща - 21%, США - 17%, Бельгія - 11% і Білорусь - 8%.

В цілому в 2016 році було імпортовано зернозбиральних комбайнів на суму 7,3 млрд грн.

Найдорожча техніка поставлялася з Бельгії, і коштувала в середньому 4,2 млн грн за одиницю, німецькі комбайни в середньому коштували 2,9 млн грн, американські - 2,4 млн грн, білоруські - 1,4 млн грн, польські - 1, 2 млн грн.

Разом з тим український експорт зернозбиральних комбайнів в 2016 році становив 30 одиниць техніки на загальну суму 86 млн грн.

Україна збільшила експорт ягід журавлини і чорниці більш ніж в 3 рази. Поставки малини, ожини та шовковиці збільшилися майже в 2 рази.
 
У 2016 році український експорт ягід журавлини, чорниці та інших плодів цього роду склав 2,9 тис. тонн, що в 3,3 разів більше, ніж в 2015 році. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Найбільшими імпортерами українських ягід в цій категорії стали Польща (1,4 тис. тонн), Нідерланди (613 тонн) і Білорусь (541 тонна). Виручка від експорту зазначених ягід в минулому році склала $ 6,9 млн.

Також спостерігалося збільшення зовнішніх поставок більш ніж в 2 рази плодів малини, ожини, шовковиці (до 720 тонн) і в 1,7 рази - ягід суниці та полуниці (до 2,27 тис. тонн).

У той же час вперше з 2013 року з України було експортовано 79 тонн смородини на суму $ 18,2 тис.

Нагадаємо, що протягом 2017-2021 років діє державна підтримка аграрних виробників, в тому числі садівників, шляхом надання бюджетних дотацій в розмірі 1% від аграрного ВВП. У 2017 році ця сума становить 5,4 млрд грн.

Ціни на пшеницю 3 класу в регіонах найбільш активних продажів (центральний, південний) підвищилися на 100-250 грн/т на елеваторі і склали 4700-4950 грн/т.

В цілому по Україні середня ціна складає 4700 грн/т, а діапазон середніх закупівельних цін - 4130-4950 грн/т (EXW) в залежності від обсягів і територіального знаходження.

У портах закупівельні ціни підтягуються до рівня 5250-5280 грн/т (СРТ-порт).

Минулого тижня мінімальна ціна закупівлі в порту становила 5050-5100 грн/тонну (СРТ-порт). Пропозицій пшениці 2 класу на українському ринку мало, а закупівельні ціни на сьогоднішній день знаходяться в діапазоні 4500-5000 грн/т (EXW) - 5150 -5300 грн/т (СРТ-порт).

Компанії, які раніше декларували закупівлю за цінами від 4800 грн/т на елеваторі, 27 березня підвищили її в межах 100 грн/т.

Такі підвищення аналітики пов'язують з відмовою Росії від експорту зерна до Туреччини і посилення вимог до імпорту зерна в Єгипті.

Індія в очікуванні рекорду виробництва продовольства в 2016/17 МР ввела 10% імпортне мито на пшеницю.

Про введення мита з негайним вступом в силу заявив міністр фінансів Індії Арджун Рам Мегваль 28 березня, інформує Українська аграрна конфедерація.

Повідомляється, що крок спрямований на захист місцевих сільгоспвиробників. Введення мита сповільнить падіння оптових цін на внутрішньому ринку Індії і дозволить місцевим аграріям отримати більш високу ціну за новий урожай.

Також вперше за десятиліття Індія ввела імпортне мито на Каяні (голубиний горох), рекордний урожай якого планується зібрати.

Для довідки: в грудні 2016 року уряд Індії знизив мито на пшеницю до нуля з 10%, щоб підвищити внутрішню доступність і стримати роздрібні ціни.

Згідно з останніми оцінками, в 2016/17 МР виробництво пшениці в Індії досягне рекордних 96,64 млн тонн проти 92,29 млн тонн 2015-16 МР.

Білоруські підприємці - не єдині, хто намагається заробити на забороні ввезення томатів з Туреччини в Росію. У Грузії також несподівано виріс інтерес до турецьких помідорів - в минулому році сусідня держава наростила закупівлі в 4 рази в порівнянні з 2015-м. Це пояснює семиразовим збільшення поставок помідорів з Грузії в РФ.

У Россільгоспнагляді розводять руками: навіть аналіз пилку не дозволяє довести, що помідори вирощені не в Грузії, а в Туреччині.

Згідно з даними Інституту статистики Туреччини (урядовий орган), за підсумками минулого року Грузія купила помідорів на $ 23,3 млн, в 2015 р сума закупівель склала $ 6,4 млн. У цілому за останні 10 років Грузія не купувала турецьких помідорів більше ніж на $ 8 млн. за рік. Якщо враховувати середні закупівлі Грузією турецьких помідорів протягом 10 років, то за підсумками минулого року мав утворитися надлишок продукції як мінімум на $ 15 млн. - це пояснює рекордне зростання поставок в Росію. Тільки офіційно, за даними Федеральної митної служби, в минулому році Грузія поставила в Росію помідорів на $ 2 млн. В попередні два роки ці поставки не перевищували $ 350 тис. Як стверджують експерти, основні поставки йдуть нелегально і не відбиваються в митній статистиці.

"Грузія займається контрабандою турецьких помідорів, - стверджує президент російської спілки виробників овочів Сергій Корольов. - Наглядові органи обмежують реекспортні поставки з Білорусі, але турецькі помідори починають надходити на Росію із Грузії, Азербайджану та Вірменії. Фактично встановити країну походження таких помідорів і звідки йдуть поставки неможливо".

Динаміка збільшення поставок добре помітна в даних ФМС за січень цього року. Лише за один місяць Грузія поставила в Росію томатів на $ 145 тис. - це, наприклад, в 4 рази більше, ніж за весь 2014 г. Крім Росії, Грузія практично нікуди помідори не постачає. За даними Національного статистичного бюро Грузії, офіційно сукупна сума експорту томатів з республіки склала $ 2,2 млн., Тобто трохи більше того, що було офіційно поставлено в Росію. Минулорічний експорт томатів - також рекордний як мінімум за останні 10 років. У минулі роки Грузія експортувала помідорів максимум на $ 850 тис.

