Дуже важливим є вибір місця для майбутньої пасіки. Зручніше всього її розмістити на своїй присадибній ділянці, що дасть можливість частіше бути біля бджіл, виконувати необхідний обсяг робіт. Та все ж треба враховувати багато факторів, можливо, деякі з них і зумовлять розміщення пасіки в іншому місці: у друзів, знайомих тощо.

Перш за все необхідно ретельно вивчити місцевість в радіусі 2-4 км, з'ясувати наявність та склад медоносних рослинн, які зможуть забезпечити хоча б підтримуючий медозбір. Для того, щоб одержати значну кількість меду, необхідйо виїжджати на кочівлю з пасікою до медоносів, причому і по кілька разів за, сезон. Потрібно з'ясувати, які пасіки є в радіусі до 3-х км, який їхній ветеринарно-санітарний стан. Перш за все це необхідно для того, щоб уникнути зараження інфекційними захворюваннями створюваної Вами пасіки.                     

Недоцільно організовувати пасіку поблизу підприємств по переробці цукрової сировини, бо бджоли неминуче полетять на відповідний запах і масово гинутимуть. Пасіка повинна бути якомога ближче до масиву природних чи сіяних медоносів, захищена від вітрів.

Не слід розміщувати пасіку на низинних, вогких місцях, оскільки через підвищену вологість повітря у вуликах буває вогким і холодним, а бджоли, що витрачають багато корму та енергії на обігрівання гнізда, затримуються в розвитку. Автору статті довелось в цьому переконатись на одній з любительських пасік, що була рано навесні вивезена в ліс і розміщена в низинному, вогкому місці. Бджолосім'ї пізно починали працювати, бо через туман та вологість повітря повільно прогрівалося, сім'ї затримувались в розвитку і бажаної продуктивності досягти не вдалося.

Отже, пасіку треба розміщувати на добре освітленому, підвищеному місці. Найкраще це робити в саду, де навесні, коли ще не розпустилося листя, вулики добре прогріваються сонцем, а пізніше — затінюються, що запобігає їх перегріванню. Сад також є джерелом весняного підтримуючого медозбору. Якщо пасіку розмістити на відкритому місці, то влітку бджоли будуть посилено вентилювати гнізда, продуктивність пасіки різко знизиться, вони будуть часто роїтися.

Небажайо розміщувати вулики поблизу великих водоймищ, оскільки бджоли часто літатимуть через це водоймище і внаслідок ефекту так званого зрадливого люстерка багато їх буде гинути у воді під час сильного вітру.

Добрі умови для пасіки можна створювати і самому, для чого слід насадити живу огорожу з нектароносних рослин: жовтої акації, глоду, плодово-ягідних кущів. Бажано, залучивши ентузіастів, здійснити в цій місцевості великі насадження білої акації, липи, клену, верби, барбарису звичайного, сніжноягідника, обліпихи та інших дерев і кущів. На точку можна висіяти синяк, буркун, лядвенець рогатий, люцерну, еспарцет, топінамбур, лісовий цикорій тощо. Надійного захисту від вітрів, особливо північних та північно-східних, досягають створенням вітрозахисних лісосмуг з 2-х 3-х рядів нектароносних, дерев та 4-х 5-х рядів високих кущів.

Не можна розміщувати пасіку на перельоті бджіл з іншої пасіки, бо це неминуче призведе до бджолиних крадіжок, зльоту частини бджіл в чужі вулики, їх нападам тощо.

Важливо також не забути потурбуватись і про своїх сусідів. Заручіться їхньою підтримкою, а щоб не завдати людям клопотів через близьке сусідство бджіл, бажано насадити живу огорожу або поставити не щільний паркан висотою не менще 2 м. Огорожа обов'язкова за умови, якщо неподалік знаходиться дорога, розміщені тваринницькі приміщення, дитячий садок, майданчики для ігор. При цьойу бджоли, вилітаючи з вулика, зразу злітають угору.

Як же розмістити вулики з бджолами на присадибній Ділянці?
Не завжди можна витримати рекомендовану відстань між вуликами 4 м, а в рядах - 4 - 5 м. Досвід автора показує, що на присадибній ділянці з успіхом можна розміщувати вулики на відстані 0,8 - 1,0 м один від одного попарно, а між парами - 3 - 4 м. Це зручно ще й тому, що при огляді бджолосімей доводиться виймати утеплюючий матеріал, стельові дощечки тощо і в цьому випадку як стіл використовують дашок сусіднього вулика. Відстань між рядами вуликів може становити близько 3 м. Кожну пару вуликів розміщують у шаховому порядку. Слід також подбати і про орієнтири для бджіл, для чого використовують різні плодово-ягідні кущі, витки рослини на опорах, фарбують вулики в різні кольори тощо.

