Рослини, що живуть у пустельній місцевості здатні виробляти клейкий секрет, який збирає піднятий вітром пісок, що створює ефект наждачного паперу для зубів тварин.

Збір піску липкою поверхнею рослин потрапив в поле зору вчених давно. На цей рахунок висували різні гіпотези, від участі в терморегуляції до захисту від поїдання, проте експериментально жодну з них перевірити не намагалися.

Співробітники Каліфорнійського університету в Девісі очистили від піску стовбури, пагінці і листя піщаної вербени Abronia latifolia на експериментальній ділянці в Каліфорнії. Протягом двох місяців позбавлені захисту рослини зазнали вдвічі більшого збитку від зубів травоїдних тварин, ніж ті, що залишалися покриті піском. Коли вчені покрили додатковим шаром піску усю рослинність на експериментальній ділянці, рослини практично перестали цікавити тварин.

Щоб перевірити, чи працює пісок, як маскування, дослідники покрили частину вербени зеленим піском, що нагадує за кольором листя, а іншу частину - піском з кольором грунту. Травоїдні їли їх менше, ніж рослини без піску, але колір не впливав на рівень споживання. Таким чином, захист від тварин виявилася пов'язаним лише з "наждачним" ефектом піску.

Для захисту від травоїдних тварин рослини використовують різноманітні еволюційні пристосування. Найбільш відомі отрута, колючі шипи, різкий неприємний запах і симбіоз з жалячими комахами.