Россільгоспнагляд пильно стежить за поставками турецьких помідорів через Білорусь, але проблеми з реекспортом приносять і інші сусідні держави. У відомстві заявили, що поки не зафіксували жодного випадку поставок турецьких помідорів через Грузію, але зробити це принципово складніше, ніж у випадку з Білоруссю.

"Випадків підтвердження грузинського реекспорту томатів з Туреччини у нас не було, - повідомила прес-секретар Россільгоспнагляду Юлія крейди. - Є складності з виявленням цих поставок. Якщо всі документи в порядку, вантаж перепакований, то можна визначити, де вирощені томати по пилку, провівши аналіз. Проте у випадку з Грузією це неможливо - відрізнити цю країну походження від Туреччини, а також Вірменії та Азербайджану по пилку неможливо".

В цілому Росія скорочує імпорт помідорів: якщо в 2014 р томатів ввезли на $ 1 млрд., то в 2016-му в 2 рази менше - на $ 490 млн. Основні постачальники помідорів в Росію за підсумками минулого року - Марокко, Китай і Азербайджан.

Заборона на ввезення турецьких томатів та інших продуктів в Росію діє з 1 січня 2016 р. Турецькі виробники не можуть компенсувати відхід російського імпортера: всього за підсумками минулого року вони експортували томатів на $ 240 млн., Але в 2015-му тільки Росія закупила на $ 258 млн .

Туреччина намагається стимулювати зняття заборони на поставки помідорів, знявши безмитний режим на постачання пшениці, кукурудзи, соняшникової олії і шроту, бобових і рису з Росії. Однак допуск турецьких томатів в Росію може сильно вдарити по місцевим виробникам, які вже кілька років інвестують у виробництво і поки не можуть конкурувати з турецькими за ціною. Відносно багатьох видів турецької рослинницької продукції недавно було знято заборону на ввезення; це стосується цитрусових, абрикосів, слив, ріпчастої цибулі, цибулі шалот, цвітної капусти та брокколі.

У вересні-грудні 2016 р Вінницький олійно-жировий комбінат став лідером по виробництву соняшникової олії в Україні.

Про це повідомляє прес-служба компанії з посиланням на дані асоціації "Укроліяпром".

Відзначається, що частка Вінницького МЖК досягла 6,8%.

"Підприємство залишається найбільшим в країні за обсягами переробки на одному майданчику. Модернізація ВМЖК дозволила нам на чверть збільшити переробні потужності, до 2,9 тис. т насіння соняшнику на добу", - повідомляють в компанії.

Нагадаємо, що з початку 2016/17 МР Вінницький олійно-жировий комбінат переробив 57 тис. т насіння соняшнику, що на 27% більше аналогічного періоду минулого року.

З 28 березня по 2 квітня в столиці України проходть традиційні сільськогосподарські ярмарки, на яких всі бажаючі зможуть придбати продукцію від виробників за невисокими цінами.

Сьогодні, 30 березня, сільськогосподарські ярмарки в Києві пройдуть в таких місцях:

- Голосіївський район - вулиця Ковпака (в межах вулиць Антоновича та Великій Васильківській), вулиця Новопирогівська, 25, вулиця Ломоносова (в межах вул. Марічанской і Стельмаха)

- Дніпровський район - вулиця Березняківська, 21-23, бульвар Перова, 8-10

- Дарницький район - перетин вулиць Пасхаліна і Чубинського, вулиця Зарічна, 44-45Т, вулиця Харченко, 41-47, перетин вул. Колекторної та Центральної

- Оболонський район - вулиця Північна, 48-54

- Подільський район - вулиця Оболонська, 23-35, вулиця Світлицького, 31-35

- Печерський район - вулиця Московська, 2

- Святошинський район - перетин вулиці Кулібіна і пр-кту Перемоги, 73/1, вулиця Гната Юри, 5

- Шевченківський район - вулиця Багговутівська, 1
У п'ятницю, 31 березня, продуктові ярмарки в Києві потрібно шукати тут:

- Голосіївський район - проспект ак. Глушкова, 17-31, пр-кт Голосіївський, 116

- Дніпровський район - вулиця Гродненська, 1 / 35-17а, вулиця Алма-Атинська, 64-74

- Деснянський район - вулиця Шолом-Алейхема (в межах вулиць Жукова та Мілютенка)

- Дарницький район - перетин вулиць Пасхаліна і Чубинського, вулиця Зарічна, 44-45Т, перетин вул. Колекторної та Центральної

- Подільський район - вулиця Полкова, 57б, вулиця Світлицького, 31-35

- Печерський район - провулок Виноградний, перетин вулиць Мечникова та Первомайського

- Солом'янський район - провулок Ковальський (в межах вулиць Смоленської і Металістів), вулиця Освіти (в межах вулиць Кривоноса та Вузівської)

- Святошинський район - вулиця Сільська, 16, вулиця Підлісна, 8

- Шевченківський район - вулиця Гончара, 65а, перетин вулиць Тираспольської і Щусєва, вулиця Ружинская, 16-18, вулиця Ризька, 1, вулиця Деревлянська, 16, вулиця Бульварно-Кудрявська, 2-4
У суботу, 1 квітня, продуктові ярмарки в Києві відбудуться тут:

- Дарницький район - перетин вулиць Пасхаліна і Чубинського, вулиця Зарічна, 44-45Т, перетин вулиць Колекторній і Центральної

- Подільський ра- вулиця Світлицького, 31-35
У неділю, 2 квітня, сільськогосподарські ярмарки в Києві шукайте тут:

- Дарницький район - перетин вулиць Пасхаліна і Чубинського, вулиця Зарічна, 44-45Т, перетин вулиць Колекторній і Центральної

- Дніпровський район - вулиця Стальського (в межах вулиць Старосільської і Райдужній)

- Подільський район - вулиця Світлицького, 31-35

Перший заступник голови облдержадміністрації Марія Савка зустрілася з керівниками птахівничих господарств області.