Встановлено цікаву закономірність, що бджолосім'ї матимуть вищу продуктивність, якщо вулики розмістити на місці перетину ліній геобіологічної сітки, яка проходить з півночі на південь з інтервалом у 2 м, а з сходу на захід - через 2,5 м.

Виявити місця перетину ліній можна за допомогою індикатора у вигляді маятника-кільця чи будь-якого іншого важкого предмета на нитці. У цих місцях маятник буде розкачуватися або обертатися. При цьому на "плюсі" маятник буде розкручуватися за годинниковою стрілкою, на "мінусі" — проти. Слід пам'ятати, що людина не повинна тривалий час перебувати на місцях перетину ліній, які називають геопатогенними зонами, оскільки це негативно впливає на її самопочуття.

Якщо пасіка стаціонарна, то бажано робити підставки висотою З0 - 50 см такої конструкції, при якій є можливість поступово повертати вулик у необхідному напрямку. Весною вулик бажано повертати льотком на південь, влітку під час медозбору його краще зорієнтувати на північний схід або на північ, оскільки доведено, що при цьому медозбір збільшується на 15—20%. У випадку коли вулик повернутий льотком на південь, значна кількість бджіл буде перш за все вентилювати гніздо.

Потрібно слідкувати, щоб льотки вуликів не були зорієнтовані проти пануючих вітрів, що негативно впливає на розвиток бджолосімей. На шляху льоту бджіл не повинно бути перешкод, зокрема, доріг чи стежок з інтенсивним рухом людей або тварин, оскільки вони є подразником для бджіл.

Біля вуликів необхідно періодично виполювати всю траву для того, щоб бачити, що виносять бджоли з вулика, і значною мірою визначати стан сімей.

Звичайно бджолосім'ї нумерують. При цьому нумерують саме бджолосім'ї, а не вулики. Номери пишуть на металевих пластинах, дощечках і кріплять до вулика, наприклад, у лівому кутку передньої стінки. Якщо бджолосім'ю пересаджують у інший вулик або поселяють впійманий рій, що вилетів з старою маткою, то за сім'єю зберігається її номер, тобто його кріплять до іншого вулика, в який переселена сім'я чи рій.

Щоб полегшити потрапляння бджіл у льоток з ношею під час медозбору, необхідно до прилітної дошки підставити дощечку (похило). Якщо дмуть часті вітри, а місце відкрите, вулики ставлять на нижчі підставки. При цьому вони повинні забезпечувати горизонтальне положення вулика, оскільки в противному випадку можуть бути деформовані стільники, які бджоли відбудовують строго вертикально.

Заслуговує на увагу павільйонне утримання бджіл. Для цього на присадибній ділянці будують спеціальні стаціонарні павільйони, або пристосовують різні господарські будівлі. Влаштовують також пересувні павільйони на колесах. Якщо планують кочівлю бджіл на значну відстань у павільйонах-платформах, необхідно погодження й дозвіл ДАЇ щодо їх конструкції, якщо вони не заводського виготовлення.

Перевагами павільйонного утримання бджіл є те, що сім'ї у весняний період не страждають від похолодань, добре розвиваються, а влітку захищені від перегріву сонцем.
Працювати з бджолами можна в будь-яку пору року, при цьому зменшуються випадки бджолиних крадіжок, збільшується термін використання вуликів. Павільйони влаштовують різних типів: з розміщенням вуликів у один, два ряди, в два поверхи, по колу та ін. Найзручнішим типом вулика для утримання в павільйонах є багатокорпусний. Розміщуючи вздовж стіни, в павільйоні проти кожного вулика роблять отвір для льотка, який фарбують в різні кольори. В приміщення повинні бути вікна, через які могли б вилітати бджоли, стурбовані пасічником, під час огляду бджолосімей. У павільйоні необхідно передбачати робоче приміщення для зберігання інвентаря, інструментів, матеріалів та виконання необхідних пасічницьких робіт.

Спорудження павільйону доступне кожному бджоляреві, його легко можна виготовити з місцевого матеріалу. Прохід повинен забезпечувати зручний доступ до вуликів і бути більшим за ширину вуликів. Краще зразу павільйон робити утепленим, це запобігає перегріванню його влітку і дає можливість залишати в ньому бджіл на зимівлю. В павільйоні забезпечують необхідну припливно-витяжну вентиляцію.

Автор: Приймак Григорій Михайлович