У заході приймали участь в. о. директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Іван Андріїшин, начальники управлінь (відділів) агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники обласних установ та організацій системи АПК.

В області працює понад двадцять підприємств, які займаються виробництвом яєць і м'яса птиці. За останні роки потужно розвивається виробництво м'яса індиків. Їх утримується в області понад 120 тисяч голів. Але за підсумками попереднього року в галузі відбулося значне скорочення поголів'я, що призвело до зменшення виробництва яєць і м'яса птиці.

У зв'язку із зростанням цін на енергоносії, подорожчання складових кормів для годування, окремі підприємства, особливо невеликі, працювали зі збитками. На сьогоднішній день намітилася позитивна тенденція щодо стабілізації галузі. У другому півріччі очікуємо приріст виробництва яєць і м'яса птиці.

Керівники птахівницьких підприємств проінформували присутніх про плани розвитку підприємств в поточному році.

Під час зустрічі розглянуто також питання фінансової підтримки селян з державного бюджету в 2017 році та хід комплексу весняно-польових робіт.

Чеддер продовжує стрімко дешевшати в США. Оператори відзначають наявність великих запасів на складах.

Але все ж попит починає відновлюватися, і однозначно збільшиться вже до кінця місяця. Тому продавці постараються не йти на подальші поступки.

А поки, за останні два тижні ціна просіла майже на 400 доларів. На торгах Чиказької біржі 14 березня сир Чеддер котирувався по 3020 USD/т.

В Європі вдалося стабілізувати ціни, по деяких позиціях продавці вже намагаються їх збільшувати. Попит на продукт поки не досить високий, але оператори сподіваються на швидке зростання продажів, тому передбачається збереження нинішньої кон'юнктури найближчим часом.

В середині березня вартість експорту європейського Гауда/Еддам становлять 3150 - 3400 дол/т, як і раніше, ціни на Чеддер зміцнилися до 3500-3600 дол/т.

Для Океанії характерна стабільність на ринку сирів. Запаси в регіоні невеликі. Але з іншого боку, різниця в ціні як з аналогічними показниками продукції на світових ринках, так і з рівнем ф'ючерсних контрактів досить велика. Тому деякий відкіт назад оператори не виключають.

У березні на майданчику найбільшого в Південно-Західній Англії фермерського аукціонного центру була проведена перша в Великобританії презентація лінійки компактних тракторів марки "Беларус".

Презентація продукції білоруського підприємства була організована компанією Belarus Tractors Ltd., що базується в м.Банвелл і є з 2016 року офіційним дилером ВАТ "БЗТДіА" у Великобританії.

Представлена увазі британських фермерів лінійка малогабаритних тракторів "Беларус" включає в себе 9 основних моделей техніки з двигунами потужністю від 25 до 63 к.с. При цьому на думку англійських дилерів Бобруйського заводу найбільший інтерес для місцевих аграріїв становлять трактори моделей Беларус-320 і Беларус-622, які і були виставлені для ознайомлення в ярмаркову суботу.

На думку Пола Бейтмена, директора компанії Belarus Tractors ltd. "Коли ви купуєте білоруський трактор, ви купуєте 71 рік виробничого досвіду від одного з найбільших в світі виробників сільгосптехніки. Ми відчуваємо, що з урахуванням тенденції до зростання британського сільського господарства і початку процедури Brexit, сьогодні оптимальний час для виводу цього ряду компактних тракторів на наш ринок".

Останні 2 сезони в Україні спостерігається малиновий "бум", який прийшов на зміну смородиновому.

Про це в інтерв'ю виданню Рropozitsiya розповів заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Ярещенко.

"Цінова політика, яка сформувалася в 2015 р, коли великі європейські виробники, зокрема Сербія і Польща через погодні умов серйозно недобрали урожай і переробні підприємства різко підвищили закупівельні ціни на ремонтантну малину, стимулювали активну засадку малинових насаджень в Україні. Відповідно, 2016-2017 рр. характеризуються значним розширенням площ під культурою", - говорить він.

Також Олександр Ярещенко розповів, що в 2016 р ціна на товарну продукцію малини вже була нижчою: якщо в піковий період кілька сезонів тому вона досягала 50 грн/кг, то в минулому переробники платили 25-30 гр/кг, а для дрібних приватних виробників ціна взагалі опускалася до 15 грн/кг.

Українські птахівники в лютому 2017 року виробили близько 87 тис. т м'яса птиці, що на 8,6% вище за минулорічний показник.

Про це свідчать дані Держстату.

При цьому виробництво свіжого та охолодженого м'яса збільшилось одразу на 26% (до 71 тис. т), в той час як замороженого - зменшилася на 32% (16,4 тис. т).

Всього за січень-лютий українські підприємства виробили 184,7 тис. т м'яса птиці, що на 17,5% більше аналогічного періоду минулого року.

Згідно з повідомленням ShareUaPotential, одним з основних "двигунів" зростання виробництва став експорт, який за перші два місяці 2017 р збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 45%.

Нагадаємо, що в 2016 році українські підприємства виробили 991 тис. т м'яса птиці, що на 12% більше, ніж в 2015 році

Поставки яблук з України в країни ЄС зросли в 2016 р. в 347 разів, до 1,13 тис. т в порівнянні з 2013 роком

Про це повідомляє прес-служба Мінагропроду.

Реалізація яблук в азіатських країнах за 2013-2016 рр. виросла в 55 разів, до 121 тис. т. Однак, найбільша частка продажів за кордон припадає на Білорусь, куди Україна наростила поставки за 2014-2016 рр. в 63 рази до 9,39 тис. т.

Майже весь експорт зерняткових доводиться на яблука - 95%, інші зерняткові фрукти (груші, айва) займають незначну частку експорту цієї групи фруктів. В основному зерняткові поставляються на внутрішній ринок, де в минулому році реалізовано 213 тис. т цих фруктів.

Нагадаємо, що в січні 2017 р Україні вдалося зберегти позитивний баланс з міжнародної торгівлі яблуками. За перший місяць 2017 року Україна експортувала на 22% більше яблук, ніж імпортувала.

Хмельницька група компаній "Фруктовий світ Україна" і "Агролідер" ініціювали багаторічну програму з вирощування та експорту квасолі. Це найбільший "квасолевий" проект в Центральній Європі, здійснюваний за технічної підтримки холдингу HTI.

Дане питання обговорювалося під час зустрічі Ольги Трофімцевої, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, з представниками українських і бразильських компаній. Зокрема, в початковій стадії проекту візьмуть участь бразильські компанії Sementes Alianc і Broeder Representacoes.

Як зазначив Андрій Хоптянец, директор групи компаній "Агролідер" і "Фруктовий світ", у 2017 році в рамках проекту планується виростити на експорт до Бразилії і інші американські країни понад 20 тонн квасолі.

Керівник холдингу HTI Андрій Матюшок запевнив, що найближчим часом Україна за сприяння згаданих партнерів і компанії "АЗТЕХ Україна" почне постачання техніки і впровадження кращих українських технологій з вирощування квасолі і сої в Бразилії.

За словами Голови Правління Федерації органічного руху України Євгена Милованова, вже в цьому сезоні в Україні буде вирощено близько тисячі гектарів квасолі за органічними технологіями.

В рамках підписаних довгострокових контрактів планується широкомасштабний експорт української гірчиці урожаю поточного року в Бразилію та інші південноамериканські країни.

Після стабільного зростання протягом попередніх двох років зростання виробництва яловичини і телятини в Європейському союзі буде дещо стримуватися в 2017 і 2018 роках.

Цей висновок грунтується на припущеннях робочої групи за прогнозами ЄС, зустріч якої відбулася в Брюсселі на початку цього місяця.

Очікується, що уповільнення темпів зростання виробництва в Польщі і Франції і деяка стабільність в Великобританії будуть в якійсь мірі протидіяти сильному росту ірландського виробництва.

У 2016 році, за даними Комісії ЄС, чистий обсяг виробництва яловичини і телятини в ЄС досяг 7,9 млн. тонн, що на 2% більше, ніж в попередньому році. Це збільшення в основному пов'язано зі скороченням поголів'я великої рогатої худоби в молочному секторі і, як наслідок, з більш високим рівнем забою тварин, як корів, так і телиць. У країнах ЄС-15 спостерігалося зростання, обумовлене Ірландією і Великобританією, а також в нових країнах-членах (ЄС-N13) на тлі зростаючого виробництва в Польщі і Румунії. Хоча Румунія є лише невеликим учасником виробництва яловичини в ЄС в цілому, разом ці дві держави-члена справили в 2016 році на 40000 тон більше яловичини і телятини, ніж в 2015 році.

Згідно з аналізом робочої групи, в поточному році очікується незначне зростання виробництва. Однак, оскільки загальне поголів'я корів в ЄС все ще збільшується, потенціал виробництва яловичини як і раніше відносно стабільний. Крім того, тривала реструктуризація молочного сектора цілком могла б продовжувати забезпечувати велику кількість корів і телиць для забою, особливо з урахуванням ініціативи уряду Нідерландів по вибракуванню 10 відсотків національного стада, яка розпочалася 1 березня.

Цього року все ще прогнозується невелике збільшення виробництва у Франції. Більш висока продуктивність за останні кілька років привела до збільшення кількості телят. В останні роки спалах блютангу в центральній Франції вплинув на експорт живих тварин, незважаючи на вакцинацію, в Туреччину, утримуючи цих тварин у Франції. Крім того, молочні фермери, все ще перебувають під тиском на тлі проблем з цінами на молоко, а також труднощів, пов'язаних з правонаступництвом фермерських господарств, цілком ймовірно, що в цьому році знову буде забито більше корів. У міру того, як цей розвиток прискориться в 2018 році, виробництво, за прогнозами, буде трохи знижуватися.

В Ірландії очікується, що в цьому році запаси великої рогатої худоби будуть дуже високими, а рівні забою великої рогатої худоби будуть найвищими за десятиліття. Це буде означати, що зростання виробництва неминуче, воно перевершить рівень, зазначений в "яловичну кризу" 2014 року. Зростання очікується і в 2018 році. Однак деякі фактори можуть обмежити зростання в наступному році. Очікується, що в 2017 році покращиться експортна торгівля, хоча і в минулому році в Ірландії експорт зріс приблизно на чверть. По-друге, розширення молочного стада продовжилося і очікується, що ця тенденція збережеться і до 2018 року.

Німеччина має найбільше стадо молочних корів в ЄС і є другим за величиною виробником яловичини. Кількість молочних корів зростає протягом ряду років, враховуючи оптимістичні ринкові умови і це зазвичай призводить до зростання поставок яловичини на ринок. Проте, результати опитування, проведеного в грудні 2016 року, вказують на зниження поголів'я великої рогатої худоби в Німеччині другий рік поспіль. Це було очікувано, враховуючи проблеми молочного сектора. Збільшення експорту телят в минулому році через збільшення попиту на телятину в Нідерландах сприяло скороченню чисельності худоби, зокрема, молодняку великої рогатої худоби. За прогнозами, виробництво в цьому і наступному році буде нижчим.

Що стосується Польщі, яка є найзначнішою країною-виробником яловичини в групі нових держав-членів ЄС, то в останні роки спостерігається швидке зростання чисельності молодняку биків, з надлишками молочних телят. Після значного збільшення в 2014 році виробництво стійко зростало. Проте, очікується, що зростання сповільниться протягом наступних кількох років, особливо з огляду на те, що забій молочних корів буде меншим. На бойнях тепер починають вимагати поставки великої рогатої худоби вищої якості, особливо телиць, в жорсткій специфікації. Споживання яловичини в Польщі дуже низька, тому бойні намагаються розробити високоякісний продукт, орієнтований на багатих польських споживачів, а також на експорт. Однак, з огляду на те, що внутрішній ринок яловичини все ще може бути дуже невеликим в середньостроковій перспективі, принаймні, схоже, що Польща продовжить свій розвиток в якості значного джерела яловичини для інших ринків ЄС, особливо з огляду на збільшення іноземних інвестицій до польського сектора м'ясопереробки.

Все частіше на прилавках українських супермаркетів почали з'являтися продукти з написами "натуральне", "еко", "біо". Однак це зовсім не означає, що всередині упаковки - органічна продукція.

За словами Максима Несміянова, виконавчого директора "Союзу споживачів України", просто так торгувати органічною продукцією не можна - на неї обов'язково повинен бути сертифікат. Покупець має право вимагати у продавця сертифікат, щоб переконатися в органічному походженні продукції.

- Ми проводимо багато рейдів по "органіці", в основному в торгових мережах з документами все добре. Але в одному супермаркеті він виявився простроченим на два роки. Не зовсім зрозуміло, чому вони торгують, - підкреслив Несміянов.

Органічна продукція стає все більш затребуваною в Україні і підприємці давно звернули увагу на цю групу товарів. Так, під Києвом досить багато сумнівних цехів і фірм штампують на етикетки написи "еко", "біо" та ін.

- У Києві подібну продукцію реалізує широка мережа так званих "фермерських крамниць". Під час перевірки ми побачили, як з величезного відра продавець фасує в одноразовий посуд "органічну сметану". Подивилися це відро - на ньому не виявилося жодного маркування, тобто невідомо, коли і де виготовили продукцію, і який термін її реалізації. На вигляд вміст відра являв собою щось жирне, страшне. У співробітника не було медичної книжки. Але все це успішно реалізується, - каже експерт. - Ми припустили, що, в принципі, подібні "фермерські лавки" можуть просто закуповувати таку продукцію в супермаркетах великими відрами по 3-5 кг, змивати з них наклейки і продавати під виглядом органічної продукції.

За інформацією Держстату у Львівській області, за останній місяць в регіоні ціни на продукти харчування і безалкогольні напої виросли на 2%.

Найбільше - на 14,6% - подорожчала картопля. Ціни на свинину, яловичину, цукор, фрукти, вершкове масло зросли на 5,5-7,5%. Досить суттєво подорожчала морква, буряк, сири, капуста, маргарин, куряче філе, молоко (1,7-5,3%).

Разом з цим, на 11,8% знизилися ціни на яйця, на 6,5% подешевшали свіжі помідори, на 1,8-3,4% розчинна кава, морожена риба, рис.

Ціни на алкоголь і тютюнові вироби зросли на 1,5%.

За останні два роки в регіоні Емілія-Романья на півночі Італії було вкрадено 600 т пармезану на 7 млн євро, пише газета La Repubblica.

Існують цілі бригади, які спеціалізуються на крадіжках цього сорту сиру, але їхню національну приналежність газета не розкриває.

Діяльність цих злочинних груп стає все більш ефективною. Нещодавно протягом чотирьох хвилин така група завантажила в автомобіль пармезану на 50 000 євро і зникла в невідомому напрямку.

Об'єднання сироварів вже починає витрачати гроші на охорону свого бізнесу. Точки дозрівання сиру перетворюються в бункери під охороною.

У планах також створення спеціального оперативного центру поліції, який буде працювати на випередження крадіжок.

За дев'ять місяців 2016-го року імпорт сільгосптехніки в Україну збільшився в 2,3 рази в грошовому вираженні в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. Тракторів в Україну було завезено на $413 млн.

Про це повідомляє Landlord.ua, передає Agropravda.com

За даними UAGRO, фермери активно купували техніку, боячись подальшої девальвації гривні. Також через зміни в податковому кодексі вони вкладали кошти в комбайни та трактори для оптимізації ПДВ.

Серед іноземних постачальників лідером залишається американська компанія John Deere, яка займає приблизно чверть ринку сільгосптехніки в Україні. Понад 70% привезених в минулому році б/у тракторів зроблені компанією John Deere.

Третина ринку імпортних сільськогосподарських машин займають бренди компанії CNH (Case IH, New Holland) - пише LandLord.

Міжнародний валютний фонд не ставить жорстких вимог щодо прийняття земельної реформи. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, пише AgroPolit.com, передає Latifundist.com

Нагадаємо, що раніше джерела AgroPolit.com в уряді повідомили, що міністр аграрної політики Тарас Кутовий переконав з МВФ не включати пункт про автоматичне відкриття ринку землі в рамках прийняття закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

За його словами, МВФ не наполягає на введенні вільного обігу сільськогосподарських земель, тому що заможні іноземці не поспішають купувати українські землі.

Восени 2017 року в голландському місті Дронтен з'явиться перша в Європі комерційна багатоярусна теплиця для вирощування органічного салату латуку.

Автор проекту, компанія Staay Food Group, планує побудувати ферму на ділянці 900 "квадратів", але за рахунок ярусності продуктивні площі перевалять за 3 тисячі "квадратів".

За словами генерального директора компанії Р'єна Паннемана, салат, вирощений в закритій теплиці, містить менше бактерій і зовсім не містить пестицидів, завдяки чому продукція довше залишається свіжою.

Салат латук планують реалізовувати для європейської мережі супермаркетів і упаковувати на місці виробництва, що скоротить витрати на транспортування. Ще один плюс вертикальних теплиць - незалежність від погодних умов і збереження оптимального виробничого середовища.

У Staay Food Group відзначили, що для вирощування зелені будуть застосовувати систему освітлення Plillips Green Power LED. До цього моменту подібні системи застосовувалися лише в ресторанах, які використовують органічну продукцію і дослідницьких центрах.

Делегація України провела двосторонню зустріч з делегацією Туреччини про можливість експорту до Туреччини яловичини і великої рогатої худоби для забою.

Про це повідомили УНН в прес-службі Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

З огляду на занепокоєння турецьких колег, українська сторона наголосила, що на території України не реєструвалися випадки губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ), а також поінформувала про заходи контролю і моніторингу хвороби на території нашої держави.

За даними делегації Туреччини, відповідно до національного законодавства третіх країн, які мають намір експортувати до Туреччини яловичину і ВРХ, повинні мати офіційний статус країни згідно категорій Всесвітньої організації з охорони здоров'я тварин (МЕБ) (контрольований або незначний).

На сьогоднішній день Україна має статус країни з невизначеним статусом по ГЕ ВРХ. Українська сторона повідомила, що компетентним органом України здійснюється відповідна робота щодо здійснення моніторингу ГЕ ВРХ на території України відповідно до критеріїв МЕБ.

Сторони домовилися працювати в подальшому. Зараз Держпродпотребслужба розробляє зазначену програму відповідно до Інструкції з діагностики, профілактики та боротьби з губчастою енцефалопатією великої рогатої худоби.

У США в 2016 році врожайність кукурудзи досягла 11 т/га, в Україні вона не перевищувала 7 т/га.

В Україні врожайність зернових може досягти тих же показників, що і в США, але тільки без ГМО, вважає президент компанії AgroGeneration Джон Шморгун.

"У країни є біологічна можливість наростити виробництво зернових як мінімум удвічі", - говорить він.

При цьому кліматичні обмеження в південній частині України допомогли б вирішити штучне зрошення. "Якщо відродити 1,5 млн га зрошуваних земель, знищених на півдні країни за останні два десятиліття, і встановити мінімальний термін оренди на 20-30 років або розумно скасувати мораторій відповідно до законів і правил, щоб люди не боялися втратити землю, в яку вони вклали гроші, то об'єми вирощування кукурудзи на рівні Америки гарантовані", - говорить Шморгун.

За оперативними даними з регіонів станом на 18 березня 2017 р. аграрії забезпечені мінеральними добривами на 94%.

Сільськогосподарськими підприємствами закуплено 777,2 тис. т мінеральних добрив, з них азоту - 561,2 тис. т (у минулому році було закуплено 763,4 тис. т).

Для проведення весняно-літніх польових робіт 2017 р. сільськогосподарськими підприємствами замовлено 957,9 тис. т мінеральних добрив, в тому числі азоту - 674,6 тис. т, фосфору - 156,4 т.

Наявність, з урахуванням перехідних залишків на 1 га посівної площі становить 48 кг мінеральних добрив, з них азоту - 35 кг/га.

Приватний Rangsit University в Бангкоку (Таїланд) почав приймати зерно як плату за навчання. Таким чином, студенти отримали можливість платити за навчання в університеті рисом, пише Bloomberg.

Рішення про прийняття рису в якості оплати виникло на тлі надлишкової пропозиції цього продукту на внутрішньому ринку. Раніше Департамент сільського господарства США прогнозував виробництво рису в Таїланді в 2016/17 маркетинговому році на рівні 17 млн т, що на 8% більше в порівнянні p попереднім аналогічним періодом.

Мета програми університету полягає в тому, щоб допомогти фермерським сім'ям. Університет надає можливість позбутися запасів рису за вищою ціною, ніж на ринку.

У той час як уряд Таїланду має намір направити близько $ 2 млрд на підтримку аграрної галузі, місцеві фермери також вдаються до продажу агропродукції через Facebook і використання кіосків на заправних станціях.

Аграрна партія оголосила про початок всеукраїнського збору підписів на захист землі сільськогосподарського призначення.

Про це, виступаючи на Земельному форумі в Києві, заявив голова політичної сили Віталій Скоцик.

За його словами, "після підготовки повного пакету законодавства, його широкого громадського обговорення майбутня модель обороту земель сільськогосподарського призначення повинна бути обов'язково винесена на всенародний референдум".

На думку Віталія Скоцика, головною метою земельної реформи має стати "створення моделі поведінки з землею, яка зробить українців заможними, забезпечить розумне, екологічне та економне використання земельних ресурсів".

М'яка зима 2016/2017 рр. сприяла збереженню збудників хвороб та шкідників озимих культур. Ослаблені ж з осені рослини значно легше уражуються різноманітними захворюваннями.

Про проблеми з поширенням хвороб на озимих кульутрах повідомляють агрономи з регіонів.

На сходах озимини розвивається снігова пліснява, септоріоз та інші хвороби. Загалом поля виглядають непогано, але при детальному вивченні вже на перших листках рослин місцями можна знайти некротичні ділянки, місця спороношення грибків.

Особливо помітним поширення хвороб є на полях, де використовували насіння, протруєне неякісними або контрафактними протруйниками. Агрономи в один голос зазначають, що вибір потужної комбінації протруйників є ключовим елементом захисту сходів в зимово-весняний період.

Поставки зерняткових демонструють поступове відновлення обсягів торгівлі до докризового періоду, повідомляє УКАБ.

Минулого року експорт яблук, груш та айви зріс у 2,8 рази. У 2016 році простежувалася чітка тенденція відновлення поставок на зовнішні ринки українських яблук.

Поставки з України до країн ЄС зросли в 2016 році в 347 разів до 1125 т, порівняно з 2013 роком.

Реалізація яблук в азійські країни за 2013-2016 роки зросла в 55 разів до 1211 т.

Проте, найбільша частка продажів за кордон припадає на Білорусь, куди Україна наростила поставки за 2014-2016 рр в 63 рази до 9396 т. Таким чином Білорусь залишається реекспортером українських яблук в Росію. Для порівняння обсяг експорту яблук в 2013 році склав 10,8 тис. т, у 2016 році – 13,8 тис. т.

Майже весь експорт зерняткових припадає саме на яблука – 95%, інші зерняткові фрукти (груші, айва) займають незначну частку експорту даної групи фруктів. Поставки за кордон становлять всього 4% обсягу валового збору цих фруктів. В основному зерняткові постачаються на внутрішній ринок. Минулого року в Україні було реалізовано 213 тис. т цих фруктів.

Найдорожче яблука у 2016 році українські виробники продавали до азійських країн за середньою ціною 0,44 дол. США/кг, у ЄС в 2016 році за 0,22 дол. США/кг. До Білорусі ж українські компанії експортери постачали найдешевшу продукцію за ціною 0,17 дол. США за кг. Середня ціна яблук на внутрішньому ринку України в 2016 році склала 0,18 дол. США за кг.

Станом на 20 березня до посівної кампанії приєдналися 19 регіонів України. Ранніми зерновими і зернобобовими засіяно 359 тис. га (15% до прогнозу).

Про це повідомляє прес-служба Мінагропроду.

Відзначається, підживлення озимих культур проведено на площі 5,7 млн га або 81% до прогнозу

Зокрема, засіяні площі в розрізі культур становлять:
- Ярої пшениці - 8 тис. га (4% до прогнозу);
- Ярого ячменю - 243 тис. га (14% до прогнозу);
- Вівса - 11 тис. га (5% до прогнозу);
- Гороху - 98 тис. га (36% до прогнозу).

Нагадаємо, що за 2016 рік Україна імпортувала насіння зернових і олійних культур на суму $ 350 млн, що в 20 разів перевищує торішні обсяги вітчизняного експорту насіння.

Кабінет міністрів України опублікував новий Порядок визначення рівня локалізації виробництва вітчизняними підприємствами машинобудування для агропромислового комплексу (АПК).

Відповідну постанову №147 від 16 березня, якою внесено зміни до затвердженого Порядку від 27 травня 2013 року, опубліковано на сайті уряду в п'ятницю, передає Agropravda.com.

Згідно з документом, в новому Порядку змінена формула визначення ступеня локалізації, а також визначено перелік технологічних операцій, необхідних для виробництва техніки та обладнання для АПК на території України.

Рівень локалізації виробництва для тракторів з потужностями двигуна від 59 кВт до 189 кВт і більше, спецавтомобілів сільгосппризначення і комбайнів (самохідних і причіпних) встановлено на рівні 35% в 2017 році, 45% - в 2018 році, 55% - в 2019 році і 60 % - в 2020 році.

Попереднім порядком рівні локалізації встановлювалися в розмірі 20% для тракторів з потужністю двигуна до 89 кВт і 35% - більш 889 кВт, самохідних обприскувачів - 25%, а спецавтомобілів і комбайнів - 35%.

"Це дозволить налагодити виробництво сучасних технічних засобів, підвищити конкурентоспроможність за рахунок застосування в їх конструкції елементної бази провідних світових виробників, а аграріям - отримати якісну техніку, придбану в українських заводів, з частковою компенсацією їх вартості", - відзначає прес-служба Кабінету міністрів.

Експорт українського гранульованого шроту в ряд областей Білорусі в даний час дозволений, незважаючи на діючий карантин по АЧС щодо поставок з більшості регіонів України.

Даний дозвіл діє як виняток у зв'язку з існуючим дефіцитом шротів олійних культур, зокрема зазначеного продукту, на білоруському ринку. При цьому наголошується, що ввезення шроту повинно бути попередньо погоджено в департаменті ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду РБ, а сама продукція повинна пройти обов'язкову термічну обробку, яка гарантує знищення збудників хвороби.

Зокрема, оператори білоруського ринку відзначають, що в даний час даний дозвіл дозволить здійснити ввезення шроту, який був законтрактований на момент запровадження зазначеного карантину.

Нагадаємо, що 3 березня 2017р. в Мінсільгоспі Білорусі відбулася нарада щодо можливості скасування заборони на постачання українського гранульованого соняшникового шроту в РБ з областей України, які підпадають під карантин, внаслідок виникнення дефіциту білкової продукції на білоруському ринку.

Україна за підсумками лютого 2017 р експортувала 1,81 млн т кукурудзи, що на 21,62% менше січня 2017 року (2,31 млн т).

Про це свідчать дані ДФС.

При цьому, за січень-лютий 2017 року Україна експортувала 4,12 млн т кукурудзи на суму $ 629,21 млн.

Основними імпортерами української кукурудзи є Іспанія (на $ 100,92 млн), Іран (на $ 84,48 млн) і Єгипет (на $ 79,53 млн). Експорт в ці країни склав 0,66 млн т, 0,55 млн т і 0,52 млн т кукурудзи відповідно.

Нагадаємо, що за 2016 році Україна експортувала кукурудзи на $ 2,65 млрд, що на $ 0,35 млрд менше показника 2015 року - $ 3 млрд.

Аграрний фонд планує залучити 1,5 млрд грн від розміщення п'ятирічних облігацій в 2017 році.

Про це повідомив голова правління Аграрного фонду Андрій Радченко.

За його словами, підприємству необхідно збільшити оборотний капітал для реалізації виробничих планів.

"При підготовці документів для урядового комітету ми будемо робити пропозицію щодо збільшення фінансування. У фінансовому плані у нас стоїть завдання залучити додаткові ресурси в розмірі 1,5 млрд грн. Ми хочемо випустити корпоративні облігації на цю суму", - повідомив Радченко.

Облігації планується продати державним банкам, їх прибутковість буде на 3 п.п. вище облікової ставки НБУ.

Спочатку Аграрний фонд був створений в липні 2005 року як державна установа з реалізації цінової політики в сфері АПК.

У квітня 2013 року держустанову Аграрний фонд було перетворено в публічне акціонерне товариство; ініціатором даного перетворення стало Мінагрополітики.

Олександр Джига - фермер, який має трюфельну ферму площею 1,5 га на Вінничині, тепер планує розвивати трюфельний бізнес і на Одещині.

Олександр каже, що виробництво благородних грибів - справа перспективна, адже тут ще за часів Російської імперії вирощували багато трюфелів, як для внутрішнього попиту, так і на експорт.

- В Україні вже формується культура споживання цього делікатесу, тому попит буде рости. І це вселяє певний оптимізм, - зазначає Олександр Джига.

Фермер домовився з двома господарствами на Одещині, які займаються вирощуванням фундука. Там і хоче "розводити" трюфеля. Якщо все піде вдало, планує отримати сертифікат і експортувати елітні гриби в Європу.

Експериментальний театр Fevered Sleep в Лондоні поставив серію вистав для сільськогосподарських тварин під назвою "Вівця, свиня і коза".

У постановці грали люди, а глядачами були справжні тварини, передає Theguardian.com.

Мета експерименту полягала в тому, щоб побачити реакцію тварин на спектакль, дізнатися, яким чином співвідноситься реальний характер звірів з тим, що думають про них люди.

"Це самий божевільний проект, в якому я брав участь. Але це захоплююче. Ми вважаємо за краще не бачити тварин такими ж, як ми: складними, розумними істотами з емоційними реакціями... Але мета полягає не в тому, щоб запропонувати людям не їсти м'ясо, а в тому, щоб досліджувати наші відносини з тваринами, - і етичні і політичні обов'язки людей до них", - сказав один з організаторів проекту Девід Харрадін (David Harradine).

Використання протруйників зростає, зокрема тому, що часто в Україні не дотримується сівозміна, через що поширюються хвороби і шкідники, наприклад, дротяники в кукурудзі.

Вживання протруйників зростає з кожним роком ще й внаслідок того, що аграрії все більше і більше розуміють, що це необхідно.

Такі висновки зробив директор напрямку засобів захисту рослин в Україні і країнах СНД компанії Monsanto Еркін Закіряєв.

Експерт зазначив, що аграрії віддають перевагу фунгіцидному і інсектицидному протруюванню насіння. Якщо ще 3-4 роки тому інсектициди як протруйники були не особливо популярні, то тепер їх використовує більшість аграріїв.

Фунгіцидне протруювання - стандарт для міжнародних насіннєвих компаній. Часто аграрії протруюють свої насіння і фунгіцидами, і інсектицидами на місці, використовуючи генерики і непрофесійне обладнання.

Також на ринку останнім часом з'явилося багато інокулянтів для насіння. Використання інокулянтів активно розвивається і через 2-3 роки може зрівнятися з використанням інсектицидних та фунгіцидних протруйників.

Експерт зазначає, що в першу чергу аграрії купують продукцію, яку потрібно вносити в грунт.

Норвезькі виробники лосося мають намір серйозно боротися з небезпечним паразитом - лососевими вошами. Рибу планують вирощувати в 44-метрових яйцевидних установках - це допоможе захистити тварин від вошей, а також боротися з нестачею відповідних місць для нересту і відходом риби.

Міністерство рибальства Норвегії вже видало ліцензію на проект. Рибу будуть вирощувати на супертанкері провідного виробника морепродуктів Marine Harvest на великій глибині (вважається, що в таких умовах лососеві воші не зможуть вижити).

На сьогоднішній день лососеві воші - величезна проблема лососевих ферм. Паразити, які селяться на зябрах і шкірі риби, виробляють стійкість до хімікатів, якими їх намагаються вбити. В результаті фермерам доводиться застосовувати механічні засоби - обробляти рибу м'якими щітками і промивати рибу нагрітою або прісною водою. Після таких процедур паразитів стає менше, але не виживає і сама риба.

Норвезькі виробники вважають, що лососеві воші не вдасться вивести з ферм в найближчі шість років. У цей період уряд країни має намір суворо регулювати аквакультуру шляхом обмеження видачі ліцензій на розведення риби.

Заборона на поставки продукції птахівництва з усієї території України через спалахи пташиного грипу ввели Ірак, Китай, Катар, Ємен, Йорданія.

Згідно з повідомленням на сайті Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпотребслужба), принцип регіоналізації до поставок української продукції птахівництва застосували Гонконг, ЄС, Саудівська Аравія, ОАЕ. Заборона на поставки в ці країни стосується тільки тих українських областей, де були зафіксовані спалахи пташиного грипу.

Держпотребслужба також повідомила, що в даний час китайська сторона проводить оцінку по термічній обробці яєчних продуктів, про її результати будуть поінформовані зацікавлені підприємства.

Заборона на поставки українкої курятини в ЄС діє для Чернівецької, Одеської та Херсонської областей, де були зафіксовані спалахи пташиного грипу.

До пташиному грипу сприйнятлива домашня, синантропна і дика перелітна птиця. Основними переносниками є перелітні водоплавні птахи. При виникненні захворювання встановлюються обмеження на експорт птахопродукції з країни, що разом із заходами щодо ліквідації хвороби завдає значних економічних збитків державі і виробникам

Україна за підсумками січня-лютого 2017 р. експортувала 64,84 тис. т насіння ріпаку на $26,49 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Відзначається, що в лютому 2017 року Україна експортувала 14,2 тис. т ріпаку, що на 71,95% менше показника січня (50,64 тис. т).

Основними імпортерами українського ріпаку в січні-лютому 2017 р. є Португалія (на $11,76 млн), Іран (на $5,8 млн) і Польща (на $3,69 млн). Експорт в ці країни склав 28,79 тис. т, 14,19 тис. т і 9,02 тис. т ріпаку відповідно.

При цьому, основними імпортерами ріпаку в 2016 р. є Франція (на $84,65 млн), Польща (на $73,08 млн) і Німеччина (на $65,87 млн).

В Україні за минулий тиждень ціни на ринку сої знизилися. Так, на 200 грн/т просіли ціни на умовах поставки EXW-елеватор (до 11,4-11,8 тис. грн/т) і СРТ-завод (до 11,7-12,1 тис. грн/т), на умовах FOB - на $10 за т (до $ 385-395 за т).

Про це повідомляє прес-служба Аграрного союзу України.

"Як і очікувалося, зниження цін на світовому ринку потягнуло за собою і ціни на українську сою. Тиску на ціни додало і поступове збільшення пропозицій на ринку. Підтримку ж цінам продовжує надавати високий попит як внутрішніх переробників, так і експортерів олійної", - відзначили експерти.

Згідно з повідомленням, на Чиказькій товарній біржі (СВОТ) березневий соєвий ф'ючерс знизився ще на $8,8 за т. Знижуючим фактором виступили збір сої в Бразилії і березневий звіт USDA, де були підвищені прогнози світового виробництва сої до 340,79 млн т переважно за рахунок врожаю в Бразилії. Для України прогноз по сої залишився незмінним - 4,28 млн т.

"Наступного тижня вірогідне подальше поступове зниження цін на сою", - підсумували експерти.